Доступність посилання

27 вересня 2016, Київ 13:21

В Узбекистані підтвердили: президент Іслам Карімов шпиталізований, у нього крововилив у мозок. За конституцією Узбекистану, у разі недієздатності президента його обов’язки виконувати має голова верхньої палати парламенту, Сенату, упродовж трьох місяців. Між тим, зазначають експерти, упродовж перебування на посаді Карімов так і не підготував собі наступника. Тож наразі у країні вже розгорілася боротьба між самаркандським та ташкентським кланами, які, відповідно, представляють прем’єр Шавкат Мерзяєв і віце-прем’єр Рустам Азімов. А деякі фахівці попереджають, що у разі послаблення вертикалі влади в Узбекистані, свої впливи тут можуть посилити ісламісти.

​Упродовж 27 років президентства Іслама Карімова офіційна влада Узбекистану ніколи не повідомляла про стан його здоров’я. Проте преса неодноразово публікувала повідомлення про поганий стан його здоров’я. У 2010 році медіа повідомляли, що Карімов двічі впадав у кому. У 2013-му з’явилася інформація, що він нібито переніс інфаркт. Але невдовзі після цих повідомлень Іслам Карімом з робочим візитом поїхав до Мокви. За інформацією низки зарубіжних ЗМІ, у січні 2015 року за вечерею у своїй резиденції у Ташкенті Карімов знепритомнів і впав у кому на 20 днів. Але офіційних коментарів щодо цього не було.

Вперше Ташкент повідомив про погіршення стану здоров’я Карімова 28 серпня цього року. В узбекистанському уряді зазначили, що лікарі наполягають на «повному медичному обстеженні» 78-річного президента Карімова. А вже наступного дня його дочка Лола Карімова-Тілляєва написала в Instagram, що Іслам Карімов госпіталізований із крововиливом у мозок.

«Унаслідок мозкового крововиливу, який стався в суботу вранці, він госпіталізований і перебуває в реанімаційному відділенні. Стан його оцінюється як стабільний. На даний момент ще рано робити якісь прогнози щодо його майбутнього стану», – написала вона й закликала молитися за здоров’я батька.

Карімов не визначився з наступником, дочки не пройшли

Іслам Карімов очолив Узбекистан у 1989 році, посівши пост першого секретаря ЦК компартії Узбекистану. Президентом був обраний 24 березня 1990 року на сесії Верховної Ради Узбецької РСР. Далі він переміг на всенародних виборах 1991 року і з того часу беззмінно перебуває на посаді президента. За результатами загальнонаціонального референдуму у лютому 2002 року, в Узбекистані ухвалили рішення про продовження президентських повноважень із 5 до 7 років. Карімова кілька разів переобирали президентом. На останніх виборах у 2015 році він отримав понад 90% голосів виборців.

Кілька разів Карімов пробував представити своєму оточенню як наступницю свою дочку – Ґульнару. Після цього з’явилися чутки, що Карімов почав готувати на своє місце іншу дочку – Лолу. Але це також тривало недовго

Але до цього часу Іслам Карімов так і не визначився зі своїм наступником на посаді президента, сказав Радіо Свобода Мухаммад Саліх, узбецький дисидент, лідер партії «ЕРК», який наразі проживає у Туреччині

«Кілька разів Карімов пробував представити своєму оточенню як наступницю свою дочку – Ґульнару Карімову. Але підтримки не було. Після цього з’явилися чутки, що Карімов почав готувати на своє місце іншу дочку – Лолу Карімову. Але це також тривало недовго. У результаті Карімов зрозумів, що нікому зі свого оточення він не довіряє, а спроба висунути на своє місце одну з дочок не була успішною», – вважає Мухаммад Саліх.

Арешт Ґульнари Карімової сфабрикували – Саліх

Ґульнара Карімова (архівне фото)

Ґульнара Карімова (архівне фото)

В Іслама Карімова є дві дочки. Старша – 44-річна Ґульнара Карімова, дипломат, професор і бізнесмен. Раніше її вважали ймовірною наступницею батька на посаді президента Узбекистану. Але останніми роками вона потрапила в опалу і начебто перебуває під суворим домашнім арештом у Ташкенті. Із нею пов’язана низка розслідувань у кримінальних справах про відмивання грошей, які ведуться у Швеції, Швейцарії і в самому Узбекистані.

Друга дочка президента Узбекистану – 36-річна Лола Карімова-Тілляєва, дипломат, засновниця благодійних організацій, представник Узбекистану при ЮНЕСКО.

Що ж до інформації про домашній арешт Ґульнари Карімової і погіршення її відносин з батьком, то на переконання Мухаммада Саліха, це була заздалегідь спланована акція родини Карімових, яка провалилася.

Лора Карімова (архівне фото)

Лора Карімова (архівне фото)

Родина Карімова дуже сумували щодо мільярдів, які Ґульнара ховала на Заході. І щоб забрати їх назад у родинну касу вони й ініціювали цю виставу. Але цей номер не пройшов

«Це була просто вистава для громадськості, що у них наче зіпсувалися відносини, – каже Саліх. – Родина Карімова, зокрема дружина, дуже сумували щодо мільярдів, які Ґульнара ховала на Заході. І щоб забрати їх назад у родинну касу вони й ініціювали цю виставу, мовляв, Ґульнара вкрала ці гроші у держави, тож держава вимагає повернути їх в Узбекистан. Вони заявили, що судитимуть Ґульнару. Але цей номер не пройшов, гроші Ґульнари так і не повернулися в Узбекистан. Тож вони залишили цю справу і Ґульнара так би мовити «вийшла на свободу». Хоча вона завжди була на свободі».

Ташкентський клан проти самаркандського

Наразі ж в Узбекистані уже розпочалася боротьба кланів. Найбільш впливовими на сьогодні тут є 3 клани – ташкентський, самаркандський і ферганський. «Представники цих кланів наразі очікують зручного моменту, щоб захопити владу. Боротьба уже почалась», – пояснює Саліх.

Ферганський клан наразі немає яскравого лідера, який міг би претендувати на місце президента. Відтак, говорить Мухаммад Саліх, найзапекліша боротьба в Узбекистані розгортається між прем’єр-міністром Шавкатом Мерзіяєвим, представником самаркандського клану, та віце-прем’єром Рустамом Азімовим, який представляє ташкентський клан.

Йдеться фактично про 2 фігури – Шавката Мерізяєва і Рустама Азімова

«Є ще третя фігура – це директор Служби національної безпеки Узбекистану Рустам Іноятов. Але він хворий, ледве ходить, тому шансів бути кандидатом на місце Карімова у нього практично немає. Тож йдеться фактично про 2 фігури – Шавката Мерзіяєва і Рустама Азімова», – підсумовує Мухаммад Саліх.

Збереження вертикалі чи ісламізація?

Наразі ключове питання в Узбекистані полягає у тому, чи проводитимуться тут ліберально-економічні реформи, каже Радіо Свобода директор казахстанського Інституту світової економіки і політики Султан Акімбеков.

«Якщо ми подивимося на країни Центрально Азії, то вони чітко ділять на ті, які все-таки пройшли ринкову модернізацію, у тій чи іншій формі адаптувалися до міжнародних стандартів – Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, або ж ті країни, які спробували законсервувати ситуацію – Туркменистан і Узбекистан», – каже Акімбеков.

Узбекистан, як і всі країни Центральної Азії, є ісламською країною. До того ж вона має кордон із Афганістаном, де триває війна. Але авторитарні лідери країн Центральної Азії присікають будь-які прояви радикалізму. Відтак, зазначає Султан Акімбеков, унеможливити прояви радикалізації в Узбекистані може лише збереження владної вертикалі.

Безумовно, в Узбекистані присутність ісламський фактор. Якщо почнеться центральне ослаблення вертикалі влади, тоді, звісно, ісламський фактор може зіграти роль

«Безумовно, в Узбекистані присутність ісламський фактор, – каже Акімбеков. – Але нинішня узбецька еліта зовсім не зацікавлена у його розвитку. Тому, думаю, вони у тому чи іншому вигляді спробують зберегти вертикаль влади. Це у їх же інтересах. А якщо почнеться центральне ослаблення вертикалі влади, тоді, звісно, ісламський фактор може зіграти роль».

Добровільний відхід із політики у пост-радянських країнах Центральної Азії є рідкістю. Виключення становить лише Киргизстан. Лідери Казахстану і Узбекистану після оголошення незалежності не змінювалися, у Таджикистані президент змінився через громадянську війну, а Туркменистан очолив Гурбангули Бердимухамедов після смерті Сапармурата Ніязова.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG