Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 12:04

Чи пов’язана «людина Манафорта» в Києві із ГРУ Росії?


Пол Манафорт. Архівне фото

Пол Манафорт. Архівне фото

У західній пресі з’явилась низка публікацій про «праву руку» в Києві колишнього головного стратега виборчого штабу республіканців Пола Манафорта – Костянтина Килимника. Манафорт подав у відставку наприкінці минулого тижня з посади керівника штабу кандидата на посаду президента США від Республіканської партії США Дональда Трампа після звинувачень в отриманні значних грошових винагород під час майже десятирічної роботи в Україні. За даними журналістів, Килимник був ключовою фігурою в оточенні Манафорта в Україні, але водночас і людиною, яка могла мати зв’язки з військовою розвідкою Росії.

Більшості загалу Костянтин Килимник був невідомим до кінця минулого тижня, коли пішов з посади чільного стратега виборчого штабу Дональна Трампа Пол Манафорт. Сталося це у п’ятницю, 19 серпня, і буквально через кілька годин після того, як у Києві депутат Сергій Лещенко оприлюднив дані про отримання Манафортом грошових винагород від Партії регіонів за виборчі поради та лобізм на Заході – названа сума винагород становила 12,7 мільйона доларів.

Після цього спливло й маловідоме широкому загалу ім’я української «правої руки Манафорта» Костянтина Килимника, якого до цього знали лише в вузькому колі політиків та політтехнологів середовища Партії регіонів.

Західна преса – зокрема брюссельське видання американського інтернет-часопису Politico – прямо так і називає Килимника – «Людина Манафорта у Києві».

Про Килимника відомо не багато. Народився у Кривому Розі Дніпропетровської області в 1970 році. Є професійним лінгвістом за освітою. Служив у Радянській армії у структурах Головного розвідувального управління (ГРУ) Міноборони і, як пише західна преса, бездоганно володіє англійською мовою. Після завершення військової служби його першим робочим місцем був Міжнародний республіканський інститут (IRI) в Москві. Це було на початку 1990-х років.

«В інституті знали, що свої знання мови він (Килимник) отримав у військовій розвідці, однак не надавали цьому особливого значення, хоча і підозрювали, що він міг займатися діяльністю, не пов’язаною з посадовими обов’язками», – пише про Килимника газета The Financial Times.

Західна преса – зокрема видання Politico – зауважує, що Килимник не приховував свого ГРУшного минулого – навіть в деяких випадках говорив про це легковажно.

«Килимник не приховував своє військове минуле від своїх нових працедавців. Власне, коли його запитали, де він навчився так вільно говорити англійською, він відповів: «У російській військовій розвідці», – пише Politico, посилаючись на людей, які працювали разом із Килимником у Москві.

Інша людина, яка працювала разом із Килимником, так описала Politico ставлення Килимника до своєї роботи на ГРУ та ставлення колег до Килимника: «Було це за зразок – «А, Костя, хлопець із ГРУ» – ось так ми говорили про нього».

Київські роки

Пізніше Килимник почав працювати як перекладач для команди Пола Манафорта, яка працювала на олігарха Ріната Ахметова – головного спонсора Партії регіонів і прихильника Віктора Януковича. Було це після Помаранчевої революції, десь на початку 2005 року.


Щодо минулої роботи на ГРУ, то серед тих, хто працював із Килимником, існувала певна обережність у спілкуванні з ним, коли Килимник перебрався до Києва. Серед колег, які з ним раніше працювали в Москві, була настанова – по можливості припинити з ним контакти, пише Politico.

З іншого боку, деякі колеги Килимника по IRI стверджують, що Килимник не мав якоїсь віри в демократичну місію чи ідеологічні переконання. А в Республіканський інститут і на роботу до Манафорта перейшов радше з фінансових міркувань, стверджує Politico.

Як би там не було, в Україні були днями навіть депутатські звернення до генерального прокурора Юрія Луценка щодо необхідності розслідування фактів біографії заступника Манафорта Костянтина Килимника, який до того ж має російський паспорт, на предмет можливої причетності до співпраці з російською розвідкою, як повідомила речниця Генпрокуратури України Лариса Сарган.

Отже, почавши роботу з Манафортом на Ахметова, Януковича і Партію регіонів у квітні 2005 року, Килимник перебрався до Києва зі скромного помешкання в Москві.

В Україні Килимник забезпечував зв’язок Манафорта з оточенням, комунікацію середовищем, адже американський стратег-політтехнолог, за даними західних журналістів, не володіє українською чи російською мовами, а всі переклади ділових зустрічей здійснював Килимник. Килимник був «голосом і вухами» Манафорта в Україні.

«Він почав проводити більше часу в Києві окремо від своєї родини і поступово призвичаївся до шикарного стилю. Він водився з впливовими людьми в готелі Hyatt і пересувався в шикарних європейських автомобілях зі шофером. Він почав вбиратись у дорогі костюми і перебрався в шикарний маєток із басейном», – пише Politico про київський період роботи Килимника.

За Партією регіонів закріпився імідж проросійської сили, яка в кількох виборчих кампаніях – деякі з них були дня неї були переможними, як, наприклад, парламентські вибори 2006 та 2007 років, – використовувала проросійські гасла і розділяла Україну за мовним та регіональним принципами, вкидала тему НАТО у виборчу кампанію, що теж ділило український електорат.


Так само під час головування Манафорта у виборчому штабі республіканців у США, в риториці Дональда Трампа з’явилися сильні проросійські ухили. Так, за останні півтора-два місяці від Трампа були заяви, що президент Росії Володимир Путін не прийшов в Україну (з агресією), що Крим, мовляв, проголосував за те, аби бути з Росією, були фрази про готовність визнати нинішній статус Криму, готовність до скасування санкцій Заходу проти Росії тощо. Весь цей поворот західна преса приписувала не в останню чергу впливу Манафорта у виборчому штабі Трампа.

Допомога «Опоблоку»

Сам Манафорт був в України востаннє восени 2015 року, але його офіс і далі працює в центрі Києва, а очолює його Костянтин Килимник. Один із останніх спільних проектів Манафорта-Килимника в Україні – допомога «Опозиційному блоку» на парламентських виборах у жовні 2014 року, який постав на руїнах Партії регіонів після Революції гідності та втечі Януковича.

Саме ця робота дозволила, за даними західної преси, провести «Опозиційний блок» до Верховної Ради, зробивши ребрендинґ і згуртувавши під парасолькою блоку всі опозиційно налаштовані до нової влади України політичні сили. А нині саме Килимника вважають людиною, яка веде всю зовнішню комунікацію «Опозиційного блоку».

Щодо минулого Килимника, то, як зауважує Politico, в Києві також в компанії Манафорта «не робили таємниці з розвідувальної служби (Килимника) в часи Радянського Союзу».

Як сказав один американець, який знає Килимника і його роботу в Києві, той служив в радянській армії, бо в СРСР військовий призов був обов’язковий: «Я завжди усвідомлював, що він працював у розвідці російської армії пару років. Але не думаю, що це така вже велика справа, як деякі люди ліплять з неї».

З іншого боку The Financial Times зауважила: «Зараз, колишні зв’язки Килимника, досі близького до Манафорта, із розвідкою набувають значущості, наголошують ті ж знайомі. Як любить жартувати президент Росії Володимир Путін, немає такого терміну як «колишній офіцер розвідки».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG