Доступність посилання

28 вересня 2016, Київ 04:45

Молдовське «пограбування сторіччя» й українські «інтерпретації»


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Київ – Справжня, а не вдавана боротьба з корупцією на вищому урядовому рівні є перепусткою до Європи. Але, як і в сусідній Молдові, український уряд не може її отримати. Ще одним випробуванням на відповідність дій і слів, буде для Києва випадок з заарештованим в Україні громадянином Молдови, який має також паспорти громадянина Росії та України, В’ячеславом Платоном, якого звинувачують у відмиванні грошей в особливо великих розмірах. Чи фігурували там також гроші з України? І чи можливі подібні фінансові афери в Україні?

У Кишиневі В’ячеслава Платона, затриманого за ордером Інтерполу на прохання Молдови, звинуватили в причетності до координації крадіжки грошей з «Ощадного банку Молдови» та в неповерненні кредитів на суму в приблизно двадцять мільйонів доларів США. Ще одна стаття звинувачення Платона – виведення з Росії через молдовські банки в офшори десятків мільярдів доларів. Ця афера є частиною більшої афери в Молдові, яка отримала назву «пограбування сторіччя».

Якою в ній є роль України? Україна не Молдова, але і через її фінансову систему теж «відмивають» «брудні гроші» і переправляють мільярдні суми в офшори, стверджують фахівці. Про фінансові афери, пов’язані з «відмиванням» коштів, викрадених російськими та українськими олігархами, розповіли у документальному фільмі «From Russia With Cash» журналісти-розслідувачі з програми «Схеми».


Крім вивезення грошей готівкою у валізах, українські корупціонери, серед яких чиновники, банкіри і політики, вдаються й до інших схем. Наприклад, доводять до банкрутства фінансові установи, при цьому до такої схеми часто дотичні як власники комерційних банків, так і державні регулятори, тобто Національний банк та уряд країни, вважають розслідувачі.

Як зазначає директор-розпорядник українського Фонду гарантування вкладів фізичним особам Костянтин Ворушилін, мова йде про визнання себе банкрутами кількох потужних банків: ці банки завинили своїм вкладникам (фізичним особам) понад півмільйона гривень. Відповідно до чинного законодавства, у разі визнання цих банків справді такими, що збанкрутіли, фонд виплатить кожному зі вкладників, саме фізичним особам, депозити на суму до двохсот тисяч гривень.

Щоб у вас не виникали проблеми з банками, розміщуйте вклад на одного члена родини у розмірі не більше ніж двісті тисяч гривень

«Ми звертаємось до всіх вкладників: будь ласка, щоб у вас не виникали проблеми з банками, розміщуйте вклад на одного члена родини у розмірі не більше ніж двісті тисяч гривень. Розміщуйте у банках, які є членами нашого Фонду гарантування, і наш фонд гарантовано вам цю суму виплатить», – звернувся Ворушилін до українців-вкладників.

Тим часом ситуація з поверненням вкладів підприємств значно складніша: потенційні банки-банкрути винні бізнесу понад мільярд гривень. Згідно із законодавством, у випадку банкрутства банку його вкладники – юридичні особи не отримають ніякої компенсації, каже фахівець.

На думку Ворушиліна, необхідно очистити банківсько-фінансову сферу України «від схемних банків» і «банків з незрозумілою структурою власності». Адже такі банки можуть не лише «загубити» кошти вкладників, а й перекинути їх, як і кошти власників та їхніх ділових партнерів, на офшорні рахунки.

«Хвиля» банківських банкрутств: колапс системи чи вимивання коштів?

Фахівці вважають, що «штучні» банкрутства – це не що інше, як схема з вимивання великих коштів з України, коли певний банк цілеспрямовано доводять до банкрутства, при цьому гроші можуть перекидати на офшорні рахунки або в західні банки тощо. І доволі часто за банкрутством стоять самі їхні власники, які використовують кошти вкладників для власних потреб, визнають експерти.

Одна з найбільших афер у схемі ліквідації (банкрутства) банків задля вигоди власника – це банкрутство банків «Хрещатик» та банку «Михайлівський» (весна-літо 2016 року), стверджують фахівці. Журналісти-розслідувачі з проекту Радіо Свобода «Схеми» проаналізували події, які призвели до краху банку «Хрещатик» – одного з двадцяти найбільших українських банків – весною цього року. Чвертю його акцій володіла Київська міська рада, 24 відсотки належали екс-співвласнику «Запоріжсталі» Миколі Солдатенку, а найбільшу частину акцій – 37 відсотків – сконцентрував бізнесмен Андрій Іванов.

«У банку «Хрещатик» тривалий час кредитувались бізнеси пов’язаних осіб, але ці кредити (які названі особи брали – ред.) були недостатньо забезпечені. Крім кредитів у балансі банку були наявні цінні папери, які не мали ринку обігу, їхня купівля підтримувалася штучно. Ні кредити, ні цінні папери насправді не приносили банку достатнього доходу для того, щоб він міг перекривати витрати, у зв’язку з цим його діяльність насправді була збитковою», – зазначила представник НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю Радіо Свобода.

Фактично банк «Хрещатик» та його вкладники стали заручниками інтересів Іванова та його партнерів, кажуть експерти: компанії Іванова, які брали кредити в банку «Хрещатик», які кредитувалися, винні банку «Хрещатик»(а фактично киянам-вкладникам) приблизно два мільярди гривень, зазначають фахівці.

Подібну ситуацію наразі можна спостерігати з комерційним банком «Михайлівський», який оголосив банкрутство влітку 2016 року. Його вкладники упродовж кількох тижнів пікетують Національний банк України і перекривають середмістя Києва, вимагаючи від НБУ повернути їхні кошти.


За словами вкладників, які приїхали на акцію протесту з Харкова, Дніпра, Вінниці, Рівного, Полтави та інших українських міст, вони не мають доступу не лише до своїх депозитів, а й до грошей на карткових та поточних рахунках.

Тим часом 12 серпня слідчі київської поліції провели обшуки у керівників «Михайлівського». Як повідомив на своїй сторінці у мережі Facebook начальник головного управління поліції у Києві Андрій Крищенко, під час обшуку було виявлено золото, гроші, документацію і печатки.

За результатом обшуків, згідно з рішенням суду, на 2 місяці заарештований колишній голова правління «Михайлівського» Ігор Дорошенко з можливістю внесення застави у розмірі понад 130 мільйонів гривень. Правоохоронці підозрюють Дорошенка та інших керівників банку в розкраданні 870 мільйонів гривень банківських коштів та доведенні банку до неплатоспроможності.

Куди при цьому дивиться регулятор банківської діяльності – Національний банку України? Влада стверджує, що її погляд спрямований у правильному напрямку, а відповідальність за банкрутства покладають на попередників, на дії самих учасників банківського ринку, кризу та військову агресію з боку Росії. Про це заявив президент України Петро Порошенко під час прес-конференції 3 червня.

Жодного стосунку до політики стабільності банківської системи рада НБУ не має. Принаймні, стратегічного рішення, закривати чи не закривати банки, вона не ухвалює

«Жодного стосунку до політики стабільності банківської системи рада НБУ не має. Принаймні, стратегічного рішення – закривати чи не закривати банки – вона не ухвалює. Зараз ми пожинаємо плоди безвідповідальної банківської політики, яка бере початок ще від 2008 року, плоди кризи, плоди війни. Коли позичальники залишилися на окупованій території і не здатні обслуговувати депозити вкладників. Якщо ти не можеш повернути гроші вкладникам, у НБУ є тільки дві позиції. Перша: або ти далі витягаєш гроші і рефінансуєш без будь-якої відповідальності, без гарантій, просто розпилюєш гроші, а потім ідеш у Національне антикорупційне бюро й у в’язницю. Або ти ліквідуєш банк, закривши зобов'язання через Фонд гарантування вкладів, але оздоровлюєшся і робиш стабільнішою банківську систему», – сказав глава держави.

Подібні операції з великою ймовірністю відомі українським регуляторам. Чому вони не реагують, питання риторичне

Фінансовий аналітик Центру протидії корупції Андрій Шуран зазначає, що такі афери, як банкрутства банків «Хрещатик», «Михайлівський» і та кількох інших і є справжнім показником ефективності дій регуляторів ринку та уряду, і їхня бездіяльність більше, ніж інші чинники, змушують інвесторів обходити український ринок стороною.

«Всі подібні операції з великою ймовірністю відомі українським регуляторам. Чому вони не реагують, питання риторичне, адже подібні речі змушують потенційного інвестора замислитись, чи варто заходити на український ринок і чи можна довіряти деклараціям Києва», – зауважив фахівець Радіо Свобода.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG