Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 15:56

Опалювальний сезон близько: Україна готується


Зустріч віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича з українськими високопосадовцями. Київ, 2 вересня 2016 року

Зустріч віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича з українськими високопосадовцями. Київ, 2 вересня 2016 року

Тристоронні переговори про газ між Україною, Росією та Євросоюзом будуть, проте поки невідомо, коли. Якщо Верховна Рада ухвалить «енергетичні закони», то отримає 600 мільйонів євро допомоги на модернізацію газо-транспортної системи. Також Євросоюз готовий разом із Києвом звертатись до Світового банку та просити про 500 мільйонів доларів кредиту на закупівлю газу для опалювального сезону. Із такими результатами закінчилась зустріч віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича з українськими високопосадовцями.

​Віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович прилетів до Києва 2 вересня,щоб переконатись, що Україна готується до опалювального сезону. Євросоюз піклується не стільки про тепло в українських домівках, скільки про надійність газотранспортної системи та наповнення підземних газових сховищ. Тобто про здатність України бути безперебійним транзитером палива до ЄС говорили експерти напередодні візиту Шефчовича.

Тому Марош Шефчович і запропонував за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом відновити тристоронні переговори щодо газу між Україною, Росією та ЄС.

«Що стосується російської сторони, то попередні зими засвідчили переваги тристороннього формату переговорів. Там прописувались усі чутливі питання, прописувались гарантії щодо поставок і фінансів. І думаю, всі три сторони зацікавлені, щоб так було і цієї зими», – говорить Шефчович.

Немає конфлікту між урядом і НАК «Нафтогаз України» – Гройсман

Ще один важливий момент – наповнення українських підземних сховищ. Кабінет міністрів вирішив сформувати запас в обсязі 17 мільярдів кубометрів газу з розрахунку на холодну зиму. Попередньо називали прогноз споживання для теплої зими – 14,5 мільярдів кубометрів. Водночас, додав Гройсман, конфлікту між урядом та НАК «Нафтогаз України» щодо цього немає.


Окреме питання – який газ і на яких умовах закуповувати. Володимир Гройсман заявив, що Україна готова підписати вже третій зимовий пакет у форматі Україна-Росія-ЄС.

«Закуповувати газ за контрактом 2009 року, де газ коштує 450 американських доларів за 1000 кубометрів і діє принцип бери-або-плати – це просто злочин щодо України та українських громадян», – каже Гройсман.


Закупити додатковий газ планують за рахунок грошей Світового банку – кредиту у розмірі 500 мільйонів доларів. Марош Шефчович заявив, що Єврокомісія готова звернутись до цієї фінансової інституції за підтримкою для Києва.

Світовий банк скаржиться на нездатність України освоювати кошти

І така протекція Україні знадобиться, адже лише два тижні тому Світовий банк поскаржився на нездатність України освоювати кошти. Частково ці проблеми пов’язані з тим, що українська бюрократична система дуже зарегульована і замкнута в собі, все до найменших кроків прописано в законодавстві, а будь-яке внесення змін до нього – тривалий і трудомісткий процес. Про це заявила старший менеджер портфеля проектів Світового банку в Україні Клавдія Максименко.


«Гнучкість в ухваленні владою рішень відсутня, а переговори, як правило, закінчуються переконанням народних депутатів у тому, що необхідні зміни не вплинуть на їхні бізнес-інтереси. Іноді в мене складається таке сумне враження, що проекти Світового банку в Україні найбільше потрібні Світовому банку. Але ж ми на них фактично не заробляємо, інвестиції в Україну не є джерелом наших доходів», – заявила вона в інтерв’ю «Дзеркалу тижня».

«Енергетичні закони» в парламенті

Окрім примарних поки що грошей від Світового банку на закупівлю газу, Україна може також отримати 600 мільйонів євро від Єврокомісії на модернізацію та енергоефективність. Та спершу – реформи.

Верховна Рада має ухвалити низку важливих «енергетичних законів», щодо яких є багато дискусій у парламенті, адже вони є невигідними для низки впливових депутатів.

​Зокрема, щодо Нацкомісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Цей законопроект готується до другого читання. Влітку його не вдалось ухвалити, тому що партії не змогли домовитись щодо правок. Про це говорить голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Рябчин.

«Зараз законопроект є в комітеті з енергетики, і я сподіваюсь, що на найближчому засіданні комітету ми зможемо узгодити ті компромісні правки і ухвалити цей дуже важливий законопроект. Якщо наші вимоги будуть виконані, ми дійсно будемо підтримувати прогресивні законопроекти з енергетики», – говорить депутат від «Батьківщини» Рябчин.

Ще один документ, про який згадав віце-президент Єврокомісії Шефчович, – закон про ринок електроенергії. Він готується лише до першого читання.

Україна і ЄС завершують роботу над енергетичною стратегією і домовилися про модернізацію газотранспортної системи.

22 травня 2015 року на саміті «Східного партнерства» у Ризі Європейська комісія і уряд України підписали меморандум про порозуміння щодо надання Києву макрофінансової допомоги в розмірі 1,8 мільярда євро.

Перший транш Україна отримала ще у 2015 році. Але 19 травня голова місії Європарламенту з бюджетного контролю Інге Ґрессле заявила, що Україна ще не виконала умови для надання їй чергових коштів із боку ЄС. Вона допустила можливість припинення виплати макрофінансової допомоги Україні у разі непроведення реформ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG