Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 12:38

У Молдові досі не можуть повернути вкрадений мільярд доларів


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Наталія Сєргєєва

«Проросійський уряд був – крав, проєвропейський уряд є – краде ще більше», – так пересічні молдовани реагують на фінансовий скандал, що потряс країну два роки тому, і не завершився досі. Адже той мільярд доларів, який у листопаді 2014 року містичним чином зник з трьох молдовських банків, не знайдено і не повернуто в Молдову досі. До того ж, як кажуть експерти, шанси на повернення грошей тануть на очах. Для Молдови, яка декларує шлях європейської інтеграції, – це не лише економічний удар, але і репутаційний, який завдає збитків і проєвропейському курсу, і європейським партнерам.

За мірками молдовської економіки, вкрадено астрономічну суму, адже ВВП країни дорівнює семи мільярдам доларів. Перші підозри з’явилися у співробітників Національного банку Молдови, коли вони виявили, що три важливі фінансові установи видали проблемних кредитів загалом приблизно на мільярд доларів за декілька днів.

Місцева влада замовила аудит діяльності Bаncа de Economii, Unibank та Banca Sociala у відомої американської компанії Kroll, щоб з’ясувати схеми виведення грошей в офшорні компанії. Зі звіту фінансових детективів було ясно, що без втручання держслужбовців не можна було провести шахрайські схеми. У звіті фігурували декілька важливих чиновників, але найчастіше там можна було знайти ім'я нинішнього мера молдовського міста Оргіїв Ілана Шора.

Хто такий Ілан Шор?

29-річний бізнесмен з ізраїльським корінням є одним з найбагатших людей в Молдові і чоловіком російської співачки Жасмін. Шор був головою Ради директорів Bаncа de Economii, а також одним з основних акціонерів цього банку і двох інших – Banca Sociala та Unibank, тих самих фінансових установ, із яких зникли гроші.

Шора затримали і посадили під домашній арешт у 2015 році, але він вирішив брати участь в місцевих виборах в мерію міста Оргіїв – п’ятого за розміром в Молдові. Його звільнили, і він переміг.

У одному з нечисленних інтерв’ю Шор сказав журналістам BBC, що не визнає відповідальності за фінансову кризу в країні. У жовтні 2015 року бізнесмен звинуватив в причетності до крадіжки грошей колишнього молдовського прем’єра Влада Філата. Філат був заарештований після явки з повинною Ілана Шора, в якій підприємець зізнався, що дав хабаря у розмірі 250 мільйонів доларів колишньому прем’єрові в обмін на допомогу з його бізнесом, зокрема з Bаncа de Economii.

У червні 2016-го Філат був засуджений до дев’яти років позбавлення волі за пасивну корупцію і отримання вигоди від політичного впливу. Представники ЗМІ були незадоволені тим, що суд був закритим і пресу не допустили на судові засідання.

Наразі Ілан Шор перебуває під домашнім арештом. Його звинувачують у відмиванні грошей в особливо великому розмірі.

Хто винен?

Навіть після двох років складно з точністю сказати, хто винен в так званій «крадіжці століття». Генеральна прокуратура Республіки Молдова відкрила декілька справ, пов’язаних з наданням проблемних кредитів, отриманням вигоди з впливу і зловживанням службовим становищем, але зарубіжні партнери невдоволені дуже повільним розслідуванням.

Голова делегації ЄС в Молдові Піркка Тапіола сказав в інтерв'ю Молдовській службі Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода в лютому цього року, що впевнений, що в крадіжці грошей брала участь не одна людина.

Вже доведено, що йде мова про шахрайство в банківській системі, Йдеться про Banca de Economii, Banca Sociala, Unibank. І всіх винних в цьому шахрайстві потрібно притягнути до відповідальності, не одного або двох, а всіх без винятку

«По-перше, вимога довести до кінця розслідування цієї банківської афери, а це вже доведено, що йде мова про шахрайство в банківській системі, але для того, щоб розв’язати цей вузол необхідно чітко уявити собі об’єктивну картину всього того, що відбувається в банківському секторі. Йдеться про Banca de Economii, Banca Sociala, Unibank. І всіх винних в цьому шахрайстві, повторюю, всіх, хто причетний до цієї афери, потрібно притягнути до відповідальності, не одного або двох, а всіх без винятку. По-друге, необхідно провести розслідування, повернути вкрадені гроші. І це розслідування має бути повністю неупередженим і привести до того, щоб всі винні з'явилися перед судом», – сказав Тапіола.

«Український слід»

Наприкінці минулого місяця рішенням Печерського районного суду Києва на 40 днів був затриманий бізнесмен В’ячеслав Платон, який виявився ще і власником українського паспорта на ім’я В’ячеслава Кобалева. Він фігурує як підозрюваний в справі про відмивання грошей, і молдовські правоохоронні органи просять про його екстрадицію. Платон стверджує, що він – громадянин України і на цій підставі не може бути виданий молдовському правосуддю. Але молдовська влада ставить під сумнів легітимність його документів.

Важливий прорив в справі «крадіжці мільярда» стався, коли в пресі стала з’являтися інформація про те, що проблеми в банківській системі Молдови були виявлені задовго до зникнення грошей.

Колишній заступник керівника Служби із запобігання і боротьби з відмиванням грошей молдовського Національного центру по боротьбі з корупцією Михайло Гофман сказав на конференції у Вашингтоні на початку липня, що керівництво Молдови знало про проблеми в банках ще в 2013 році і нічого не зробило.

Колишній держслужбовець вважає, що Філат і Шор були другорядними фігурами в шахрайській схемі. Гофман назвав головним бенефіціаром «крадіжки століття» Володимира Плахотнюка, найвідомішого олігарха в Молдові і першого заступника голови Демократичної партії. Плахотнюк також є лідером правлячого проєвропейського альянсу. Його вплив лише посилився після арешту Влада Філата. Після своїх заяв Гофман зізнавався, що йому неодноразово погрожували розправою.

На Гофмана і Платона чекають в Молдові для надання свідчень, пов’язаних з крадіжкою мільярда доларів з банківської системи країни.

Молдова і ЄС

Республіку Молдову ще недавно називали «історією успіху» «Східного партнерства». Влітку 2014 року країна підписала Угоду про асоціацію з Європейським союзом. Це допомогло забезпечити громадянам безвізовий режим в країнах Шенгенської зони і лібералізацію торговельних ринків.

Але за «крадіжкою століття» настала глибока політична і економічна нестабільність. За 2015 рік в Молдові впали два уряди і почалися довгострокові протести, які тривали більше півроку.

Розгнівалося не лише молдовське суспільство. Зникнення грошей з банківської системи обурило також зовнішніх партнерів Республіки Молдова. Європарламентарі наполягали на тому, щоб винних у відмиванні грошей знайшли якнайшвидше і забезпечили їм справедливий суд. Також вони наполягали на реформі органів юстиції і на боротьбі з корупцією.

На думку молдовського політолога, влада використовувала «європейський вектор» як прикриття для просування власних інтересів, вважає місцевий політолог Богдан Цирдя.

«Ось вже понад рік наша влада ніяк не може підписати меморандум з Міжнародним валютним фондом (МВФ). То впав уряд Кирила Габуріча, то подав у відставку президент Нацбанку. МВФ дуже стримано ставиться до керівництва країни. Звертаю увагу на те, що в Молдови не лише меморандуму немає, але і заморожені основні кредитні лінії від Світового Банку, від Євросоюзу. Румунія ніяк не може дати обіцяні декілька десятків мільйонів доларів, тому що всі орієнтуються на цей меморандум від МВФ. МВФ вимагає більше відвертості в банківському секторі, а владі це не дуже подобається», – каже Цирдя.

На думку молдовського експерта, до влади в країні прийшли олігархічні угрупування, які зуміли поставити країну під контроль російських олігархів, не змінюючи офіційно вектор розвитку країни, скомпрометувавши поняття європейських реформ і «проєвропейські політичні сили».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG