Доступність посилання

25 вересня 2016, Київ 08:25

Москва хоче перетворити Чехію на «троянського коня» в Євросоюзі – експерт


«Російськими пріоритетами в 2015 році залишалися операції, що проводяться в рамках інформаційної війни в контексті української і сирійської кризи, а також політична, науково-технологічна і економічна розвідка». Нещодавній щорічний звіт чеської контррозвідувальної служби BIS (Служба безпеки та інформації) не залишає сумнівів в тому, що Чехія, яка на перший погляд – одна з найспокійніших країн сьогоднішньої Європи, залишається ласим шматочком для розвідок низки великих держав, насамперед Росії і Китаю.

У випадку з Росією йдеться ще й про серйозні пропагандистські зусилля, спрямовані на створення в Чеській Республіці суспільної атмосфери, доброзичливої до політики Кремля. Стратегічна мета цієї роботи – дискредитувати в очах чеських громадян членство країни в Євросоюзі та НАТО і перетворити Чехію на європейську «слабку ланку», чия політична еліта була б готова значною мірою служити інтересам Москви. До висновків, схожих з тими, що містяться в звіті контррозвідки, дійшли автори аналітичного дослідження «Механізми впливу Росії на внутрішні справи Чеської Республіки», опублікованого днями празьким дослідним центром Evropské hodnoty («Європейські цінності»).

Прокоментувати ці висновки ми попросили одного з них – оглядача празького тижневика Respekt, автора книги «Агенти Путіна» Ондржея Кундрю.

Ондржей Кундра

Ондржей Кундра

– Звіт BIS складається з двох частин – відкритої і засекреченої. У відкритій частині зі зрозумілих причин імена конкретних шпигунів або підозрюваних не називаються. Навіть цілі російських спецслужб в Чехії описані досить загальними словами. Вказується, що співробітники цих спецслужб, яких вистачає, зокрема, серед персоналу посольства в Празі, чия величезна чисельність не відповідає ніякій дипломатичній логіці, займаються різноманітною діяльністю – це і нелегальний лобізм в тутешніх законодавчих органах, і вплив на громадську думку, підтримка таких настроїв, які сприяли б розколу в чеському суспільстві, і, наприклад, технологічне шпигунство.

– У дослідженні «Механізми впливу Росії на внутрішні справи Чеської Республіки», співавтором якого Ви є, відзначається, зокрема, що мережа різних прокремлівських, пропагандистських та дезінформаційних інтернет-медіа в Чехії «диспропорційно велика і добре розвинена». Якщо врахувати також масштаби шпигунства, про які пише BIS, роздуті штати посольства та інші прямі і непрямі ознаки підвищеної активності російських спецслужб, напрошується питання: чому саме Чехія, звідки підвищений інтерес до неї з боку російської влади? Маленька країна, не якась помітна держава...

Загрози національній безпеці, пов'язані з Росією, тривалий час недооцінювалися

– Причин, по-моєму, кілька. Одна – історична: ще в 1960-х роках, в період «празької весни», керівництво СРСР і КДБ «обкатали» в Празі створення резидентури – до тих пір резидентур в країнах радянського блоку не було. Метою цієї резидентури було надання впливу на тодішні політичні процеси в Чехословаччині. Ця місія виявилася дещо успішною. Виникла певна традиція присутності тут радянських, а потім російських спецслужб. Звідси – велика кількість контактів, які російські шпигуни тут мають, їхня певна «вкоріненість» тут. Деякі з цих людей тут колись виростали і, як показує практика, вони із задоволенням повертаються в «рідні» місця. Крім того, з нашого боку загрози національній безпеці, пов'язані з Росією, тривалий час недооцінювалися. Контррозвідка ними займалася мало, політичним пріоритетом ці проблеми до відносно нещодавнього часу не були. Тому російській стороні вигідніше тримати тут, як на базі, співробітників своїх спецслужб, ніж, припустимо, в сусідній Німеччині. Ми входимо в Шенгенську зону, звідси ці люди можуть виїжджати без віз на кілька днів на якісь завдання по всій Європі. Загалом Чехія для них служить такою собі «пристанню» в Центральній Європі.

– Які форми і методи зміцнення російського впливу Ви вважаєте зараз найнебезпечнішими для Вашої країни?

Дуже істотна мета – перетворення Чехії в своєрідного «троянського коня» Москви в Євросоюзі

– Їх багато. В першу чергу назву дезінформаційну кампанію, яка полягає в створенні відповідним чином орієнтованих медіапроектів, активній роботі в соцмережах, «троллінгу» тощо. Задум зрозумілий – посіяти в суспільстві хаос, сприяти його поділу на два непримиренні табори. У такій обстановці Росії легше домагатися реалізації своїх інтересів. Дуже істотна мета – перетворення Чехії в своєрідного «троянського коня» Москви в Євросоюзі. Це важливо, особливо коли йдеться про рішення, що ухвалюються консенсусом, наприклад, про санкції проти Росії. Звісно, проблемою залишається і шпигунство як таке, і тут справа не тільки в посольстві Росії з його підозріло роздутими штатами.

Виходячи з досвіду низки західних країн, неважко припустити, що і тут перебуває певна кількість «сплячих» агентів без дипломатичного прикриття, що живуть на перший погляд звичайним життям і використовуються для тієї чи іншої розвідувальної необхідності. Ну і, нарешті, спроби впливати на політичні процеси через «дружніх» чеських політиків, в оточенні яких є люди з тісними контактами з Росією.

– Найяскравішим прикладом такого політика є нинішній президент Чехії Мілош Земан. А чи можна якось узагальнено описати пропутінське середовище в Чехії – що це за люди?

– Мова не тільки про президента Земана, а й, скажімо, про екс-президента Вацлава Клауса і людей з його оточення. Є дружні Кремлю люди і в нашому парламенті на досить відповідальних посадах. Мотивація тут може бути найрізноманітніша: у одних – комуністичне минуле, у інших – пов'язані з Росією бізнес-інтереси, у третіх – переконаність в тому, що Росія є якоюсь реальною альтернативою західній моделі. Проте в цілому ця проблема вимагає більш докладного дослідження. Так само, як і проблема тієї кампанії дезінформації, про яку я говорив: у нас поки є лише уривчасті відомості про те, хто грає в ній тут першу скрипку, які джерела її фінансування, наскільки вона централізована тощо. Я особисто займався подібним розслідуванням щодо одного з прокремлівських сайтів, вийшов на конкретних людей, але це все одно лише окремий випадок, адже таких інтернет-проектів тут дуже багато.

– Чи можете Ви провести порівняння ситуації в Чехії з тим, що відбувається в інших центральноєвропейських країнах: Словаччині, Польщі, Угорщині? Хто з них найбільше схильний до «факторів ризику» з боку Кремля і його союзників, а хто – найменше?

– В принципі ці фактори діють у всіх колишніх сателітах СРСР. Десь це усвідомлюють краще, десь – гірше. Нинішній чеський уряд і спецслужби намагаються з цим щось робити, але їхні можливості не безмежні: так, контррозвідка тривалий час страждала від браку фінансування і кваліфікованих кадрів. З точки зору політичної картина строката. Якщо наш прем'єр Богуслав Соботка дотримується прозахідної орієнтації, то президент із задоволенням висловлюється з багатьох питань в унісон з Кремлем. У Словаччині навпаки: прем'єр-міністр Роберт Фіцо відомий дружніми висловлюваннями на адресу Путіна, в той час як президент Андрій Кицька вказує на загрози, які несе нинішня російська політика. Що стосується Угорщини, то голова її уряду Віктор Орбан – один з давніх європейських союзників Москви.

Якщо повернутися до Чехії, з 1 січня 2017 року почне роботу спеціалізований центр, який буде займатися «факторами ризику» з боку Росії

Якщо повернутися до Чехії, то можу зазначити позитивне зрушення: уряд розпочав практичні заходи. З 1 січня 2017 року почне роботу спеціалізований центр, який буде займатися «факторами ризику» з боку Росії. Там працюватимуть 15-20 фахівців. Мова йде не про поліцейську або контррозвідувальну діяльність, а про моніторинг пропагандистських ресурсів, просвітницьку та роз'яснювальну роботу.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG