Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 19:10

Що робити з Путіним, не знають ані республіканці, ані демократи (світова преса)


Непомітні біженці в центрі Європи – низка дослідників на сторінках журналу Foreign Affairs звертає увагу на українських вимушених переселенців зі сходу України та Криму, які не створюють проблем європейським країнам, а тому залишаються непомітними для них на тлі біженців із Близького сходу. Після скандалу навколо «російської» політики кандидата в президенти США Дональда Трампа аналітик з журналу Foreign Policy звертає увагу на те, що насправді чіткого розуміння, що робити з Кремлем, не мають у жодному з політичних таборів. І нарешті, тему поліції на пляжі – чи мають французькі поліцейські роздягати жінок, що носять мусульманські купальники, – обговорює редакційна стаття газети Washington Post.

На тлі сотень тисяч біженців із Іраку, Сирії та Ємену, які продовжують прибувати до Європи, загрожуючи розхитати європейську солідарність, гуманітарна криза в Україні залишається непоміченою, зауважують дослідники, які вивчали цю проблему в Україні та опублікували результати своїх досліджень у журналі Foreign Affairs. Точної статистики немає, але більшість оцінок сходяться на тому, що Україна прийняла близько 1,7 мільйона внутрішніх переселенців з зони бойових дій та з окупованого Криму, та ще близько 1,4 мільйона стали біженцями в країнах Європи та Росії.

Люди, які втекли зі зони бойових дій, розповідають про атмосферу беззаконності і безкарності, що там панує, і часто вони навіть не знають, хто несе відповідальність за смерть близьких. Багато має проблеми з реєстрацією, а відтак і з виборчим правом, адже, зареєструвавшись за місцем проживання для виборів, вони втрачають статус біженця. Більшість біженців становлять літні люди, яким часто не виплачують пенсій, знову ж таки через проблеми з реєстрацією. Українська держава мало допомагає потерпілим, і вони змушені давати собі раду самі і спиратися на допомогу громади, яку оглядачі називають не менше як «героїчною щедрістю».

Разом із тим український уряд, який досі не має стратегії подолання гуманітарної кризи, повільно, але змінює свої підходи. Серед кроків у правильному напрямку дослідники називають створення міністерства у справах тимчасово окупованих територій та у справах внутрішньо переміщених осіб, чиїм завданням є координація допомоги та поліпшення умов їхнього життя, а також вирішення юридичних проблем і проблем інтеграції.

І хоча у статті не згадано, яку і скільки допомоги Україна отримала від міжнародних донорів, у висновку дослідники радять міжнародним організаціям та урядам тиснути на Київ, щоб він припинив порушення прав переселенців. Інакше, як зазначають дослідники, буде існувати загроза нестабільності в цьому крихкому куточку Європи.

Foreign Affairs: Незважаючи на те, що всі зосереджені на Близькому сході, четверта за розміром хвиля внутрішньої міграції у 2015 році була в самій Європі

Аналітик із журналу Foreign Policy Метью Рожанскі зауважує, що попри те, що втручання Росії в американські вибори є широко обговорюваною темою, ніхто з кандидатів на президентську посаду у Вашингтоні не має, на його думку, чіткої і послідовної політики щодо Росії.

«Ми, можливо, не дізнаємося всієї міри, якою Москва прямо втручалася в справу американських виборів, але американська еліта занепокоєна через таку можливість», – пише оглядач і додає, що підозра в тісних контактах із Москвою стосується не лише шефа передвиборчої кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта, але і кількох його найближчих радників – відставного генерала Майкла Флінна та інвестиційного банкіра Картера Пейджа.

Проте, незважаючи на запальну риторику, у Вашингтоні є реальна проблема: жоден із кандидатів не може запропонувати послідовної політики щодо Росії. «Можете любити Путіна чи ненавидіти, але ані російський президент, ані його країна нікуди не подінуться. Москва є одним з невеликої жменьки могутніх урядів, який має як здатність, так і прагнення кинути виклик інтересам США не тільки щодо поглядів на права людини в Росії, але і шляхом втручання у справи сусідніх держав і навіть далеко за її межами», – наголошує автор на важливості проблеми.

«Американські політики та експерти були заскочені тією легкістю, з якою Кремль вихопив лідерство у створенні геополітичного порядку денного, переміщаючи увагу від своїх слабких сторін до тих, де були кращі перспективи для Росії. Хакери, яких підтримує Росія, зосереджують увагу громадськості на корупції і лицемірстві в основних політичних інститутах США, що є лише одним прикладом», – говорить аналітик. Але є й інші: Росія використовує тісні зв’язки з європейськими крайніми правими та крайніми лівими опозиційними партіями, щоб зберегти невдоволення Європейським союзом і НАТО. Її втручання в Сирії затемнює набагато більшу кризу, пов’язану з анексією Кремлем Криму і його втручанням у східній частині України. Поки що Росії не вдалося скинути санкції, але є оглядачі в обох політичних таборах, які виступають за їхнє поступове зняття.

«Наступна адміністрація США напевно зіткнеться з потребою іти на компроміс між протистоянням Кремлю через його знущання з сусідніх держав, таких, як Україна і Грузія, чи утиски власних громадян, з одного боку, і потребою забезпечити співробітництво Росії щодо глобальних викликів, таких, як збереження режиму ядерного нерозповсюдження, протидії терористичним загрозам, з якими стикаються обидві країни», – наголошує оглядач. На його думку, стосунки з Росією вимагатимуть уваги наступного президента вже в перший же день, а тому краще почати думати, як захищати американські інтереси, вже зараз.

Foreign Policy Ані Трамп ані Клінтон не мають послідовної політики щодо Росії, вважає Метью Рожанскі


І серед літніх тем у пресі – «війна» з мусульманським купальниками на французьких пляжах. Цьому питанню газета Washington Post присвячує свій редакційний коментар. Так звані «буркіні», купальники для жінок-мусульманок, які закривають усе тіло, віднедавна заборонені в деяких місцях Франції, і нещодавно з’явилися фотографії, на яких французькі поліцейські вимагають від жінки на пляжі зняти цей купальний костюм.

На думку американських коментаторів, це вже занадто, бо купальники не становлять небезпеки, в них нічого не приховаєш, і вони не закривають обличчя. Та і не справа держави розповідати жінкам, що вони можуть носити на пляжі, тож французи, намагаючись роздягнути мусульманських жінок, насправді переступають через власну традицію, позбавляючи їх вибору, а відтак – свободи.

Fem2pt0 ‏@Fem2pt0 Буркіні нікому не шкодять. Жінки мають вибирати самі свій одяг, згідно з поважною французькою концепцією: свободою.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG