Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:47

Український експорт досі у пошуках альтернатив російському ринкові


Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

Експорт української продукції продовжує скорочуватися, повідомляє Державна служба статистики. Імпорт іноземної продукції до України також скорочується, але меншими темпами. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі за результатами першого півріччя цього року становить 682,6 мільйона доларів. Коментуючи ситуацію, експерти зазначають, що українським виробникам, які експортували свою продукцію до Росії, важко знаходити альтернативні ринки збуту для своєї продукції.

За даними Держстату, у першому півріччі 2016 року експорт українських товарів становив 16,623 мільярда доларів, імпорт – 17,305 мільярда доларів. Порівняно із першим півріччям минулого року експорт української продукції скоротився на 10,7%, тоді як імпорт – на 5,3 %.

Дефіцит торговельного балансу може призводити до девальвації будь-якої грошової одиниці

Така перевага імпорту над експортом, за умов відсутності внутрішніх запозичень, може призвести до падіння курсу гривні.

«Дефіцит торговельного балансу може призводити до девальвації будь-якої грошової одиниці», – застерігає економіст Олег Устенко.

Ринки СНД – на межі втрати

Головню проблемою для українських експортерів стало закриття російського ринку збуту.

«Раніше російський ринок становив близько 25% нашого товарного експорту, а зараз – менше 10% і продовжує стрімко скорочуватися», – розповідає економіст Дмитро Боярчук.

Крім того, через те, що Росія блокує транзит українських товарів через свою територію, дуже великі проблеми виникли з експортом української продукції до Казахстану та країн Середньої Азії. Втрата більшої частину ринку країн СНД особливо великою проблемою стала для українського машинобудування.

«Якщо подивитися на структуру нашого експорту в дореволюційний 2013 рік, то української машинобудівної продукції на території Російської федерації реалізовувалося десь на 8 мільярдів доларів. Якщо додати до цього країни СНД, то це майже 10 мільярдів доларів. Йдеться десь про 10% загального українського ВВП», – каже Олег Устенко.

Особливості зони вільної торгівлі з ЄС

Натомість українські аграрії зуміли наростити експорт своєї продукції. Щоправда, зростання відбувається лише за рахунок нарощування експорту зернових та олійних культур.

«В обсягах воно зростає, проте в грошах – не дуже, бо впали світові ціни. Але все-таки більше, ніж у минулому сезоні експортували, і в грошах – також», – зазначає експерт з агарних ринків Ярослав Левицький.

Курятини ми можемо поставити до ЄС не більше 16 тисяч тон. Але якщо ми виробляємо майже мільйон тон курятини, то це для нас дуже обмежені обсяги

За словами експерта, попри угоди про створення зони вільної торгівлі, європейський ринок для української м’ясо-молочної продукції не став повноцінною альтернативою.

«Наприклад, курятини ми можемо поставити до ЄС не більше 16 тисяч тон. Але якщо ми виробляємо майже мільйон тон курятини, то це для нас дуже обмежені обсяги. Щоправда, можна постачати на загальних умовах, але тоді кожен кілограм дорожчає десь на два євро – і вже сенсу в такому експорті немає», – розповідає Ярослав Левицький.

Із 1 січня 2016 року Росія запровадила ембарго на українську продовольчу продукцію. Також Росія зупинила щодо України дію договору про зону вільної торгівлі СНД. Цей крок Кремля став реакцією на набрання чинності угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Європейським союзом.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG