Доступність посилання

01 жовтня 2016, Київ 04:32

Е-декларування: Україна під потужним «збільшувальним склом» Брюсселя


Політична карикатура Євгенії Олійник

Політична карикатура Євгенії Олійник

Брюссель – Електронна система декларування активів українських чиновників – це частина правил гри, за якими Україна повинна грати, якщо прагне кроків назустріч з боку Євросоюзу. Так вважають у європейських дипломатичних колах. У державах ЄС, зокрема в Бельгії та Франції, ця система діє прозоро і злагоджено. Приховування маєтків чи прибутків, якщо й трапляється, то покарання цього держслужбовця-порушника є дуже суворими. Водночас деякі прорахунки Євросоюзу із скасуванням віз, скажімо, громадянам Молдови, примушують Брюссель реагувати на українські недореформи жорстко й непохитно.

Якщо на перший погляд Європейський союз у питанні надання українцям безвізового режиму виглядає надто вимогливим та прискіпливим, то в Брюсселі кажуть, що все через реальне занепокоєння рівнем корупції, боротися з якою Київ не поспішає. Тому запуску електронного декларування активів держслужбовців, навколо якого точаться жваві дебати, європейці справді очікували, адже це – один із антикорупційних елементів.

На Заході е-декларування чиновників – це давня практика. Скажімо, у Бельгії, як тільки міністр приступає до виконання своїх функцій, всі його активи стають предметом обліку, а доступ до них може мати кожен громадянин, що звернеться за цим до податкової адміністрації. При цьому податки від всього прибутку держчиновників стягаються автоматично, система працює дуже злагоджено й прозоро, а політикові приховати й не задекларувати, скажімо, якийсь закордонний банківський рахунок чи якесь майно дуже складно, пояснює бельгійський дипломат українського походження Зенон Коваль. Загалом незадекларовані активи бельгійському чиновникові можуть коштувати дуже дорого.

Цю особу можуть посадити до в’язниці чи накласти на нього велике фінансове покарання. Інспекція, яка займається податковими питаннями, тут дуже чітко працює

«Рано чи пізно це буде виявлено і матиме дуже неприємні наслідки, – каже він. – Цю особу можуть посадити до в’язниці чи накласти на нього велике фінансове покарання. Інспекція, яка займається податковими питаннями, тут дуже чітко працює. Її обдурити дуже важко, бо все відомо: скільки й де людина заробляє, що і чому вона декларує. Щодо особистих податкових декларацій, то тут державу дуже важко оминути. Існують всі відомості – і про рахунки, і про заробітки, й інші речі. Тут мало що сховаєш».

Проте, скажімо, у Франції було кілька гучних випадків викриття недекларування майна державними службовцями. Скажімо, колишній держсекретар із питань зовнішньої торгівлі Тома Тевену через приховані прибутки у 2014 році дуже швидко занапастив свою кар’єру, втратив і посаду, і депутатський мандат, був позбавлений членства в проурядовій партії соціалістів, а судова тяганина щодо нього тривала місяці.

Чому Молдові вдалося «прослизнути»?

Молдова, громадяни якої два роки тому почали їздити «шенгеном» без віз, теж проходила через впровадження системи електронного декларування активів чиновників. Щоправда, сталося це там якось зовсім непомітно й без зайвого галасу, каже експерт із паризького Інституту досліджень проблем безпеки Ніку Попеску. Принциповими для ЄС в лібералізації віз Молдові були елементи боротьби з корупцією на рівні державних чиновників і держслужб.

«До моменту впровадження безвізового режиму в Молдові електронне декларування впровадилося без жодних дискусій. – каже він. – Тоді там створили держструктуру – Національний комітет із некорумпованості чиновників – який і займається аналізом декларацій». Як пояснює дослідник, цей комітет був скопійований з румунської моделі, адже Румунія на той час і понині переживає справжній антикорупційний підйом, протягом якого чимало колишніх міністрів, мерів міст і навіть прем’єр-міністр опинилися за ґратами через корупцію. Молдова перейняла досвід сусідки – крок, що дуже радо сприйняли в Брюсселі, з очевидним наслідком – доволі швидким скасуванням віз. Хоча, на думку Ніку Попеску, тодішня добра воля до боротьби Кишинева із корупцією європейцями була дещо перебільшена. Тодішня політична динаміка була позитивною, було більше довіри до влади Молдови, і хоча недоліки й були і з корупцією, і з політизацією судів, вважалося, що її варто заохотити скасуванням віз, тому їй вдалося «прослизнути».

Те, що Молдова насправді зімітувала велику кількість реформ та частково набрехала Євросоюзові, стало причиною того, що Брюссель дивиться на Україну через значно потужніше «збільшувальне скло»

«Молдова була далеко не бездоганною, але вважалося, що вона прогресує, – каже аналітик. – Згодом, до 2015-2016 років ці очікування не виправдалися, бо виявилося, що ця держава рухається в бік прогресу значно повільніше, ніж тоді, коли візи скасовували. Як наслідок, це сильно вдарило по іміджу Молдови та ще й спровокувало жорстку позицію ЄС щодо корупції України. Те, що Молдова насправді зімітувала велику кількість реформ та частково набрехала Євросоюзові, стало причиною того, що Брюссель дивиться на Україну через значно потужніше «збільшувальне скло». Вочевидь, галас із боку Заходу навколо електронного декларування – ще й через те, що Молдова зімітувала купу реформ».

Україна-ЄС: гра за правилами?

Але є ще й інший об’єктивніший фактор, вважає Попеску. Якщо дещо й не функціонуватиме у безвізовому режимі з Молдовою чи з її вини будуть якісь збої у міграційній системі ЄС, ця невелика 3-мільйонна держава надзвичайно мала, порівнюючи з Україною, міграція з якої може для європейців становити загрозу.

Вірогідність «закривання очей» на якісь недореформи в Україні тепер значно менша

«Із точки зору того, як полегшення візового режиму Україні може обіграватися популістами в Євросоюзі, звичайно, вірогідність «закривання очей» на якісь недореформи в Україні тепер значно менша. З іншого боку, контекст Brexit, популярності ультраправих політичних партій, антиміграційної риторики в Євросоюзі – все це робить полегшення візового режиму для України значно складнішим нині, ніж це було три, чотири чи п’ять років тому».

Втім брюссельські експерти звертають увагу на те, що хоча українці впритул наблизилися до вільного пересування Шенгенським простором в дуже складний період, ця можливість є реальною. Молдова якраз і є підтвердженням цьому. Критерії можуть бути жорсткими, але вони не є надмірними, вважають представники деяких європейських аналітичних центрів. До того ж, не слід забувати, що всі антиміграційні настрої, які ширяться Євросоюзом, орієнтовані насамперед на біженців з півдня, зокрема із мусульманських держав. Натомість негативного відношення до громадян Молдови, Грузії чи України тут значно менше.

Що ж до необхідності впровадження системи електронного декларування активів державних чиновників, то Україна в цьому сенсі має «грати за правилами», каже Зенон Коваль.

Якщо ви хочете стати членом певного клубу, то треба, щоб ви грали за правилами того клубу

«Дуже легко говорити одне, а робити інше, очевидно. Якщо ви хочете стати членом певного клубу, скажімо, Європейського союзу, то треба, щоб ви грали за правилами того клубу. Інакше, навіщо до нього хочете вступати? А скасування віз – це і є крок ближче до цього клубу», – каже дипломат і зауважує, що вимоги до Києва, як і до інших країн, базовані на специфіці кожної окремої країни.

Без е-декларування не буде траншів МВФ

У цьому контексті в аналітичних колах вже звертали увагу на те, що дуже сумніваються, що Колумбії, Панамі, Нікарагуа чи Коста-Ріці свого часу висували умову впровадження е-декларування. Тим часом вони таки потрапили до списку «безвізових» і їхні громадяни можуть вільно подорожувати «шенгеном». Про це, зокрема, на своїй сторінці у Facebook пише дипломат та керівник Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук.


Так само й у «дорожній карті» для візової лібералізації для України ця електронна система окремо не згадується, натомість, там є лише загальна умова щодо боротьби з корупцією, зазначає він.

Тим часом, доки представники Заходу поки що доволі стримано висловлюють свої невдоволення запуском неповноцінної системи декларування доходів держчиновників, Україна через це може наштовхнутися не лише на відтермінування «безвізу». Під знаком питання постають також наступні транші МВФ та фінансової допомоги з боку ЄС та Світового банку.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG