Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 23:02

Україна, можливо, остання країна в Європі, де за європейські цінності жертвують життям – історик


Український військовослужбовець на передовій недалеко від Авдіївки. Березень 2016 року

Український військовослужбовець на передовій недалеко від Авдіївки. Березень 2016 року

Київ – Упродовж 25 років відновленої Незалежності українці декларували свої наміри «повернутись до європейського дому», інтегруватись в європейські структури. Але якщо ще кілька років тому ці декларації нагадували мантри, не наповнені діями, то з перших днів Революції гідності, з перших боїв проти російської військової машини на сході поняття «європейська інтеграція» отримала сенс і сповнилась діями. На думку експертів, захист європейських демократичних цінностей на території України став сенсом життя і завданням не лише українських солдатів, а і багатьох політиків та громадських активістів.

Соціологічні опитування громадян України, які проводять науковці з року в рік, підтверджують, що українці ідентифікують себе з європейцями і також мають позитивне ставлення до європейців. Ще до Революції гідності в українському суспільстві переважало позитивне ставлення до вступу країни у Європейський союз, про що свідчать опитування фонду «Демократичні ініціативи» впродовж кількох років.

Весною 2016 року Київський міжнародний інститут соціології дослідив громадську думку щодо геополітичної орієнтації жителів України.

За результатами дослідження, більшість українців підтримують вступ до Євросоюзу. Тож, якби референдум з питанням, чи вступати Україні до Європейського союзу проводився у травні 2016 року, майже половина жителів України проголосували б за вступ України до ЄС, і лише 26 відсотків були би проти.

Щоправда, підтримувати євроінтеграцію і здійснювати конкретні кроки у цьому напрямку – не одне і те ж, наголошують фахівці. Тим більше, що, з одного боку, українці не помічають реальної допомоги з боку європейських політиків і чиновників, котрі обмежують свою «підтримку» «глибоким занепокоєнням» тощо. А з іншого боку, війна на українському сході і соціальна криза у всій країні «роз’єднують» Україну та ЄС, визнають експерти.

Наприклад, вони наголошують, що в очах європейців вартість людського життя в Україні значно нижча, ніж у державах ЄС, та і якість життя українців нижча від рівня та якості життя європейців. Пересічний європеєць вважає чиновника «слугою народу» і, відповідно, вимагає від нього належного ставлення, а український платник податків часто сам почувається слугою політика або чиновника. Відносини між громадянином і владою ведуть до непрозорості державної машини на всіх рівнях. Про це писали журналісти видання «Європейська правда», досліджуючи розміри зарплат державних службовців після набуття чинності нового закону України про держслужбу.

Як зазначає дипломат і правник Володимир Огризко, українцям треба не лише порівнювати рівень та якість життя в Україні та Євросоюзі, не лише бідкатись через «гальмування» реформ, а вже час вчитись контролювати владу, реформувати країну і змінюватись разом з нею. Замість перекладати свої проблеми на плечі європейців, треба їх розв’язувати самотужки, каже фахівець.

Володимир Огризко

Володимир Огризко

Якщо за два роки ми не змогли зробити те, що мали зробити за рік, то це говорить не на нашу користь

«Якщо за два роки ми не змогли зробити те, що мали зробити за рік, то це говорить не на нашу користь, і також це вкрай негативно впливає на настрої українського суспільства. З іншого боку, та частина суспільства, яка налаштована рішуче і готова «за будь-якої погоди» рухатись далі, не складає руки, й історія з е-декларуванням – гарне тому підтвердження. Тому наразі нашою метою має бути тиск на владу з боку громадянського суспільства і допомога громадянському суспільству з боку тих наших західних партнерів, які розуміють, в якій критично складній ситуації Україна перебуває», – зазначив Огризко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Такої ж думки дотримуються європейські науковці Андреас Умланд та Андре Хертель, які у публікації для видання «Європейська правда» визначили основні проблеми, з якими стикаються українці під час євроінтеграції. Серед ключових проблем, на думку експертів, – масштабність реформування і складні обставини, за яких процес відбувається; вплив олігархів та корумпованого бюрократичного апарату на політичні й економічні процеси у країні тощо. Водночас, як зазначають дослідники, від часу Революції гідності суспільство в Україні розпочало «радикальну реструктуризацію своєї економіки, управління, судочинства, охорони здоров’я, освіти і культурного ландшафту».

«Менш ніж за два роки (в Україні – ред.) було ухвалено низку потенційно важливих законів: про люстрацію, про боротьбу з корупцією, про державні закупівлі, про фінансування партій, про реорганізацію державного управління, про реформу вищої освіти, про формування нової поліції, про створення громадського телерадіомовлення», – пишуть у своєму дослідженні Умланд та Хертель.

Тим часом історик Ярослав Грицак над питаннями трансформації українського суспільства та сучасного європейського середовища міркує у площині ментальній. На його думку, саме свідома, активна частина українського суспільства за останні 25 років стала носієм європейськості – частина цієї спільноти змушує владу створювати «Європу в Україні», впроваджуючи реформи; друга частина громади із зброєю в руках відстоює європейський вибір України. Тим часом Євросоюз демонструє процес нівелювання цінностей демократії, які часто самі ж європейці «обмінюють» на матеріальні блага, каже історик.

Ярослав Грицак

Ярослав Грицак

Більшість європейців не готова ці цінності демократії захищати і тим більше віддавати свої життя, як це було в Україні

«Більшість європейців не готова ці цінності демократії захищати і тим більше віддавати свої життя, як це було в Україні. Іронія ситуації полягає у тому, що Україна, можливо, остання країна в Європі, де Європу, європейську єдність та європейські цінності трактують дуже серйозно, настільки серйозно, що готові жертвувати багато чим, навіть життям. Це показав Євромайдан. І на цьому тлі, звичайно, є велике розчарування», – констатує Грицак у розмові з Радіо Свобода.

Політолог Богдан Олексюк сподівається, що «європейська мрія» більшості українців здійсниться і раніше чи пізніше, але Україна стане членом ЄС, тим самим поновивши історичну справедливість. Адже, за словами науковця, за європейську Україну вели боротьбу кілька поколінь українських патріотів.

У нас були ілюзії, і були ілюзії після Помаранчевої революції – мовляв, ми дуже швидко зможемо вступити до Євросоюзу. Тепер ці ілюзії розвіюються з різних причин

«Якщо у цілому говорити про українців, то є люди, які буквально рухають євроінтеграцію і цим живуть, які вийшли на Майдан восени 2013 року за євроінтеграцію. Зрозуміло, у нас були ілюзії, і були ілюзії після Помаранчевої революції – мовляв, ми дуже швидко зможемо вступити до Євросоюзу. Тепер ці ілюзії розвіюються з різних причин», – сказав Олексюк Радіо Свобода.

До внутрішніх причин експерт відносить нездатність влади здолати корупцію і провести реформи, а до зовнішніх – агресію. Росії проти України та кризу усередині самого ЄС. За умов цієї кризи Євросоюз навряд чи буде готовим до чергової хвилі розширення у найближчі роки. Але це може зіграти на руку Україні, яка ці роки використає «для перемоги над своїми внутрішніми і зовнішніми ворогами» і для реформ, які дозволять підняти рівень життя українців до європейського рівня, стверджує фахівець.

В Євросоюзі запевняють, що надалі будуть підтримувати реформи, які впроваджує Україна, і допомагатимуть українцям – політико-дипломатичними методами – боронити суверенітет країни. Адже, як зазначають у Брюсселі, Україна «залишається пріоритетним партнером ЄС». Про це ідеться у привітанні ЄС на адресу України з нагоди 25-річчя її Незалежності.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG