Доступність посилання

29 вересня 2016, Київ 19:59

Рік від вибуху гранати під Верховною Радою. Винні досі не покарані


Сутички під Верховною Радою. 31 серпня 2015 року

Сутички під Верховною Радою. 31 серпня 2015 року

Винних у загибелі рік тому правоохоронців досі не покарано. Четверо нацгвардійців загинули внаслідок вибуху гранати під Верховною Радою 31 серпня 2015 року. За даними МВС, отримала ушкодження 141 людина, із них правоохоронців – 131. У роковини загибелі молодих людей, найстаршому з яких було 25 років, під стінами парламенту відбувся поминальний захід. Якщо рік тому депутати раптово зібрали більшість для голосування за зміни до Конституції щодо децентралізації, то нині вшанувати пам’ять загиблих прийшли одиниці.

Особам, які кинули гранату і прикривали цей кидок, а потім відхід, пред’явлені найважчі звинувачення

Декілька народних депутатів, товариші по службі, рідні і представники правоохоронних органів зібрались у середу під Верховною Радою віддати шану чотирьом загиблим нацгвардійцям. У промовах – вибачення та обіцянки покарати винних. Минув рік, а справу передали до суду лише напередодні роковин вибуху гранати під парламентом.

«За цією статтею передбачене покарання аж до довічного позбавлення волі. Особам, які кинули гранату і прикривали цей кидок, а потім відхід, пред’явлені найважчі звинувачення. Однак ці звинувачення і вирок суду не поверне батькам, які сьогодні приїхали, їхніх дітей», – заявив Антон Геращенко, народний депутат, член колегії Міністерства внутрішніх справ.


Товариші загиблих не задоволені слідством

Сутички під Радою торік розпочалися після оголошення результатів голосування за зміни до Конституції в першому читанні. Мітингувальники були категорично проти надання особливого статусу територіям, що досі окуповані. Під час штовханини у бік правоохоронців полетіла бойова граната.

Вшанування загиблих внаслідок вибуху гранати Нацгвардійців біля Верховної Ради. 2 вересня 2015 року

Вшанування загиблих внаслідок вибуху гранати Нацгвардійців біля Верховної Ради. 2 вересня 2015 року

Звинувачення у вчиненні терористичного акту висунули двом особам – Ігорю Гуменюку та Сергію Крайняку. Вони перебувають під вартою вже майже рік. У киданні гранати підозрюють Ігоря Гуменюка, а Сергія Крайняка звинувачують у киданні димових шашок для відволікання уваги. Підозрювані своєї вини не визнають.

Це обов’язок влади, докласти всіх зусиль, щоб відбувся суд, щоб вбивці були покарані, тому що хлопці загинули від терористичного акту

Правоохоронці заявляли, що мітинг під парламентом 31 серпня організували ВО «Свобода», «Радикальна партія» й низка інших об’єднань. Діяльність підозрюваних в МВС пов’язували саме із ВО «Свобода», що зазначали і в опублікованих відеодоказах та фотографіях.

«Я сподіваюсь, що суд надасть оцінку всім, хто був причетний до теракту. Є громадяни України, які набагато відповідальніші за політиків, які все бачили і можуть подивитися архіви, побачити, що було, і розставити акценти. Від влади я можу тільки вибачитись перед родинами загиблих і постраждалих хлопців, що не вберегли. Очевидно, що це обов’язок влади, докласти всіх зусиль, щоб відбувся суд, щоб вбивці були покарані, тому що хлопці загинули від терористичного акту», – наголошує Ірина Геращенко, перший заступник голови Верховної Ради.


Втім, товариші по службі загиблих нацгвардійців не вірять у версію слідства і незадоволені тим, як ведеться розслідування. Їх відеодокази не переконують.

«Так не можна, розслідування, мені здається, взагалі не велося цілий рік. А вчора перед роковинами вирішили згадати просто, ось і все… Щоб трошки відвести від всього цього погляд», – каже Сергій Вечірній, товариш по службі загиблих нацгвардійців.

«Якщо чесно, я вважаю, що все було куплено. Як такого розслідування не було, не був нам пред’явлений той, хто кидав цю гранату. Я сидів по 12-13 годин, переглядав цей відеозапис і схожість цієї людини… Це не він», – заявляє нацгвардієць Іван В’язовський.


Просиділи в СІЗО три місяці, вибачень, звісно, ніхто не приносив – активіст

Відразу після «гранати під Радою» правоохоронці затримали понад 20 осіб.

«Це більше нагадувало акцію залякування, аніж роботу правоохоронного органу», – згадує події депутат Ігор Луценко. Він каже, що передивився декілька справ, в яких взагалі не було підстав для затримання.


Один із тих, кого протримали в СІЗО три місяці – Артем Фурманюк, донецький журналіст та активіст.

«Із багатьма з тих, кого зі мною разом кинули за ґрати, я знайомий не був. На той момент я був знайомий особисто із двома земляками, переселенцями із Донецька, Михайлом Криворучком та Михайлом Баліозом, яких на сьогодні відпустили, закрили всі звинувачення і у слідства до них немає жодних питань. Хоча один із них, так само, як і я, просидів три місяці в ув’язненні, інший два з половиною. Звісно, ніхто не просив вибачення», – зауважив Артем Фурманюк.

Правозахисник Сидір Кізін вважає справу сфабрикованою. Він наголошує, що до затриманих застосовувалась сила для отримання «потрібних» показів, катування та психологічний тиск.

«Слідство до самого завершення проводилося не належним органом: не прокуратурою, а МВС, зараз ця справа «зшита білими нитками» і передана до суду. І ці справи, знову ж таки, дають суддям, які або працювали на окупованих територіях, або є нелюстрованими і фактично діючою частиною системи правосуддя часів Януковича», – каже правозахисник.


У прокуратурі кажуть, що проводили медичні обстеження і не виявили тілесних ушкоджень у підозрюваних. Щодо відео, сторона обвинувачення наголошує, що була проведена експертиза, яка підтверджує версію ГПУ та МВС. Втім, на першому судовому засіданні обвинувальний акт повернули прокуратурі на доопрацювання. Адвокати кажуть, що через процесуальні помилки, але вони не заперечують і впливу з боку громадськості.

Водночас ГПУ висунула звинувачення 15 особам щодо участі у масових заворушеннях та завданні тілесних ушкоджень правоохоронцям 31 серпня 2015 року. Суд у цій справі призначений на 13 вересня.

Більшість із цих людей – члени ВО «Свобода». Фігуранти називають це політично вмотивованою справою.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG