Доступність посилання

25 вересня 2016, Київ 05:01

Російський активіст хоче в армію України – вести реальну боротьбу проти Путіна


Роман Рословцев у масці Володимира Путіна у Москві. Травень 2016 року

Роман Рословцев у масці Володимира Путіна у Москві. Травень 2016 року

Михайло Штекель, Крістофер Міллер

Російський політичний акціоніст Роман Рословцев хоче зі зброєю в руках продовжити політичний перформанс проти путінського режиму. Незважаючи на хворобу і проблеми зі зором, активіст хоче вступити до Збройних сил України – такий варіант майбутнього в Україні йому подобається більше, аніж політичний притулок. Україна неохоче надає російським громадянам притулок – впродовж минулого року з тих 86 росіян, які звернулися до міграційної служби, статус біженця отримали лише 7 росіян, а політичний притулок – лише 4. В інтерв’ю Радіо Свобода Рословцев розповів, чому не привіз з собою маску Володимира Путіна, в якій виходив на політичні акції, чому взагалі поїхав із Росії і чому зробив це лише зараз.

​– У Київ із Москви я приїхав 21 серпня. А з Москви виїхав десь опівдні 20 серпня – навіть не забрав зі собою речей. Ані одягу, нічого. Коли я приїхав додому за речами, то побачив біля входу двох підозрілих людей. Вони видавали себе за сусідів, курили поблизу під’їзду. Але я їх не знав, а усіх мешканців будинку я знаю. Я порадився з водієм, який мав довезти мене до українсько-білоруського кордону, він подивився і також вирішив, що ті ведуть себе підозріло. Сказав, що якщо я зараз піду додому, то мене ймовірно заарештують. Мій від’їзд ми готували давно, другої можливості могло не бути, тому я вирішив їхати. І десь через 11 годин мене висадили на кордоні між Україною і Білоруссю.

Десь 2 кілометри між двома кордонами я йшов пішки, трохи проїхав автостопом. Як тільки я опинився на українському кордоні, то попросив політичного притулку

Білоруським прикордонникам спочатку здалося, що мій російський паспорт занадто старий, і їх взагалі засмутило, що в мене немає закордонного паспорту. Близько півгодини я їх вмовляв, що мене пропустять в Україну і без закордонного паспорта, тому що мене там чекають родичі. Потім десь 2 кілометри між двома кордонами я йшов пішки, трохи проїхав автостопом. Як тільки я опинився на українському кордоні, то попросив політичного притулку. Мене відвели до кімнати, де зі мною спілкувались спочатку прикордонники, потім нібито працівник СБУ чи іншого спеціального органу. Усі були ввічливі, пригостили кавою.

– Які офіційні кроки Ви зробили? Чи відвідували імміграційну службу?

– Я отримав офіційну довідку про те, що перебуваю в країні законно. До міграційної служби піду завтра – сьогодні зустрічаюся з журналістами, часу не вистачає, не можу відмовити ЗМІ. Мій друг, юрист Юрій Шуліпа сказав, що до міграційної служби можна звертатися протягом 90 днів, але я так затягувати не буду. Звернуся туди найближчим часом.

Роман Рословцев у масці Володимира Путіна у Москві неподалік від центрального офісу ФСБ Росії. Москва, 6 квітня 2016 року

Роман Рословцев у масці Володимира Путіна у Москві неподалік від центрального офісу ФСБ Росії. Москва, 6 квітня 2016 року

– Чому Ви приїхали саме зараз? Чому не в червні, не в липні?

Хотів, щоб вони відкрили кримінальну справу за те, що людина виходила з плакатом і в масці Путіна

– Моя остання акція була 10 червня, я за неї отримав 30 діб «спецприймача». Це максимальне можливе покарання за статтею 212 ч.1, з якою я борюсь, і взагалі максимальне покарання за адміністративне правопорушення. Його отримали лише дві людини – Олександр Шелковенков і я. В ув’язненні я зрозумів, що не отримаю потрібного мені результату – кримінальної справи на мене не відкриють. А мені потрібна була саме кримінальна справа, щоб довести всю абсурдність статті 212 частини 1. Хотів, щоб вони відкрили кримінальну справу за те, що людина виходила з плакатом і в масці Путіна. Коли я був в ув’язненні, до мене приїжджали працівники ФСБ, які дали зрозуміти, що мене або будуть саджати на 30 діб, або відправлять до «божевільні». Я вийшов 10 липня і вирішив перебратися до України. Попросив друзів про допомогу, тому що закордонного паспорта в мене не було. Якщо б навіть мені дали його оформити, то скоріш за все мене б не пропустили через кордон – я не оплачував багато штрафів за адміністративні правопорушення. Щоб я міг поїхати за звичайним паспортом – мій від’їзд готували понад місяць.

– Що плануєте робити в Україні далі?

Хочу вступити до будь-якого підрозділу української армії, продовжити боротьбу проти режиму Путіна

– Я хочу вступити до будь-якого підрозділу української армії, я буду за це дуже вдячний. Цей план в мене з’явився ще під час мого першого ув’язнення. Продовжити свій політичний перформанс я вирішив наступним чином – записатися у якійсь підрозділ, написати на автоматі «Не боюсь 212.1» (з такими плакатами Рословцев виходив в Росії – ред.) і написати на шоломі слово «маска». І таким чином продовжити боротьбу проти режиму Путіна. Показати, що я буду боротися проти цієї статті будь-яким чином.

Українці дружні народу Росії, тому що роблять вірну справу – ведуть збройну боротьбу проти режиму Путіна

Влада знайшла можливість «злити» перформанс на території Росії, але є й інші країни. Українці дружні народу Росії, тому що роблять вірну справу – ведуть збройну боротьбу проти режиму Путіна. Ось таким чином я хочу продовжити свій перформанс.

– Чи Ви зустрічалися з кимось із українських політиків чи чиновників, заручилося їхньою підтримкою? Тому що мало хто з громадян Росії зміг отримати політичний притулок.

Мене мало турбує отримання політичного притулку, я хочу в армію. Для мене головне – це боротьба проти нинішнього російського режиму

– Насправді мене мало турбує отримання політичного притулку, я хочу в армію. Я буду оформлювати документи про притулок, мені кажуть, що це буде правильно. Але для мене головне – це боротьба проти нинішнього російського режиму. Цей режим запроваджує антиконституційні статті, які не дають мені займатися політичними акціями.

– Чи Ви плануєте займатися політичними акціями в Україні? Чи розраховуєте на успіх?

Вважаю, що найбільш корисним буде моя участь у якомусь підрозділі української армії

– Я нічого не виключаю для себе, але моя головна задача – продовжити реальну боротьбу. Я вважаю, що найбільш корисним буде моя участь у якомусь підрозділі української армії. Але якщо хтось попросить мене про допомогу в організації акції, я буду радий допомогти. Якщо ця акція буде спрямована проти існуючого в Росії режиму, я нікому не відмовлю.

– В своєму блозі Ви вказали, що хворієте на тромбофлебіт. Зможете служити в армії з таким діагнозом?

– Я зможу із ним служити. Це серйозне захворювання, але я живу із ним. Мені потрібно якнайменш згинати одну з кінцівок, нижче коліна в ній дуже багато тромбів. Лікарі навіть дивилися, що в ній кров проходить. Це може завадити трохи службі, але я все одно можу рухатися. Строкову службу в Росії я не проходив – це пов’язане з зором. В мене астигматизм, із ним в російську армію чи будь які силові структури не беруть.

– Чи залишився в Вас хтось у Росії?

– У мене залишилася там мама. Лише сьогодні вдалося їй сказати, що я в Україні. Вона не має ніякого стосунку до мого переїзду, вона про це навіть нічого не знала.

– Чи Ви взяли з собою маску Путіна?

– Я дуже хотів, але не вдалося. Вона залишилася із усіма речами, які я не зміг взяти з собою.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG