Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 11:58

«Найголовніше – увійти у світ дитини» – вчитель про навчання дітей із особливими потребами


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Запоріжжя – Цього року в 11 школах Запорізької області запрацюють перші класи, де поряд із однолітками навчатимуться діти з особливими потребами. До списку учасників пілотного проекту потрапила і Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3. Втім, дітей до першого класу з інклюзивною освітою в ній набирають з 2011 року. Цього ж року в школі працюватимуть 2 класи для першачків із особливими потребами.

Ярослав вже перейшов до 4-го класу. Мріє стати конструктом роботів та активно вчить англійську.

«Англійську хочеться, бо хочу поїхати до США», – каже хлопчик.

У Ярослава була затримка мовного розвитку, тому батьки обрали для нього навчання у класі з інклюзивною освітою.

«З дитинства були проблеми з мовою. Ходили до логопедичного садочка. І логопед порадив шукати російськомовну школу, щоб також було менше дітей у класі, був більш індивідуальний підхід. Ми ходили до школи першокласника. Знали, що буде інклюзивний клас для дітей, в яких є якісь проблеми. Дитина знайшла спільну мову із вчителем і ось так ми потрапили сюди», – розповідає Світлана, мати Ярослава.

Найскладніше було навчити дітей, весь колектив, перебувати з такими дітками

Усього в класі Ярослава навчається 25 дітей. П’ятеро з них – із особливим потребами, розповідає їхня вчителька Оксана Чернявська.

«Найскладніше було навчити дітей, весь колектив, перебувати з такими дітками, бо, ви знаєте, що кажуть у будь-якому випадку, діти дуже жорстокі. І привити їм толерантність, аби вони могли спілкуватися в школі, у класному колективі та поза школою», – каже викладачка.


Шкільний простір

Втім, робота з особливими дітьми це не лише вміння та зусилля вчителів, а й відповідна організація території школи. Старший викладач фізкультури школи №3 Анатолій Савченко показує спеціальну спортивну залу. Її для занять лікувальною фізкультурою обладнали коштом батьків та благодійників. Зокрема, діти із дитячим церебральним паралічем (ДЦП) займаються в ній на біговій доріжці, розробляючи м’язи ніг.


Анатолій Савченко каже: цьогоріч кількість годин із лікувальної фізкультури в школі збільшили до 16. Займаються діти після уроків. Викладач наголошує, що в роботі з будь-якими дітьми найважливіше знайти спільну мову зі школярем. Як приклад, наводить історію свого учня-аутиста, який на початку боявся займатися з іншими дітлахами.

Він спочатку сидів, потім починав грати і сприймати дітей, але мама при цьому була на заняттях

«Він спочатку сидів, потім починав грати і сприймати дітей, але мама при цьому була на заняттях. Найголовніше, мені здається, знайти контакт, увійти у світ дитини. І якщо ми це знайдемо, ми розуміємо, як з нею працювати, й тоді бачимо якісь плоди. Можливо, вони будуть маленькі, можливо невеличкий успіх, але успіх», каже Анатолій Савченко.

Викладачі діляться і своїми планами з перебудови школи: хочуть зробити навчальний заклад більш зручним для пересування дітей із проблемами з самостійним пересуванням у школі.

«Будуть поручні вздовж стін у коридорі, будуть поручні у класних кімнатах, де навчаються інклюзивні класи. І планується будівля ліфту, щоб могли ці діти навчатися на другому поверсі, бо на першому поверсі у нас лише клас початкової школи», – розповідає заступник директора Руслана Діденко.

Мама Ярослава сподівається, що її син після закінченню молодших класів продовжить навчання у школі №3. Та має власні поради для батьків першокласників, які обирають між індивідуальною та інклюзивною освітою.

«Треба, по-перше, обирати не школу, а вчителя. Ми більше йшли не до школи. Треба йти знайомитися з вчителем, обирати собі відповідний варіант», – каже мати школяра.

За даними Запорізької ОДА, цьогоріч у перші класи з інклюзивною освітою в регіоні піде близько 100 дітей із особливими потребами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG