Доступність посилання

25 вересня 2016, Київ 17:00

Особливості ЗНО-2016 і ризики від результатів у відкритому доступі


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Еліна Сардалова

Цього року результати тестів ЗНО вперше були опубліковані у відкритому доступі. Незважаючи на те, що імена абітурієнтів там відсутні, експерти кажуть про ризики можливого розкриття інформації. Однак, зауважують фахівці, ЗНО є більш об’єктивним показником рівня знань, на відміну від державної підсумкової атестації, яку проводять безпосередньо у навчальних закладах. Цього року також вперше бали за зовнішнє незалежне оцінювання – як оцінки за державну підсумкову атестацію – зараховувалися з історії, математики, української мови та літератури, яка у 2015 році була у цьому списку єдиною. Наступного року, кажуть, обіцяють додати ще англійську мову.

Закінчивши школу №3 міста Бершаді, що у Вінницькій області, Альона Воротило стала однією з майже 270 тисяч абітурієнтів, що складали зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) цього року.

«Українську мову я склала на 189, історію України – на 170, – розповідає вона. – Взагалі я її дуже люблю, але половину часу, відведеного на тест, проплакала через нерви».

Результати з англійської мови дівчину розчарували.

«Я написала пробне ЗНО з англійської на 185, а сам тест – на 135. Я так зрозуміла, що питання були швидше на логічне мислення», – припускає абітурієнтка.

Втім, невтішні бали з іноземної мови не завадили Альоні вступити до університету імені Карпенка-Карого. А її оцінка за тестування з історії України була зарахована як бал державної підсумкової атестації.

У 2016 році кожен учасник ЗНО мав право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів з переліку:

  • Українська мова і література
  • Історія України
  • Математика
  • Біологія
  • Географія
  • Фізика
  • Хімія
  • Англійська мова
  • Іспанська мова
  • Німецька мова
  • Російська мова
  • Французька мова

У 2016 році, як і торік, результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови зараховувалися як оцінки за державну підсумкову атестацію. Крім того, цього року вирішили зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання з математики або історії України як оцінки за державну підсумкову атестацію, чого досі не було

Як заявив 16 серпня директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Вадим Карандій, наступного року результати тестування можуть бути зараховані також замість результатів державної підсумкової атестації (ДПА) з англійської мови.

Коментуючи тенденцію до переходу на проведення державної підсумкової атестації у формі ЗНО, експерт аналітичного центру CEDOS Ірина Когут зазначає, що шкільна система оцінювання менш надійна, ніж зовнішнє тестування.

Експерти Організації економічного співробітництва та розвитку дійшли висновку, що якість шкільного оцінювання в Україні досить низька

«Експерти Організації економічного співробітництва та розвитку проводили оцінювання доброчесності системи освіти в Україні, зараз результати цього дослідження готуються до друку. Співставивши оцінки за шкільні іспити з результатами ЗНО, вони дійшли висновку, що якість шкільного оцінювання в Україні досить низька, – розповідає вона. – Крім того, не було жодного моніторингового дослідження, яке б дозволяло дивитися на якість освіти в українських школах. Державна підсумкова атестація у формі ЗНО дає картинку по всій країні, дозволяє робити висновки про якість освіти».

Серед інших відмінностей зовнішнього незалежного оцінювання цього року від попереднього – незначні зміни порогового балу «склав/не склав». Наприклад, «поріг» з української мови та літератури виріс із 22 балів у 2015-му році до 23, з історії України залишився незмінним – 25 балів, а з математики та англійської мови знизився – із 10 до 9 та із 13 до 11 балів відповідно.

Гуманітарії проти математиків, село проти міста

За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти Вадима Карандія, відомство свідомо не складало рейтингів успішності регіонів чи навчальних закладів задля уникнення тиску на інструкторів, які будуть залучені до проведення тестування наступного року. Водночас він представив результати аналізу, що вказують на чіткі тенденції в українській освіті. Наприклад, міські школи показують кращі результати, ніж сільські, а гімназії та спеціалізовані школи – кращі, ніж звичайні загальноосвітні.

Більше обирають випускники з таких областей, як Одеська, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, із міста Києва

«Цікавим є аналіз, яким чином випускники обирали предмет, – сказав Карандій. – Математику більше обирають випускники з таких областей, як Одеська, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, із міста Києва, що, можливо, пов’язано із наявністю великих індустріальних підприємств. Історію ж обирають в регіонах, швидше, аграрного та рекреаційного спрямування».

Однак навіть на сході країни прихильники точних наук – в меншості: так, в Одеській області 46,5% від загальної кількості випускників обрали математику і 53,5% – історію України. При цьому якісно вищі результати показують ті, хто обрав математику: за даними УЦОЯО, на достатньому та високому рівні предмет знають 46,5% учасників тестування, історію – 35%.

Історію ж обирають всі ті, хто математики боїться

«Кількість людей, яка йде на математику, з року в рік суттєво не змінюється, так само, як і результати тестів, – пояснює Карандій. – Мабуть, це найбільш вмотивовані та підготовлені учні. Історію ж обирають всі ті, хто математики боїться».

Щодо української мови та літератури, тестування з якої є обов’язковим для всіх, найбільший відсоток тих, хто не подолав поріг «склав/не склав», виявився у Закарпатській області – 27,3% від загальної кількості випускників. Коментуючи цю цифру, директор центру припустив, що основним фактором є мовний: Закарпатська область, за його словами, займає перше місце в країні за рівнем мовного розмаїття.

Експерт Ірина Когут додає до цього фактору також вплив економічного стану Закарпаття.

«Цей регіон в силу і свого розташування, і економічних особливостей орієнтований на трудову міграцію, – каже вона. – У дітей немає мотивації вчити українську мову, якщо, швидше за все, вони поїдуть працювати кудись за кордон. Заходи із популяризації української не матимуть ефекту, якщо не змінити економічні умови в цьому регіоні загалом».

Правильні відповіді

За словами Карандія, саме з метою аналізу соціально-економічних факторів цього року було проведено онлайн-опитування, в якому абітурієнтам пропонувалось вказати, які фактори, окрім навчання, впливали на їхні результати. Когут, яка брала участь у створенні анкети, зазначає, що її мета – визначити, що саме впливає на формування загальної картини стану української освіти.

«Можна, врахувавши статки, освіту батьків, місце проживання дитини, школу, в якій вона навчається, побачити, чи при однаковому соціально-економічному статусі дітей зберігатиметься розрив між містом і селом, звичайними та привілейованими школами, – каже вона. – Опитування буде першим кроком, щоб зробити цей розрив мінімальним, щоб освіта виконувала свою функцію соціального ліфта».

Результати опитування, які зараз аналізують фахівці Інституту освітньої аналітики, очікуються у вересні. При цьому, за словами Когут, вони не впливатимуть на зміст тестів наступного року.

Також, представляючи аналіз основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання, Карандій звертає увагу на те, що результати тестування цього року вперше були викладені на сайті УЦОЯО у вигляді документа Microsoft Excel. У цьому документі не вказано імен та прізвищ абітурієнтів, але містяться відомості про стать, місце навчання, місце проходження тестування, результати тощо.

«Ми беремо курс на те, щоб відкривати більше подібної інформації, – анонсує директор відомства. – Зараз вона є доступною кожному навчальному закладу та дослідникам, що працюють у цій галузі».

Хоча бали ЗНО у відкритому джерелі анонімні, це не означає, що імена тих, хто їх отримав, неможливо вирахувати, вважає спеціаліст з інформаційної безпеки Вадим Гудима.

Розкриття інформації про оцінки за тести можуть мати вплив на подальшу кар’єру молодої людини

«Як відомо, існує інший офіційний сайт, vstup.info, де публікуються прізвища та ініціали та зведений бал коефіцієнтів. Для людей, які професійно працюють з даними, не становить складнощів звести ці два масиви і фактично розкрити імена абітурієнтів. Очевидно, не продумані ризики, пов’язані із викладенням цієї інформації, – підсумовує він, додаючи, що розкриття інформації про оцінки за тести можуть мати вплив на подальшу кар’єру молодої людини. – Є компанії, які аналізують інформацію про кандидатів на роботу, і якщо вони отримають ці дані та зможуть їх правильно обробити, то це може стати приводом для позову проти УЦОЯО».

Із цим погоджується і Когут, хоча зазначає, що більша відкритість даних про ЗНО має й певні переваги.

«Раніше ми мали надзвичайно маленьку кількість аналітики на основі результатів ЗНО, а тепер усі дослідники та аналітики можуть взяти ці дані та працювати з ними», – визнає вона. Однак теж не ігнорує ризиків: «Якщо, скажімо, у школі був лише один учень, який реєструвався на ЗНО з певного предмету, то з цієї бази можна легко дізнатися його бали ЗНО. Подібні речі варто продумувати ретельніше, якщо викладати такі масиви інформації, варто обговорювати те, які небезпеки це може нести і які наслідки мати».

Міністерство освіти та науки України повідомило на запит проекту Радіо Свобода #Точно, що у 2016 році на проведення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіту та його регіональними підрозділами витратять більше ніж 152 мільйони гривень.

У державному бюджеті вперше було передбачено кошти на проведення ЗНО на 2006 рік. Вже з 2008 року зовнішнє незалежне оцінювання стало обов’язковою умовою для вступу до вищих навчальних закладів. Майбутній абітурієнт мав право обрати з більш ніж десяти предметів для здачі іспиту.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG