Доступність посилання

02 жовтня 2016, Київ 01:20

Півмільйона українців втратили роботу: пішли у малий бізнес чи на вулицю?


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Київ – За останній рік близько півмільйона українців втратили роботу, свідчать останні підрахунки Державної служби зайнятості. Найбільше від безробіття, за статистикою, потерпає молодь: роботи не має приблизно кожен четвертий. В уряді цю ситуацію пояснюють зменшенням кількості вакансій на ринку праці, зокрема через збройний конфлікт на сході держави та негативні очікування бізнесу. Експерти пояснюють таку ситуацію не лише відсутністю швидкого відновлення економіки, а й тим, що найбільш успішні галузі модернізуються, та потребують дедалі менше робочої сили. У цих умовах економісти та профспілкові лідери закликають уряд спрощувати оподаткування та бюрократичні процедури для бізнесу, сприяти кожному перспективному виробництву і особливо заохочувати малий та середній бізнес. Між тим чимало українців не чекають ніякої допомоги від держави, а самі створюють собі робочі місця.

Динаміка зайнятості в Україні, за даними як державних служб, так і комерційних HR-компаній, є неоднозначною. Так у порівнянні з минулим роком кількість офіційних безробітних в Україні зросла на 100 тисяч і сягнула 1 мільйона 800 тисяч осіб, при цьому у базі службі зайнятості конкурс коливався від 19 до 9 людей на місце. Про це повідомив журналістам в.о. голови Державної служби зайнятості (ДСЗ) Валерій Ярошенко.

Ярошенко наводить непрямі ознаки того, що реальне зростання безробіття відбувається швидше, ніж росте число людей, які звертаються до центрів зайнятості по допомогу та по нову роботу. Валерій Ярошенко уточнив, що за останній рік 490 тисяч українців перестали сплачувати єдиний соціальний внесок. І це, на його думку, означає, що півмільйона людей втратили роботу.

Прикметно, що за цей період служба зайнятості знайшла роботу приблизно для такої ж кількості українців, яка втратила її за цей рік: державні фахівці з зайнятості працевлаштували 445 тисяч українців.

Рівень безробіття, нехай невеликими темпами, але буде знижуватися

Але попри скорочення кількості вільних вакансій на ринку упродовж останніх років, є тенденція до поступового зниження рівня безробіття у 2017 році, сподівається керівник відомства.

«У нас є тенденція до того, що, починаючи з вересня, по сім-вісім тисяч вакансій на день з’являтимуться, це є прораховані речі. Тому ми вважаємо, що рівень безробіття, нехай невеликими темпами, але буде знижуватися», – спрогнозував Ярошенко.

Упродовж останнього року держслужба зайнятості влаштовувала на роботу в середньому три тисячі українців на добу.

«За методикою розрахунків, яку використовує Міжнародна організація праці, у нас майже 10% безробітних», – визнав посадовець. Однією з причин такого стану справ Валерій Ярошенко називає скорочення державного апарату. За його словами, сьогодні 25% від загальної кількості зареєстрованих в Держслужбі зайнятості становлять держслужбовці, а торік їх було лише 13%, тобто зараз майже удвічі більше. При цьому майже 45% зареєстрованих у Держслужбі зайнятості безробітних мають вищу освіту. А найбільший відсоток безробітних спостерігається серед молоді, віком до 25 років – у цій категорії не має роботи (та не отримує стипендії) кожен четвертий.

Комерційні сервіси пошуку роботи: вакансії та зарплати ростуть, але повільно

Оптимістичніше дивляться на ситуацію комерційні сервіси з пошуку роботи і набору персоналу. Так, за даними порталу work.ua, лише за три місяці середня зарплатня, яку пропонують роботодавці, дещо зросла, і нині становить 6 462 гривні, так само поступово зростає кількість вільних вакансій, яка перед тим знижувалася у травні. Найдорожчі вакансії – топ менеджмент, нерухомість, торгівля, ІТ, будівництво, юриспруденція і навіть, дещо несподівано, – аграрний сектор. Тут середні зарплати, пропоновані роботодавцем, перевищують 7-11 тисяч гривень на місяць.

Динаміка зміни середньої зарплати в Україні

Інфографіка із сайту work.ua

Інфографіка із сайту work.ua

Комерційні HR-компанії – прогнозують поступове зростання попиту на українську робочу силу, яке стало помітним вже зараз.

Натомість у ДСЗ серед найбільш затребуваних професій називають переважно робітничі: є запит на кваліфікованих слюсарів, токарів, електрозварювальників та швачок. За словами в.о. голови Держслужби зайнятості, в Україні є кілька виробництв, які потребують таких фахівців, але молодь неохоче йде у швачки навіть за умови зарплатні від 4 до 6 тисяч гривень, яка є вищою за середній рівень у частині обласних центрів.

Зростання безробіття викликали падіння промисловості та…модернізація АПК – економісти

За даними державної служби статистики, у другому кварталі ВВП України виріс на 1,3% у порівнянні з другим кварталом минулого року, але це наразі не викликало збільшення робочих місць в Україні. Економічні аналітики, зокрема голова комітету економістів України Андрій Новак, бачать для цього об’єктивні причини.

Зростання ВВП дає ситуація в АПК, але там дедалі більше застосовується високопродуктивне обладнання і менше – робочої сили

«Нині зростання безробіття в Україні відбувається тому, що фактично економіка не розвивається. Скорочуються промисловість і сфера послуг. Зростання валового внутрішнього продукту країни дає ситуація в АПК, але там дедалі більше застосовується високопродуктивне обладнання і менше – робочої сили. Плюс – тенденція до трудової міграції з України за кордон зберігається», – пояснює економіст тенденцію на ринку праці.

Представники профспілок у промисловості наводять красномовний приклад: на значній частині виробництв державного підприємства «Південмаш» працівники задіяні один день на тиждень через дефіцит замовлень. Донедавна це підприємство було тісно зав’язаним на російський ринок, нині оборонна кооперація з Росією припинилася через дії російських військ в Україні. Якщо інші галузі швидко пристосувалися до того, що торгівля з Росією зменшилася до 8% від експорту (було 25% три роки тому), то важкому й точному машинобудуванню це робити важче і довше, пояснюють експерти.

Роботодавці упродовж двох років не скорочували робочі місця, бо чекали швидкого відновлення. Але його немає. Тому нині скрізь відбувається оптимізація

Олександра Бетлій, експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, ділиться даними останніх опитувань українських представників бізнесу та загалом роботодавців. За її словами, рівень безробіття зменшиться лише за умови прискорення економічного зростання.

«Збільшити кількість вакансій можна, якщо забезпечимо швидке економічне зростання. Роботодавці упродовж двох років не скорочували робочі місця, бо чекали швидкого відновлення. Але його немає. Тому нині скрізь відбувається оптимізація, скорочують тих, хто не задіяний у виробництві, бо тримати їх дорого, компанії зменшують свій штат», – визнає аналітик.

Роботи в Україні поменшало через колапс вугільної галузі, малу купівельну здатність громадян та відсутність економічної стратегії – експерт із зайнятості

Директор Центру соціальних і трудових досліджень Ніна Потарська визнає, що передовсім безробіття зростало через скорочення у державному секторі. Так з 2014 року скоротили 12 тисяч бюджетників, включно зі сферою освіти. Окрім того, частина українців, які за статистикою втратили роботу, насправді пішли у тінь, стверджує експерт.

Офіційна зайнятість проходить тільки в державному секторі та у великому бізнесі, тому що все інше в Україні переважно знаходиться «в тіні»

«Офіційна зайнятість проходить тільки в державному секторі та у великому бізнесі, тому що все інше в Україні переважно знаходиться «в тіні». Тому зрозуміти реальну ситуацію на ринку праці в Україні досить складно», – каже експерт. Вона згадує і про вплив на ринок праці збройного конфлікту на Донбасі та занепаду вугільної галузі.

«Ми зараз бачимо, що відбувається з шахтарями. Минулого тижня був акт самоспалення людини (шахтаря Віктора Трифонова – ред.) на прес-конференції,– тому що ситуація у цьому секторі є патовою. Держава довго хотіла відмовитися від видобутку вугілля, але не знала як. Вочевидь війна їй допомогла, тому що дуже багато шахт були закриті через руйнування чи бойові дії. Але люди, які на них працювали – лишилися. І поки ситуація ніяк не вирішується. Куди їм йти працювати? Яким чином розвивати регіони, які знаходяться в буферній зоні?» – ставить експерт питання, на які уряд, на її думку, не має відповіді.

Ніна Потарська додає, що для забезпечення економічного розвитку та попиту на робочу силу треба підтримувати і купівельну спроможність населення. Для того, щоб воно могло підживлювати внутрішній ринок. А також – потрібна стратегія підтримки різних галузей, визнає Потарська:

«Нині є певний перекіс в дотаціях і підтримці держави, тому що найуспішніший в економіці, аграрний сектор, отримує дотації, тож там бачимо надприбуток. А всі інші вимушені трохи згорнути свою активність, тому що і підтримки немає, і ситуацію спрогнозувати неможливо».

Люди втрачають роботу через закриття малого і середнього бізнесу, бо немає з чого платити єдиний податок

Голова всеукраїнської незалежної профспілки «Захист праці» Олег Верник, зі свого боку, закликає державу точково стимулювати всі виробництва, які нині збереглися в державі.

«Ідеться про наслідки війни та зубожіння. Люди втрачають роботу через закриття малого і середнього бізнесу. Колеги з нашої профспілки закривають ФОП, бо немає з чого платити єдиний податок, – каже профспілковий діяч. – Єдина порада від профспілок – дбати про підприємства, які працюють, хай навіть частково, сприяти відновленню виробничого потенціалу підприємств, які працювали ще донедавна, допомагати виробникам триматися на плаву».

Безробітні можуть піти в малий бізнес, якщо держава прибере перешкоди – економісти

На думку Олександри Бетлій, одним із традиційних запобіжників проти зростання безробіття, особливо в умовах незначного економічного зростання, є розвиток малого та середнього бізнесу. Це, як свідчить український та міжнародний досвід, допомагає адсорбувати надлишкову робочу силу з державних установ і великих підприємств. Але експерт закликає діяти комплексно: для малого бізнесу потрібне зростання купівельної здатності населення і дерегуляція, перетворення податкової адміністрації не на контролюючий орган, а на сервіс, та інші подібні кроки.

Але звичайні українці на державу не сподіваються і знаходять собі джерело прибутку навіть у найскладнішій ситуації. Один з прикладів – переселенець з Луганщини Олександр Кононов, який втратив руку та ногу через травму. Під час бойових дій за підтримку українського війська він деякий час був у російському полоні на Донбасі. Однак після звільнення Олександр не впав у відчай. Разом з друзями він створив у Житомирській області створив козину ферму, і нині виготовляє та продає сир власного виробництва. Кілька перших кіз привіз із рідної Луганщини, але зараз поголів’я в нього перевищує сто тварин. Маючи мінімальні початкові ресурси та суто фізичні труднощі, Олександр не зупиняється. Він придбав доїльний апарат, і націлився на подальшу автоматизацію процесу. Більше того, фермер-переселенець має стратегічне бачення, як розвивати козівництво в Україні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG