Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:28

Закарпаття попереднього навчального року відзначилося тим, що випускники продемонстрували найгірші показники ЗНО з української мови та літератури. 27% школярів не змогли скласти тести з української мови на мінімальний прохідний бал. При цьому є такі школи, де ЗНО з української мови і літератури «завалили» понад 80% школярів. Такі показники, скажімо, в Есенській загальноосвітній школі I-III ступенів на Ужгородщині.

Олена Пекар понад 40 років працює вчителем української мови та літератури, викладає в Лінгвістичній гімназії імені Тараса Шевченка в Ужгороді. Вона вважає, що такі невтішні результати передовсім свідчать про незацікавленість випускників пов’язувати свою долю з Україною.

Олена Пекар

Олена Пекар

Українська мова – це основа нашої нації

«Погані результати по ЗНО – найчастіше у сільських школах тих районів, де компактно проживають національні меншини. Випускники шкіл в угорських чи румунських школах насамперед зорієнтовані на Захід, бачать своє майбутнє за кордоном. Їх можна зрозуміти, економічна ситуація в країні змушує шукати кращої долі в інших країнах, там, де вони можуть використати свою рідну мову (угорську, румунську, словацьку), – коментує Олена Пекар. – Але є багато й таких, хто планує продовжити навчання в Україні. Цього року я допомагала покращити знання з української мови випускниці угорськомовної школи. Здібна дівчина, вступала в український виш. Українська мова – це основа нашої нації».

Вчителька каже, що ужгородські школярі добре складають тексти, зокрема, у Лінгвістичній гімназії підготовка з предметів фахова, тут вивчають не одну мову. До речі, англійська – предмет, з якого в ужгородських школярів навіть кращі успіхи, ніж з рідної мови. З чотирьох цьогорічних закарпатських випускників, що набрали 200 балів із ЗНО, двоє ужгородських отримали ці результати саме з англійської.

Ужгородські школярі англійську знають краще, ніж українську

Ужгород за результатами з української виглядає добре на тлі цілого Закарпаття

«Тішить звичайно, що наші успіхи з англійської дещо кращі, ніж з української. І Ужгород за результатами з української виглядає добре на тлі цілого Закарпаття. У зниженні показників цього року винна частково і ситуація із псевдозамінуванням (під час здачі ЗНО з української мови довелося евакуювати всіх учасників ЗНО з однієї зі шкіл через повідомлення про замінування. Процедура тестування була зірвана), – пояснює Оксана Бабунич, начальник управління освіти Ужгородської міськради. – Щоб вийти з тієї ситуації Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти запропонував учням, котрі не змогли закінчити роботу, звернутися із заявою анулювати цю роботу. А статистика фіксує такі роботи, як нескладені».

Оксана Бабунич

Оксана Бабунич

Щодо шкіл із викладанням мовами національних меншин, то в Ужгороді таких три (загалом на Закарпатті 113 загальноосвітніх навчальних закладів мовами національних меншин). Оксана Бабунич каже, що угорськомовна гімназія традиційно показує хороші результати, учні ЗОШ №10, де навчання ведеться угорською, також. Більшість шкіл спеціалізуються на поглибленому вивченні іноземних мов. А от популярність деяких точних наук, за словами керівника освітян, дуже невисока. Бракує піару для математики та фізики. Навіть фізкультура не користується у школярів належною увагою. Хіба вже у тому віці, каже Оксана Бабунич, коли треба «пограти м’язами» та «кубики» продемонструвати.

Костянтин Черкай, батько двох дітей-школярів, підтверджує слова чиновниці.

Костянтин Черкай

Костянтин Черкай

Майже всі батьки іноземну тримають у пріоритетах. Українська мова потрібна, для себе, власної культури, власної самоповаги

«Погоджуся, майже всі батьки іноземну тримають у пріоритетах. Чому? З перспективою в тому випадку, якщо Україна не досягне гідного рівня життя, шукати за кордоном справді гідну долю. Це сумно, але прагматично. Це не скасовує для нормальних батьків необхідності працювати на благо для всієї країни. У будь-якому разі перспектива за інтеграцією в зовнішній світ. Краще – разом із державою, але як запасний варіант, то індивідуально. Українська мова потрібна, більше для себе, власної культури, власної самоповаги. У професійному плані її роль менша. У моїх дітей два основних предмети – іноземна і математика. Далі за важливістю – рідна мова, українська. Ще одну іноземну мої вивчають в гуртках (син – угорську, донька – словацьку). Все залежить від двох факторів: яке майбутнє батьки хочуть для своїх дітей та здібності, до чого в даний момент дитина виявляє», – зазначає Костянтин Черкай.

Він додає: ще однією з причин низьких показників ЗНО на Закарпатті є відсутність батьківського контролю за навчанням власних дітей. Роками тисячі закарпатців на заробітках. Наприклад, на Рахівщині відсоток школярів, які не подолали мінімальний поріг зі ЗНО з різних предметів, – понад 35%, у Тячівському районі результати ще більш невтішні.

Рейтинги – не показник цінності дитини

Вже з 1 вересня у початкових класах Закарпаття, як і у всій Україні, впроваджуються новації, які затвердило Міністерство освіти та науки. Навантаження діти повинні отримувати менше. Поступово реформи впроваджуватимуться і у всій середній освіті. Однак, чи зможуть зміни у програмах і підходах вплинути на результати та рейтинги?

Нові підходи у навчанні схильні розглядати кожну дитину, як у чомусь талановиту і обдаровану

«З тих змін, котрі плануються в школі, мені особисто симпатичні речі, що стосуються перегляду ставлення до можливостей дитини. Велика частина нашої роботи дотепер була спрямована на роботу з обдарованими дітьми, і це позитивна річ, але дискримінаційна, – каже Оксана Бабунич. – Нові підходи у навчанні схильні розглядати кожну дитину, як у чомусь талановиту і обдаровану. Потрібно розуміти, що дитина цінна сам по собі, а не навчальними досягненнями, не рейтингами. Рейтинги, зрештою, не свідчать про цінність дитини, вагу особистості. А це десь вимагає перегляду точки зору батьків, які спрямовані тільки на високі бали. Всією сім’єю виконують домашні роботи, готують реферати. Зміни ніколи не бувають легкими. Історично склалося, що вчительство – одна з найбільш консервативних категорій. Ми тримаємо за ідеали цінності, які нам здаються вічними. Але зміни назріли не тільки в нашій країні, але й у світі. Інформація про конкурс на кращий проект реформування освіти, який оголосила вдова Стіва Джобса, це підтверджує»

Управління цими днями проводить методоб’єднання для вчителів, де пробує поінформувати і виробити спільні заходи з реалізації змін у програмах. З нового навчального року також рекомендується, наприклад, складати парти не у ряд, а колом, чи якоюсь іншою геометричною фігурою. Щоб діти мали можливість бачити крім потилиці однокласника ще щось.

Часто батьки переконані, що дитина повинна бути максимально завантажена. Не повинна. Треба і погуляти, і банально виспатися

«Ми не можемо це зробити обов’язковим, бо класи не пристосовані до цієї системи. Середня наповнюваність класів ужгородських шкіл – 28 учнів. Частину приміщень вдалося розширити за рахунок прибирання перегородок і оптимізації простору. До речі, часто батьки переконані, що дитина повинна бути максимально завантажена. Не повинна. Треба і погуляти, і банально виспатися. У нас не дуже модні спортивні секції, урок фізкультури, хіба у старших класах. А як відучити вчителя, що не треба стояти над класом, що треба говорити з дитиною спокійно, вести з нею діалог? Що наша місія – не набити голову знаннями, а навчити знаходити інформацію і швидко нею оперувати. Такі речі вони прийдуть з часом. Основну масу змін планується запровадити у 2018 році. Це і час, щоб встигли зорієнтуватися вчителі», – говорить Оксана Бабунич.

Частина потенційних вчителів – функціонально неспроможні

Начальник міського відділу освіти вважає, що доцільно було б також реформувати систему підготовки кадрів в освіті. Частина тих, хто подається на вакансію вчителя, функціонально неспроможні, нездатні знайти мову з колективом.

«Дехто має гіпертрофоване почуття власної гідності. Інші – це люди, переконані, що їхня освіта дала їм авторитет, і не готові до того, що цей авторитет ще треба завойовувати. Частина просить кілька годин у школі, а решта «доженуть» репетиторством. Була ідея, щоб вчителів відправити на ЗНО, я категорично проти. Не вважаю, що це ознака майстерності. Вчитель може бути розкішним у математиці, але нездатний ні на що як педагог. Навіщо він тоді? Як носій інформації, флешка на 32 ГБ?» – зауважує Оксана Бабунич.

До речі, саме на сучасних носіях інформації закарпатські вчителі отримали інструкції щодо запровадження змін у навчальних програмах. Про це повідомила Ганна Собкова, начальник Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА.

Попередньо освітяни обговорювали новації на розширеному засіданні колегії департаменту, методоб’єднаннях. Керівник департаменту також спростувала інформацію, поширену у ЗМІ, щодо зменшення кількості класів в області.

«Жоден із навчальних класів в закарпатських школах не буде скорочено. Найближчим часом в області будуть відкриті два дошкільні навчальні заклади, які зведені за рахунок коштів із різних джерел (фондів, обласного, місцевих бюджетів)», – зазначила Собкова.

Повністю відновлено також ті навчальні заклади, які пошкодив цього літа буревій у кількох районах області.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG