Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:02

Війна погіршила ситуацію з вживанням наркотиків в Україні, але ставлення до цієї проблеми вже не можна порівняти з радянськими часами та тим ставленням, який досі панує в сусідній Росії, говорить радник з питань розширення доступу до лікування благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Сергій Дмітрієв. В Україні людей, що мають проблеми з наркотиками, намагаються лікувати і допомагати їм повернутися до звичайного життя, в анексованому Криму та на окупованих територіях цих людей кинули напризволяще – українська сторона не може їм допомогти, а в Росії доля людей, що вживають наркотики, державу не цікавить, говорить він.

– Чи дійсно змінилися підходи України до проблем людей, пов’язаних з вживанням наркотиків, порівняно з радянськими часами, і чи дає це позитивні результати?

У східній Україні тільки два-три роки тому почали збільшувати набір пацієнтів на замісну підтримувальну терапію

– Якщо дивитися що зараз відбувається в Україні, – це зовсім інша історія, ніж була навіть 10 років тому. Замісну підтримувальну терапію в Україні довго не приймали: в якихось регіонах України це було дуже швидко прийнято, як от у західних регіонах, а у східній Україні тільки два-три роки тому почали збільшувати набір пацієнтів на замісну підтримувальну терапію.

Замісна підтримувальна терапія – це медичний наркотик, метадонова програма, як її ще називають. Це така програма, коли наркоспоживач приходить до медичного закладу, отримує пігулку, в нього знімається абстинентний синдром, йому не треба десь шукати наркотик, бути в кримінальному середовищі для того, щоб отримати наркотик, і його стан здоров’я набагато покращується.

Це є профілактикою інфікування гепатитів, ВІЛ-інфекції. Взагалі багато людей потім виходять з програми і припиняють вживати наркотики.

– Скільки людей проходять через таку програму зараз в Україні?

В Україні – 65 тисяч споживачів ін’єкційних наркотиків станом на кінець 2015 року, хоча їх може бути у п’ять разів більше

Без лікування залишилось 806 осіб у Криму та приблизно 900 осіб на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областях

– На цей момент людей, які стоять на програмі замісної підтримувальної терапії, перебуває 8 826 наркозалежних, працює 174 сайтів видачі ліків у 25 регіонах України. За офіційною статистикою, в Україні – 65 тисяч споживачів ін’єкційних наркотиків станом на кінець 2015 року, хоча, за оцінками, їх може бути у п’ять разів більше. За нашими даними, через анексію територій без лікування залишилось 806 осіб у Криму та приблизно 900 осіб на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областях.

Там були центри інтегрованої допомоги на базі СНІД-центрів або на базі протитуберкульозних диспансерів, або на базі наркологічної служби, де споживач ін’єкційних наркотиків отримував подвійну або потрійну терапію, тобто він отримував замісну підтримувальну терапію, антиретровірусну терапію від ВІЛ-інфекції, і при потребі антитуберкульозну терапію. І це було дуже гарно для його здоров’я і для суспільства, для боротьби з ВІЛ-інфекцією з туберкульозом і взагалі з наркозалежністю.

Після того, як було анексовано Крим, оскільки там залишались препарати, які завозили з української території, метадону, якийсь час його людям давали. А потім всім остаточно перервали це лікування. Я був рік тому у Криму. Вони мені казали, що понад 30 осіб померло, переважно від передозування, бо вони почали вживати вуличні наркотики, було багато передозувань. Багато хто перестав приймати антивірусну терапію, і вони тоді перестали лікувати від СНІДу. Багато хто помер від клінічних проявів захворювання. Приблизно 40 осіб, які були в програмі, померли.

Також в Донецькій та Луганській областях те саме, бо всі «республіки» геть відмовляються від лікування наркозалежних замісної підтримувальної терапією та всі сайти на цей момент закриті – і більше ніхто не приймає цю терапію. Багато пацієнтів замісної підтримувальної терапії поїхали з тих міст тільки для того, щоб стати на українській території на ці програми. Приблизно 100 людей в Луганській області переїхали на територію України для того, щоб лікуватись.

– Як ситуація виглядає в решті України, оскільки ми знаємо, що приблизно два мільйони внутрішніх переселенців переїхало з окупованих територій і з Криму, чи погіршило це ситуацію з наркозалежністю в Україні, чи те, що війна відбувається в країні, і люди, можливо, знімають стрес таким чином? І чи вистачає ліків для тих людей, які живуть на підконтрольній Україні території?

Практично усі кошти на замісну терапію – це кошти Глобального фонду для боротьби зі СНІДом та туберкульозом

– В Україні на цей момент люди перебувають в стресовій ситуації більше ніж два роки. Багато людей починають вживати наркотичні речовини або алкоголь, що теж є залежністю. Практично усі кошти на замісну терапію – це кошти Глобального фонду для боротьби зі СНІДом та туберкульозом. Через соціальну та економічну кризу країна не в змозі та не наважується зараз взяти цих людей на лікування за бюджет держави.

Наша організація саме зараз веде переговори, щоб перевести цих людей на лікування вже за кошти держави

Наша організація саме зараз веде переговори на рівні Міністерства охорони здоров’я та Міністерства фінансів для того, щоб виконати ці обов’язки, які країна взяла перед Глобальним фондом, – перевести цих людей на лікування вже за кошти держави. На цей момент ця угода – на стадії підписання, і ми чекаємо від Міністерства охорони здоров’я письмового підтвердження, щоб вони показали нам цифру, яку вони візьмуть на лікування за рахунок держави.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG