Доступність посилання

01 жовтня 2016, Київ 02:49

«Пісяючого хлопчика» сприйняли за прапор Росії. Що робити?


Брюссель – Один із брюссельських всесвітньовідомих символів – «Пісяючий хлопчик». Його вже 9 років поспіль на український День Незалежності перевдягають в українську вишиванку, шаровари та козацьку шапку. Традицією пишаються численні представники української діаспори, дипломатичні представництва, мешканці й туристи Брюсселя. Однак, частина користувачів соціальних мереж акцію цього року різко висміяла. Вони розгледіли у ній свого роду знущання над національним прапором України, який висів під скульптурою, до того ж, за іронією долі, поєднання кольорів козацького вбрання Manneken Pis багатьом нагадало російський триколор.

​У гардеробі брюссельського «Пісяючого хлопчика», окрім козацького строю та шат київського князя Ярослава Мудрого, налічується понад 950 костюмів, які зберігаються в місцевому королівському музеї. Тож не дивно, що ця статуетка-фонтан, викликаючи позитивні емоції гостей та мешканців Брюсселя, перевдягається дуже часто. Цьогорічне перевтілення брюссельського «хлопчика» на українця – у вишиванці, шароварах та козацькій шапці зі шликом – з огляду на ювілейну річницю Незалежності стало справжньою подією.

Однак ось уже кілька років, і особливо нині, в період святкувань, користувачі мережі розділились на два табори. Одним акція традиційно подобається, бо популяризує Україну в самому серці ЄС і є приводом для гордості, зібрання й спілкування українців Бельгії. Але інші користувачі інтернету розкритикували її на веб-сайтах та в соціальній мережі. На їхній погляд, «Пісяючий хлопчик», цитую, «підмочив репутацію України», адже, «одягнутий у кольори російського прапора», він «поглумився над українським стягом».

Голова Організації українок Бельгії (ОУБ) Наталя Осташ каже, що донині всім все подобалося, а в 2014 році, з початком війни та анексії Криму з’явилися невдоволення. Цього року критика стала настільки гучною, що слід щось змінити.

«Справді, потрібно щось змінити, бо коли шили костюм, ніхто над таким питанням не задумувався. Те, що сорочка в нього з мереживом, і коли ближче придивитися, то там вишивка білим по білому – цього здалеку не видно. Тому дійсно це виглядає, як кольори російського триколора. Хоча б один з елементів потрібно змінити».

Нову вишиванку чи нові шаровари не приймуть тільки цілий костюм

Однак, як нам вдалося довідатися у брюссельської муніципальної влади та представників так званого «Ордену друзів «Пісяючого хлопчика», змінити щось у костюмі козачка, що зберігається в міському музеї під номером 795, – це не така вже й проста процедура. Точніше, змінити можна тільки весь костюм, за спеціальним запитом.

«Щоб подарувати новий костюм, – пояснює віце-президент Ордену Марк Ґюбель, – слід надіслати проект до спеціального комітету. Коли він погодився на цей костюм, про зміну чогось у ньому не може бути й мови. Те, що кольори одягу нагадують російський прапор, вочевидь, не подобається українцям через нинішні події. Тоді, 24 серпня 2007 року, все було по-іншому. Тому слід надіслати до мерії Брюсселя пропозицію щодо нового костюма».

Втім, як пояснив Радіо Свобода посол України в Бельгії Микола Точицький, робота щодо заміни нинішнього костюма козачка на автентичніший уже ведеться. Дипломати вже звернулися до Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» за професійними етнографічними консультаціями. Водночас, каже він, потрібні консультації із місцевими українськими організаціями. Потім потрібна деяка підготовка, зокрема, для переконання брюссельської муніципальної влади, зокрема її відділу, що займається культурними питаннями.

Класичне, автентичне вбрання було не таке, як його показували в совєцькі часи – шаровари з підкладкою і так далі. Було полотняне вбрання, була вишивка

«Ми над цим питанням працюємо і підійдемо професійно, щоб переконати наших колег у королівському музеї в Бельгії, що класичне, автентичне вбрання було не таке, як його показували в совєцькі часи – шаровари з підкладкою і так далі. Що було полотняне вбрання, була вишивка. Процес іде від травня цього року», – пояснив дипломат, принагідно зауважуючи, що насправді в нинішньому одязі «брюссельського козачка» є ще й четвертий колір – чорна шапка. Зрештою, каже він, «загострено сприйняте поєднання кольорів хоч і нагадує російський прапор, але вони присутні й на інших прапорах світу».

«Одягайте в костюм князя Ярослава Мудрого»

Як пояснила Наталя Осташ, ініціатором подарунку козацького одягу муніципалітетові Брюсселя 9 років тому був громадський діяч і письменник Олексій Толкачов, тодішній голова правління Європейської асоціації українців. На своїй сторінці у Facebook нині, на закиди щодо кольорів, він пише, що «костюм створений був спеціалістами Національного музею прикладного народного мистецтва» і що він має намір «передати науковцям-історикам «побажання» про невдалий підбір кольорів». Стосовно ж прапору, то чому його саме так повісили, Толкачов радить «запитати в організаторів-дипломатів, адже раніше прапор кріпили за спиною у Manneken Pis», – пише він.

При цьому дає пораду: «Що далі робити? Можна одягати в костюм князя Ярослава Мудрого – нехай у Європі знають, які ми славетні та древні. Або збирайте кошти, отримуйте дозволи, шийте новий костюм і влаштовуйте заходи самостійно, не покладаючись на когось».

Водночас, на думку частини представників місцевої громади, князівські шати державника та філософа Ярослава Мудрого не надто личать юному «хлопчикові-дзюркунчикові».

«Шукають «діру в мості» активіст

Такої ж думки й український активіст, представник антверпенської організації «Барвінок» Ігор Матичак. Він закликає не слухати критики, адже нарікання на підбір кольорів козацького строю «Пісяючого хлопчика», на його думку, безпідставні.

Завжди знайдуться українці, які щось критикують, і у всіх кольорах можна щось знайти

«Завжди знайдуться українці, які щось критикують, і у всіх кольорах можна щось знайти, – каже активіст. – Це абсурдні звинувачення, адже козак є козак, а наш прапор – це наш прапор. Ця акція потрібна, і її слід проводити кожного року. Шукати якісь кольори, що не збігаються з нашими, це як «шукати діру в мості».

Замість критикувати, каже Матичак, користувачі інтернету краще б відірвалися від комп’ютерів та приєднувалися до українських акцій, а за нагоди й ініціювали свої.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG