Доступність посилання

26 вересня 2016, Київ 01:33

Комунальні підприємства і корупційні ризики. Невтішний рейтинг


Львів (ілюстраційне фото)

Львів (ілюстраційне фото)

(Рубрика «Точка зору»)

Ірина Рибакова

Як відсутність публічності комунального підприємства (КП) впливає на якість життя кожного з нас? Зазвичай непрозорість КП означає ями на дорогах, не увімкнений увечері ліхтар, несправний ліфт, автобус із поламаними кріслами, що невчасно приїхав на зупинку, повалене дерево, яке пошкодило припарковане під ним авто. Здавалося б, до чого тут відсутність інформації про діяльність підприємств та єдиних стандартів відкритості у їхній діяльності? Часом закритість КП означає надання послуг громадянам неналежним чином, що, зрештою, негативно впливає на комфортність їхнього життя. Відсутність прозорості зазвичай є ознакою того, що кошти з бюджетів міських рад у таких підприємствах можуть розкрадати або використовувати неефективно. Нерідко конфлікт інтересів має місце на КП, якщо його реальним власником є посадовець з органів місцевого самоврядування.

З огляду на масштаб проблеми Інститут політичної освіти та Український незалежний центр політичних досліджень за підтримки Transparency International Україна вирішили дослідити публічність комунальних підприємств у регіонах та створити відповідний рейтинг. Методику роботи зі збору інформації про КП активісти міст отримали під час тренінгу «Публічність комунальних підприємств обласних центрів Західної України як механізм розбудови відкритого врядування». На заході представники громадськості та медіа ознайомилися із законодавчою базою функціонування комунальних підприємств, проаналізували чинні корупційні схеми, якими користуються в комунальних підприємствах, та дослідили можливість виникнення нових махінацій.

Публічність – на «п’ятірочку»

Проект «Рейтинг публічності комунальних підприємств» почали з дослідження відкритості КП міст Західної України – Івано-Франківська, Львова, Рівного, Хмельницького, Ужгорода, Луцька, Тернополя та Чернівців. Упродовж червня-липня 2016 року громадські активісти та експерти досліджували публічність комунальних підприємств цих міст на основі 20 індикаторів. Дані про відкритість підприємств брали на офіційних інтернет-сторінках компаній, новинних сайтах, а також надсилали інформаційні запити у самі компанії.

Результати дослідження виявилися прикрими. Максимальний можливий бал за відкритість підприємства становив 40. Але рідко яке комунальне підприємство перетинало поріг у 20 балів. Такі підприємства знайшли лише в Івано-Франківську.

«Муніципальна управляюча інвестиційна компанія» міста набрала 23 бали, а «Івано-Франківськводоекотехпром» – 20 балів. Решта комунальних підприємств Івано-Франківська отримали від 13 до 5 балів. Найгіршими виявилися «Електроавтотранс» – 8 балів, «Муніципальна дорожня компанія» – 6 балів, «Центр розвитку міста та рекреації» – 5 балів.

Минулого року представники громадськості вже проводили подібний проект в Івано-Франківську. Його результатом стало рішення міськради із переліком інформації, яку зобов’язані публікувати комунальні підприємства. Цього року завданням громадських активістів стало розширення обов’язкової інформації про підприємство, яка має бути оприлюднена. Завдяки активній роботі небайдужих людей КП Івано-Франківська показали порівняно непогані результати. Із прозорістю комунальних підприємство інших міст все набагато гірше.

У Хмельницькому найвищі бали взяли підприємства «Електротранс» – 19, «Хмельницьктеплокомуненерго» та «Спецкомунтранс» – по 18. Найзакритішими в місті підприємствами стали «Профдизенфекція», ринок «Ранковий», СКЦ «Плоскирів», «Хмельницькбудзамовник». Всі вони набрали лише 6 балів.

Підприємства у найбільш наближеному до Європи Львові також виявилися не зовсім європейськими. Кращим у місті виявився «Міський центр інформаційних технологій», який набрав лише 19 балів. А два КП набрали ганебні 5 балів. Пасуть задніх «Археологічно-архітектурна служба міста Львова» та музей «Личаківський цвинтар».

А у Рівному активісти виявили підприємство, яке отримало за публічність нульовий бал. Це КП «Графом», інформацію про діяльність якого годі й шукати. Найвідкритішим у місті стало підприємство «КАТП 1728», яке здобуло скромні 18 балів.

«Вас тут не чекали»

Дослідження показало, що в цілому ситуація із публічністю регіональних КП залишає бажати кращого. При зборі інформації активісти навіть стикалися із агресією на свою адресу. Представники підприємств із підозрою ставилися до прохання надати інформацію і навіть погрожували подати до суду за «надмірну» цікавість. Очевидно, така ситуація склалася через низьку обізнаність працівників КП щодо Закону «Про доступ до публічної інформації». Ним регулюється надання базових відомостей про підприємство, що перебуває у комунальній власності, будь-якому представнику громадськості або журналісту у стислі терміни. До того ж чимало керівників КП сприймають ввірені їм в управління установи як приватну власність. І якщо громадськості вже трохи вдалося привчити до необхідності звітуватися та надавати необхідну публічну інформацію великі підприємства всеукраїнського рівня, то дрібним КП у регіонах до цього ще треба «дорости».

Проект рішення для міськрад

Оцінка публічності комунальних підприємств у найбільших містах Західної України на рейтингуванні не скінчилася. У рамках проекту був запущений сайт www.kprating.info. На ньому усі користувачі мережі інтернет можуть, зі свого боку, оцінити рівень відкритості КП своїх міст. На сайті також можна знайти вичерпну інформацію про проект та рейтинги публічності із переліком усіх підприємств.

Завершальним етапом роботи активістів стане розробка проекту рішення про відкритість комунальних підприємств. Активісти передадуть документ у місцеві ради та оприлюднять його у вільному доступі. Рішення міститиме уніфікований перелік правил щодо публічності, яких підприємства будуть зобов’язані дотримуватися.

До співробітників і користувачів послуг КП підприємств важливо донести, що робота таких установ на засадах відкритості та підзвітності дозволяє уникнути цілої низки корупційних ризиків. А це означає підвищення якості послуг та ефективне використання публічних коштів. За комфорт українських міст потрібно боротися, адже від нього залежить якість життя, здоров’я, працездатність та навіть хороший настрій громадян.

Ірина Рибакова, Transparency International Україна

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG