Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 16:15

Відомий економіст Андерс Ослунд закликає уряд Володимира Гройсмана до рішучих реформ, попереджаючи водночас про небезпеку втрати реформаторського темпу. Є публікації про ще один позов України проти Росії, що свідчить про «гірке розлучення» двох країн на тлі анексії Росією Криму та конфлікту на сході України. І є також статті про змагання претендентів на посаду нового генерального секретаря ООН: там у лідерах – представники країн-членів ЄС, зокрема й кількох країн «нової Європи».

Сайт американської аналітичної установи The Atlantic Council вміщує статтю економіста Андерса Ослунда, в який він питає: а чи не загальмувалися реформи в Україні?

«Мало українців усвідомлюють, наскільки вражаючими були реформи у 2015 році. Питання сьогодні: чи реформаторська хвиля триватиме і чи не пригальмувалася вона», – пише Ослунд.

Через зменшення субсидій на опалення, Україна змогла зменшити бюджетні витрати на 9 відсотків ВВП минулого року, а дефіцит держбюджету зменшився з 10,5 відсотків до 2,5 відсотків. Відпущений курс гривні стабілізувався і допоміг Україні збалансувати зовнішнє сальдо. За два рокі Нацбанк України закрив не менше 80 зі 180 банків України через питання корупції або поганого менеджменту. Ослунд називає ще кілька показників, які дають йому підставу стверджувати, що «це були великі досягнення».

Багато реформ продовжувались і цього року, а новий уряд Володимира Гройсмана завершив 1 травня уніфікацію енерготарифів. У серпні обов’язкові електронні держзакупівлі були запроваджені для всіх державних установ/підприємств. Три антикорупційні органи були створені. Тривало вичищення банківського сектору. Макроекономічна стабільність країни залишається міцною і Україна знову повернулася до економічного зростання, зазначає автор.

«Мало знайдеться країн, які можуть похвалитися таким же списком реформ, але українці від цього не вражені і питають: а коли ж будуть відчутними плоди? Правда в тому, що реформи не комплексні і життєвий рівень різко впав. Міністри-реформатори, які просували реформи, пішли у відставку у квітні. За свої перші сто днів уряд Гройсмана подав до парламенту 177 законопроектів, з яких лише 11 були ухвалені. Цей уряд має набагато меншу парламентську підтримку, аніж попередній, і, як виглядає, має меншу пристрасть до реформаторських амбіцій», – пише Ослунд.

Ослунд закликає уряд Гройсмана до відкриття другого дихання у вересні. «Український уряд потребує нового старту у вересні. Є сподівання, що він таки зможе полагодити систему електронового декларування статків та доходів, що дасть змогу зібратися Раді директорів МВФ (для відновлення кредитування). Але чи буде уряд в стані продовжувати приватизацію, поліпшувати судову систему, підготувати пенсійну та земельну реформи? Ймовірно, найкраще на що ми можемо сподіватися, що правильні реформи, які вже були втілені, не будуть переглянуті», – пише Ослунд.

Американське видання Forbes вміщує статтю під заголовком: «Україна подає на Росію до суду… Знову».

Видання зазначає, що «гірке розлучення двох найбільших колишніх радянських держав триває». Україна готує ще один позов проти Росії в Міжнародному суді в Гаазі, як повідомив міністр юстиції України Павло Петренко.

«Це інший позов аніж той, який вже існує. Ми зараз його готуємо і працюємо разом із Міністерством закордонних справ щодо подання його до Міжнародного суду», – сказав Петренко, не подавши подробиць, зауважує американське видання.

Росія та Україна вже зійшлися в двобої в судах щодо контакту на постачання газу між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом». Україна також подала позов до Міжнародного суду щодо претензій Росії на Кримський півострів, який Москва анексувала в березні 2014 року.

Петренко зауважив, пише видання, що Україна підходить твердо – і не лише в питанні газової суперечки.

«Ми маємо другий позов щодо (збитків через війну) в Східній Україні та щодо контролю над Кримом. Ми подали позови до Гааги і ще де-інде… Є п’ять скарг держави проти держави в Європейському суді з прав людини», – зауважив міністр юстиції України.

Брюссельське видання EurActiv пише, що представники країн-членів Євросоюзу ведуть перед в боротьбі за посаду нового генерального секретаря Організації об’єднаний націй.

Після таємного голосування на Раді безпеки ООН три кандидати з країн-членів ЄС вийшли в лідери в змаганні за посаду, яку нині обіймає Пан Гі Мун. Його повноваження добігають кінця 31 грудня цього року.

Серед фаворитів – Антоніо Гутеррес з Португалії, Мірослав Лайчак зі Словаччини та Ірина Бокова з Болгарії. Під час голосування 15 членів Ради безпеки ООН визначалися щодо десяти прізвищ, які були у списку.

Гутеррес є колишнім прем’єр-міністром Португалії, який десять років посідав посаду верховного комісара ООН із питань біженців, і нині він є фаворитом, набравши найбільшу кількість голосів.

Те, що словацький міністр закордонних справ Мірослав Лайчак йде на другому місці, є «несподіванкою», на думку брюссельського видання. Тим більше, що у двох попередніх раундах він «плентався у хвості», а нині «стрибнув» на друге місце, йдеться у статті. «Такий стрибок може розглядатися як успіх словацької дипломатії», – пише EurActiv.

Нинішній керівник ЮНЕСКО, представниця Болгарії Ірина Бокова була третьою після голосування в ніч з понеділка на вівторок. Брюссельське видання пише: перевагами Бокової є те, що ЮНЕСКО – найбільша агенція ООН, а також те, що вона є жінкою, а представниця Аргентини Сюзанна Малкорра є лише на п’ятій позиції.

Видання звертає увагу на те, що група країн Східної Європи є єдиною, яка ніколи не мала свого представника біля керма ООН. В цю групу входять Росія та нові незалежні держави колишнього СРСР, посткомуністичні країни Центральної та Східної Європи і всі країни-кандидати на членство в ЄС – окрім Туреччини. Україна теж належить до східноєвропейської групи.

Наступний тур голосування – 9 вересня.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG