У Києві вперше відбудеться міжнародна наукова конференція, присвячена київському періоду творчості художника Казимира Малевича. Приводом для її проведення стали знайдені «сенсаційні» тексти, зокрема, написані самим художником. Мистецтвознавці наголошують, це знакова подія, що свідчить про те, що в Україні з’явилося нове покоління, яке наважилося «повернути» митця Україні і відновити історичну справедливість.
Конференція «Казимир Малевич: київський аспект» проходитиме в Києві чотири дні – із 6 по 10 жовтня.
Досі про «київський період» говорили вкрай мало через брак документів, пояснює дослідниця творчості Малевича Тетяна Філевська. Однак віднайдені минулого року сенсаційні тексти про роботу Малевича у Київському художньому інституті та його неопубліковані статті, які ввійшли до книги «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930», довели важливість українського етапу життя художника в його творчості. Тому конференція – це хороша нагода для культурного «освоєння» Малевича Україною і можливість поділитися «знахідкою» з міжнародною спільнотою, додала Тетяна Філевська.
Ми говоримо не лише про пізній період – 28-30 роки. Малевича з Києвом пов’язує набагато більшеТетяна Філевська
«Ми говоримо не лише про пізній період – 28-30 роки. Малевича з Києвом пов’язує набагато більше. Перш за все – сам факт народження, потім його дитинство, його родинні зв’язки, його навчання в школі Мурашка і постійний зв’язок з київським художнім середовищем впродовж усього життя», – говорить Філевська.
Авангард зовсім не російський, а переважно він українськийТетяна Філевська
Київську конференцію відвідають найвідоміші дослідники творчості Малевича. Зокрема, Жан-Клод Маркаде та Андрій Наков, завдяки яким з’явився термін «український авангард». Саме вони, проаналізувавши творчість Малевича та інших українських художників, «зрозуміли, що авангард зовсім не російський, а переважно він український», говорить Філевська. Також приїдуть учасники з Польщі, Бельгії, Ізраїлю, Нідерландів, Канади, Португалії, Білорусі та Росії.
Безбарвний у Петербурзі і барвистий в Україні
Світові «малевичезнавці» завжди мали претензії до українських колег через те, що конференції, присвячені Малевичу, проводилися скрізь, де «ступала його нога», тільки не в Україні, зазначає дослідник українського авангарду Дмитро Горбачов. Каже, радянська влада завжди тримала Україну на «голодному пайку» і про українське мистецтво тоді годі було й говорити. Для того, щоб прізвище Малевича голосно прозвучало в Україні, мало народитися нове покоління.
Чому він став барвистим? Тому що він повернувся в Україну і згадав народне мистецтво, бо до 17 років жив по селахДмитро Горбачов
Із відкриттям «українського» Малевича, західним мистецтвознавцям вдалося розгадати багато загадок, зауважує дослідник.
«Джон Болт казав, що «ми вичерпали Малевича, але дуже багато залишилося загадок, ми збираємося тут, на заході і крутимося на холостому ходу». Чому, приміром, Малевич був безбарвний в Петербурзі і раптом став страшенно барвистим? Чому він став барвистим? Тому що він повернувся в Україну і згадав народне мистецтво, бо до 17 років жив по селах. Потім він побачив яскравих Богомазова, Пальмова і до них пристав, до так званих спектралістів. Коли відкрився український аспект, то все стало на свої місця», – говорить Горбачов.
«Треба зрозуміти, скільки в нас залишилося Малевича»
З конференцією Малевича Україна запізнилася на декілька років, погоджується куратор і засновник арт- центру «Я Галерея» Павло Гудімов. Але сучасне покоління «прийняло» Малевича і зрозуміло, що з його творчістю сьогодні потрібно працювати, оскільки він один із найпотужніших символів сучасного світу. «Малевич – це не тільки мистецтво, це зміна парадигми – і інформаційної, і філософської», – зауважує Гудімов.
«Як сьогодні працювати з Малевичем? Звісно, нам треба розібратися і зрозуміти, скільки в нас є того Малевича, скільки в нас його залишилося і як його повернути. Нам потрібно розібратися, чи ми прийняли його до себе назад. Тому що ситуація з аеропортом, з його назвою, оголила іншу проблему, коли досі є такий спротив. Хоча Малевич 100 років тому написав квадрат, уже така класика. Але все одно поставили проти нього Мазепу. І відбувається цей конфлікт – історії і мистецтв», – зазначає Павло Гудімов.
Малевич – вагома постать у відновленні історичної справедливості
Тема Малевича – це показовий приклад того, як має відновлюватися історична справедливість і проходити декомунізаціяЛеонід Марущак
Це вагома постать не лише в мистецькому українському просторі, а й політичному: Малевич є важливим символом у процесі відновлення історичної справедливості, додає куратор мистецького напрямку «Українського кризового медіа-центру» Леонід Марущак.
«Тема Малевича – це показовий приклад того, як має відновлюватися історична справедливість і проходити декомунізація. Він є прикладом того, як мистецтво може змінити все, тому було вигідно, щоб він залишався російським, а не українським», – зазначив Марущак.
Аби зібрати кошти для проведення конференції, організатори анонсували благодійний аукціон, який відбудеться 21 вересня.
