Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 02:20

Фінансові афери можуть підірвати довіру до держави, а не лише до реформ – Устенко


Олег Устенко

Олег Устенко

Як сталося, що найбільша фінансова афера за час незалежності Молдови сталася за «проєвропейського уряду», і чи убезпечена Україна від повторення цього чи подібного сценарію? Про це говоримо з економістом, виконавчим директором Міжнародного Фонду Блейзера в Україні Олегом Устенком.

– Якщо мова іде про Молдову, то треба розуміти, що в Молдови дуже не значна економіка, і банківська система традиційно була сконцентрованою буквально в двох трьох великих банках. Тому, маючи можливості і зв’язки в економічному блоці уряду, з одного боку, з іншого боку, маючи можливості впливу на Національний банк Молдови, можна було робити такого плану речі, як видавати рефінансування одному з найкрупніших банків, а потім просто через рік виводити ці кошти.

Проєвропейський уряд просто скористався можливостями і оволодів навіть грошима молдовських платників податків

Таким чином парадокс полягає в тому, що проєвропейський уряд, який начебто декларував те, що він буде допомагати рухати країну в плані проведення таких необхідних для Молдови структурних реформ – це те що підтримувалося не лише населенням, але і західними партнерами Молдови. Цей проєвропейський уряд просто скористався можливостями і оволодів, я сказав би, навіть грошима молдовських платників податків.

Подібні начебто проєвропейські зміни, які відбуваються і в Україні, і які підтримують більшість, якщо не все населення України, можуть використовуватися політиками, на жаль

Моє переживання полягає в тому, що подібні начебто проєвропейські зміни, які відбуваються і в Україні, і які підтримують більшість, якщо не все населення України, можуть використовуватися політиками, на жаль. Бо таким чином відбувається повне руйнування віри в можливості населення країни щодо тиску на владу, щодо тиску на уряд в плані можливості проведення реформ, це руйнує віру в те, що взагалі держава працює в інтересах окремо взятого платника податків.

Тому будуть виникати наступні запитання: а якщо така ситуація, то чи слід платити взагалі податки населенню, якщо там гроші використовуються неефективно? Що взагалі для мене може зробити держава? Таке питання, я так розумію, зараз виникає в Молдові. Багато, я б тут сказав, залежить в країні, звичайно, від громадянського суспільства, яке так швидко встановлюється, і в Україні, і в Молдові, і в багатьох інших посткомуністичних країнах, з одного боку. З іншого боку, дуже велика відповідальність лежить на західних або на світових партнерах тих країн і взагалі на європейській спільноті.

– Тобто зараз можна говорити про те, що європейські партнери так само проґавили цю ситуацію, як і громадянське суспільство Молдови, яке вчасно не попередили про те, що ситуація може бути настільки поганою?

– Я думаю, що ми можемо саме так і сказати.

В ситуації України, коли в країні іде війна, чи є якісь механізми, страховки від подібної ситуації?

– Я думаю, що зараз в Україні немає такої системи, як «checks and balances», яка використовується в країнах Заходу, тобто системи стримувань і противаг. В західному розумінні, її, звичайно, не існує в Україні. З іншого боку, в Україні дуже швидко розвивається громадянське суспільство, і те, що відбувається протягом останніх днів в Україні, з приводу введення електронного декларування державними службовцями, те, що так довго лобіювали в Україні, і представники громадянського суспільства, і представники західних партнерів України, світові інституції, які працюють в Україні, – якщо ця система не буде працювати в такому вигляді, в якому б вона мала працювати, а будуть намагання її якимось чином перевести в тестовий режим, як зараз це обговорюється на вищому рівні країни, це значно може підірвати довіру до влади щодо можливості проведення реформ.

Я не думаю, що тут може бути така ситуація з банківським сектором. Але якщо, скажімо, порівнювати з молдовським кейсом, то рефінансування, яке виділяється в Україні, і багато було чуток, що воно не так виділяється, або не так прозоро виділяється, то вихід один – піднімати ступінь прозорості виділення рефінансування з боку Національного банку для комерційних банків з можливістю перевірок. І якщо є якісь порушення, то це такий кейс, який має розслідувати якісь антикорупційні органи, які вже зараз почали працювати в Україні.

Але в принципі в загальному плані і для Молдови, і для України якомога вищий рівень прозорості, якомога вищий рівень транспарентності і при державних закупівлях, якщо мова іде про кошти державного бюджету. При виділенні рефінансування, якщо мова іде про гроші центрального банку країни і його зв’язок, або Національного банку України і його зв’язок з комерційними банками, якомога активніша робота щодо ліквідації будь-яких корупційних див давала б віру населенню країни в те, що країна рухається в правильному напрямку, і ці зміни є вже незворотними.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG