Доступність посилання

01 жовтня 2016, Київ 02:49

Новий навчальний рік: без «підручникового колапсу», але із нестачею місць у дитсадках


Цей навчальний рік пройде без «підручникового колапсу», запевнила міністр освіти на науки Лілія Гриневич, виступаючи з трибуни перед парламентарями. Та «білі плями» ще є: 8-і класи забезпечені на 90%, а для 4-7-х класів органи місцевої влади ще повинні додрукувати посібники. Залишається ще проблема із дошкільною освітою: для кожного четвертого маленького українця немає місця у дитсадку. Ще складніша ситуація з професійною-технічною освітою. Училища мають утримуватись із місцевих бюджетів (в рамках децентралізації на це виділяються часткові субвенції). Утім трапляється так, що чиновники кладуть отримані гроші на депозити, замість того, щоб погасити заборгованості у таких закладах.

Дошкільну освіту в Україні здобувають 74% дітей у віці 3-5 років. Іншими словами, для кожного четвертого маляти немає місця в дитсадку. Бракує 90 тисяч місць по всій країні. Таку статистику озвучила міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

«Цього року вдалося ввести майже 11 тисяч додаткових місць, до кінця року планується створити ще 25 тисяч», – прокоментувала вона.

Ситуацію планують частково покращити за рахунок нового Санітарного регламенту, який почав діяти з кінця травня. На відміну від попередніх норм, відтепер дитсадок можна заснувати і у приватних, у житлових та нежитлових приміщеннях.

Лілія Гриневич

Лілія Гриневич

Також повністю скасували регламентацію обладнання ігрових майданчиків, площі земельної ділянки. Керівник дитсадка може розраховувати такі речі на власний розсуд.

Колір стін та меблів тепер не прописують на рівні закону, єдина умова – це мають бути світлі кольори. Можна використовувати також двох’ярусні ліжка, щоб економити місце в садочку.

Нові правила цілком можуть збільшити кількість дитсадочків, вважає Ольга Іванова. Вона упродовж кількох років намагалась відкрити власний дошкільний заклад та бракувало дозволів. Часто приміщення, яке вона розглядала з міркувань екологічності розташування просто «не вписувалось» у прописаний регламент щодо площі земельної ділянки.

«Минулого року я вже махнула рукою на ідею зробити свій дитсадок – надто складно пройти всі кола бюрократичного пекла. Але зараз думаю, не все так безнадійно: їжу можна замовляти у кейтерингової компанії і не виділяти місце для кухні. Плюс, куплю зручні двоповерхові ліжка. Але спочатку, звісно, треба отримати всі дозволи», – говорить жінка.

Проблеми школи

Вперше підручники для 8-го класу надруковані до початку навчального року в повному обсязі і розвозяться в області. Міністерство освіти та науки розвезло в області 90% цих підручників, говорить Гриневич.

Нам вдалося здешевити підручники. Нема вже ніяких відкатів. Ми зекономили кошти і за це додрукували підручники для дітей шрифтом Брайля

«Ще 10% – це пов'язано зі школами меншин і школами для дітей з особливими потребами. Це нам вдалося завдяки економії коштів. Нам вдалося здешевити підручники. Нема вже ніяких відкатів. Ми зекономили кошти і за це додрукували підручники для дітей шрифтом Брайля. Ми також додруковуємо хрестоматію для початкової школи з творами сучасних дитячих українських письменників. І це на підтримку початкової школи», – говорить вона.

Утім залишається проблема з навчальними матеріалами для 4-7-х класів. Минулого року 50% надрукували за кошти держбюджету. А другу частину мають додрукувати органи місцевого самоврядування, адже вони отримали на це часткову субвенцію. Проте система не запрацювала, як годинник – місцева влада не поспішає докуповувати підручники: «Ця субвенція зайшла в 3 тисячі суб'єктів -органів місцевого самоврядування. І одні з них справилися чудово. Вінницька область, наприклад, закупила 100%, Чернівецька закупила майже 100%, Донецька, Луганська, Київська закупили 80%. І є області-аутсайдери, які не зробили цього вчасно», – зауважила міністр.

До нового навчального року також закупили понад 200 шкільних автобусів на гроші, які були виділені з державного бюджету, додала Гриневич. Вони особливо потрібні тим дітях, які мають доїжджати до опорної школи. Це такий заклад, якому підпорядковуються менші школи на території відповідної громади чи району.

«Є неузгодженість у тому, як створюються опорні школи» – Лукеря

Бракує нового закону про середню освіту, де прописали все, що стосується закупівлі книг, нових програм, методичного супроводу, за що відповідальні районні-обласні управління освіти. Окрім цього, є проблема з формуванням освітніх округів, які мають співпадати з новими адміністративними кордонами міст і об’єднаних громад. Про це говорить Іван Лукеря, експерт Українського незалежного центру політичних досліджень та «Реанімаційного пакету реформ».

«Є неузгодженість у тому, як створюються опорні школи. Знову ж таки, бувають такі випадки, що МОН пропонує, що опорна школа має обслуговувати різні райони, інші громади. Ну, не можуть діти їхати в опорну школу з іншої громади», – каже експерт.

Професійно-технічна освіта в Україні – це «великий біль»

Ми зіткнулися із ситуацією, що в місті лежать кошти на депозитах – сотні мільйонів гривень, є кошти на рахунку казначейства, але створюється заборгованість по професійно-технічних навчальних закладах

«Великим болем» назвала Лілія Гриневич ситуацію із професійно-технічною освітою в Україні. На початку літа уряд виділив 98 мільйонів гривень проблемним містами обласного значення, які мають понад 20% свого бюджету видатків на профтехосвіту, для погашення заборгованості у цій сфері. Проте сьогодні, за словами Гриневич, ця заборгованість знову почала зростати.

«Хочу, щоб ви звернули увагу, що дуже часто ця заборгованість зростає не в бідних містах чи областях, а в тих, хто просто злісно не хоче виконувати свої повноваження. І ми зіткнулися із ситуацією, що в місті лежать кошти на депозитах – сотні мільйонів гривень, є кошти на рахунку казначейства, але створюється заборгованість по професійно-технічних навчальних закладах. Ми не мовчатимемо про таку ситуацію, будемо публічно про це заявляти», – говорить Гриневич.

Аби виправити цю ситуацію, Міністерство освіти і науки планує передати фінансування професійно-технічної освіти з рівня маленьких міст обласного значення на обласний рівень при формуванні державного бюджету на 2017 рік.

Уряд виділив стабілізаційну дотацію на фінансування профтехучилищ неспівмірно меншу за повну вартість навчання – 5,9 мільярда гривень. Решту ж вони мають витягати з місцевих бюджетів, через це і борги, пояснює Іван Лукеря.

Фінансування освіти збільшимо на 10 мільярдів гривень – Гройсман

Проблеми освіти врахують при формуванні нового бюджету, запевнив прем’єр Володимир Гройсман.

«Інвестиції в освіту – це інвестиції в майбутнє. Ми визначили освіту як один з пріоритетів, формуючи бюджет на наступний рік, і плануємо збільшити фінансування приблизно на 10 мільярдів гривень. Зокрема, за рахунок додаткових ресурсів зарплати робітникам освіти з наступного року піднімуться на два щаблі тарифної сітки», – написав Гройсман на своїй сторінці у Facebook з нагоди 1 вересня.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG