Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:04

Етичний кодекс для мерів та депутатів місцевих рад: «батіг» моральності чи декларація намірів?


Бійка у Верховній Раді під час розгляду мовного питання. Київ, 24 травня 2012 року

Бійка у Верховній Раді під час розгляду мовного питання. Київ, 24 травня 2012 року

Дніпро – У чотирьох «пілотних» областях України розпочинають впроваджувати в життя кодекс етичних норм для голів, секретарів та депутатів місцевих рад, а також мерів. У різних куточках України – Закарпатті, Чернігівщині, Вінниччині та Дніпропетровщині – намагатимуться примусити народних обранців жити за певними етичними нормами: не лаятись, не битись, поважно ставитись до виборців, колег та журналістів, по-діловому одягатись, відмовлятись від хабарів тощо. Норми етичного кодексу розроблені двома інституціями в Україні на основі світового досвіду. А втім, приміром, у Дніпрі вже на стадії обговорення документа громадські активісти розкритикували частину його пунктів, а депутати місцевих рад прямо заявили, що кодекс про етику неможливо реалізувати на практиці, бо моральність – це внутрішній стан людини.

Дискусія про кодекс етичної поведінки депутатів та посадовців місцевих рад для Дніпра наразі дуже актуальна. Кілька тижнів тому місто сколихнув скандал з депутатом райради який публічно принизив літню жінку – за те, що зробила зауваження його сестрі щодо неправильно припаркованої автіки. Ніяких наслідків для депутата інцидент не мав: висловитись про його поведінку у вічі депутату не змогли навіть колеги з райради – народний обранець зник за кордоном.

У той же час двоє депутатів іншої районної ради міста стали фігурантами ще одного скандалу: під час гри у пейнтбол у Дніпрі вони сфотографувались у формі російських військових і виклали фото в соцмережах, позначивши їх геотегом «Ростов-на-Дону – на зло укропам». Ніяких наслідків для депутатів цей інцидент також не мав, на захист чоловіків стала їхня політична сила.

Свіжий інцидент з посадовцем наразі активно обговорюють користувачі соцмереж з Дніпра: на сторінці у Facebook заступник мера дозволив собі фамільярність на адресу громадських активістів.

Не допускати подібних ситуацій, врегулювати те в поведінці депутатів та посадовців, що не врегульоване законом, і покликаний етичний кодекс для місцевих рад, розробниками якого виступили експерти Інституту «Республіка» та Центру «Ейдос». Розробники кажуть: опиралися на досвід місцевих органів влади в США та Канаді. Його планують спершу апробувати в чотирьох областях України.

Громадські активісти під час презентації кодексу етики

Громадські активісти під час презентації кодексу етики

На Закарпатті, Чернігівщині, Вінниччині та Дніпропетровщині намагатимуться примусити народних обранців жити за певними етичними нормами: не припускатись нецензурних висловлювань, бійок з колегами, поважно ставитись до виборців й один до одного, реагувати на інформаційні запити від ЗМІ, охайно, по-діловому одягатись, відмовлятись від дорогих подарунків та багато іншого. У випадку недотримання норм документу розробники передбачили низку санкцій щодо народних обранців – від зауважень аж до відкликання. Питання щодо покарання для депутатів вирішуватимуть спеціально створені етичні комісії, в яких щонайменше третину складатимуть представники громадськості, планують ініціатори.

Координатор впровадження проекту на Дніпропетровщині Артем Амельченко зазначає: етичний кодекс для місцевих рад змусить представників влади відповідальніше ставитись до своєї поведінки.

Артем Амельченко

Артем Амельченко

«Наше завдання – щоб цей кодекс поширив свою дію на місцеві ради. З’явилась ідея запровадити цей кодекс в чотирьох «пілотних» областях, щоб побачити, як це працює, чи доцільно поширювати досвід на всю Україну. Санкції, які передбачає цей кодекс, – це дисциплінарні санкції. Тобто цей кодекс не підміняє собою адміністративний чи кримінальний кодекс», – вважає Артем Амельченко.

«Солідні люди»

Запровадження етичного кодексу в місцевих радах Дніпра підтримала частина представників громадськості. Він може стати своєрідною абеткою поведінки для депутатів та посадовців, зазначає громадський активіст Іван Дремлюга.

«Як у Верховній Раді, так і в місцевих радах ми бачимо, як депутати себе поводять. Вони займаються шарпаниною, взаємними звинуваченнями. Кодекс виписаний досить – таки грамотно, його треба запроваджувати, депутати мають відчувати якийсь контроль за лінією свої поведінки і навіть за тим, як вони одягаються. Я нещодавно був у музеї, бачив портрети депутатів нашої міської думи, так би мовити, дореволюційних часів. Це були солідні люди, в солідних сюртуках, виглядали пристойно й солідно», – зауважив активіст.

Історичне фото: члени Катеринославської міської думи

Історичне фото: члени Катеринославської міської думи

Етика – це не шкарпетки й спідниці

А втім, під час презентації етичного кодексу в Дніпрі не всі громадські активісти розділяли оптимізм ініціаторів та колег. Правозахисник Василь Сухов зауважує: запроваджувати кодекс етичних норм для депутатів та мерів означає прямо визнати, що до влади в Україні приходять люди з низьким рівнем внутрішньої культури.

Чи не найбільше правника насторожили пункти щодо зовнішнього вигляду народних обранців, які, хоч і мають рекомендаційний характер, але прописані в кодексі – діловий стиль одягу, шкарпетки під колір брюк і пасок під колір взуття для чоловіків, спідниці, не коротші, ніж по коліна, для жінок і таке інше.

«Я дивлюсь на це з невеликим оптимізмом. Є надія, що цей кодекс навчить наших депутатів, далеких від етики й моралі, чомусь. Але в запропонованому документі є ідея, але нема механізму, нема процедури. Якщо ми говоримо про комісію з етики, то мають бути прописані не тільки її повноваження, а й положення про голову, секретаря, про те, як будуть імплементуватись її рішення. Ще один суттєвий момент – видно, що це не український продукт, він перекладений з іноземних взірців, але згадки про українські реалії немає… Тут також підмінюються поняття: замість того, щоб акцентувати увагу на організації роботи місцевих рад, тут говориться про те, в чому має бути одягнута жіноча стать, чоловіча, від шкарпеток до зачісок. Зміст підмінюється формою. А народу «по барабану», хто в чому одягнутий, вирішіть питання громадянина за один раз і все. А якщо людина буде приходити до чиновника сто разів, звісно, вона буде звертати увагу, у що він одягнутий, на те, що не має ніякого значення», – вважає Василь Сухов.

Фрагменти кодексу етики

Фрагменти кодексу етики

«За етику немає сенсу карати» – депутат

Дехто з тих, кому адресований кодекс етичних норм, взагалі сумніваються в доцільності його запровадження. Депутат Дніпровської міськради кількох каденцій Вадим Рублевський зауважує, що моральність – це внутрішній стан людини й виробити його за допомогою документа-«батога» неможливо.

«Етику нема сенсу прописувати, за етику нема сенсу карати, етика або є, або її немає… Штраф, відкликання депутата, 15 діб за нецензурні висловлювання – це те, що у нас не працює. Все це, напевно, треба повертати. Але писати етичні кодекси… Ми плутаємо поняття етики, яка всередині себе, з поняттями моралі, законів. Треба не створювати кодекси й формувати комісії, які потім будуть «сікти батогом», треба піднімати загальну культуру суспільства. Доки ми всі не станемо нетерпимими до порушень, поки нічого не буде», – зазначив депутат міськради.

Вадим Рублевський

Вадим Рублевський

Між тим ініціатори зазначають, що етичний кодекс для голови, секретаря та депутатів місцевих рад після обговорення в «пілотних» регіонах доопрацюють. Опісля його мають затвердити в обласних та місцевих радах чотирьох областей – учасників проекту. Далі жити за кодексами етики спробують місцеві органи влади 12 українських міст – Вінниці, Жмеринки, Хмільника, Дніпра, Кривого Рогу, Павлограда, Ужгорода, Перечина, Чопа, Чернігова, Новгорода-Сіверського та Мени.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG