Доступність посилання

01 жовтня 2016, Київ 07:53

«Військова авіація приємніша й простіша за українську політику» – Савченко


Брюссель – Тримати санкції, доки «медвідь» не засвоїть уроку – так закликала у Брюсселі народний депутат і колишня ув’язнена в Росії Надія Савченко. В інтерв’ю Радіо Свобода вона розповіла про свої враження та результати від першого візиту до брюссельських євроустанов. Савченко нагадала про гарантії безпеки, які взяли на себе у рамках Будапештського меморандуму деякі держави ЄС, поділилася думками щодо свого тюремного досвіду й заявила, що військова авіація значно приємніша та простіша за українську політику.

– Ви прибули до Брюсселя з наміром «вдихнути нове життя» у процес звільнення так званих «в’язнів Кремля». Чи вдалася ця місія? Які реакції й чи прислухаються до Ваших закликів місцеві політики?

– Європейська платформа якраз і створена для (відстоювання) європейських цінностей, таких, як життя людини, як мир у світі та взаєморозуміння. Тому, звичайно, ці зустрічі були успішними, я впевнена, і принесуть багато користі й рішучих дієвих кроків. Європейці розуміють проблематику, вони мають певну прихильність та теплі почуття до України. Мені сподобалося працювати з цими людьми, вони дійсно пропонують конструктивні рішення, вони вміють слухати і чути. Вони також вміють співчувати. Тож я сподіваюсь на подальшу співпрацю, яка принесе користь Україні та Європі.

– Як європейці можуть допомогти у звільненні військовополонених, адже саме це було в Брюсселі Вашим головним завданням?

Вважаю, що потрібно рішуче підійти саме до питання визволення полонених, для чого слід включити деякі механізми

– Мені здається, це повинно бути завданням усієї України, бо це життя її людей – полонених, політв’язнів чи людей, які зараз помирають на фронті. Це повинно бути не лише завданням Надії Савченко, а й кожного депутата й взагалі цілого народу. На які дії я сподіваюсь з боку ЄС? Вважаю, що потрібно рішуче підійти саме до питання визволення полонених, для чого слід включити деякі механізми. Гадаю, євродепутати осмислять те, про що ми говорили, ухвалять якесь рішення та зроблять певні заяви про те, якою у нас буде подальша тактика й стратегія. І відносно Мінського формату, його доповнення й переформатування. Все, що завгодно, але щоб був результат.

– У чому саме Ви намагалися переконати представників ЄС щодо «мінського формату»?

– Я запропонувала їм своє бачення цього питання, ми його обговорили й поки що воно залишається на розгляді. Коли воно буде розглянуте й підтверджене, ми зможемо його оголосити.

– Чи можете розповісти трохи більше про Ваше бачення «Мінська»?

– Ні, на жаль не можу. Хочете насмішити Бога, розкажіть йому про свої плани, а хочете, щоб у вас все не вийшло – розкажіть це журналістам. Вважаю, що до певного часу щось повинно залишатися неозвученим.

– Нещодавно Ви, вже будучи на волі, знову оголосили голодування проти бездіяльності влади у справі звільнення військовополонених. Чи справді змінює щось у ситуації з полоненими такий спосіб тиску на владу?

– Це не був тиск на владу. Це було нагадування владі, як людина може боротися за життя своє та інших людей. І що не слід забувати, що це особисте завдання кожного депутата, уряду й президента України. В першу чергу, президента. Тому, це дало результат. Все ж, матері (ув’язнених) зустрілися з президентом. Це дало результат, але дещо з іншого боку: матерям було запропоновано поїхати й відвідати їхніх дітей. Вперше за два роки матері можуть побачити своїх дітей і це справді значний результат.

– За 25 років незалежності в Україні було вчинено багато помилок. Як Ви, будучи політиком, депутатом, можете надолужити те, що було проґавлено?

– Треба враховувати уроки минулого. Слід зрозуміти й знайти якісь певні точки, що не були реалізовані у минулому, аби зрозуміти, яким можна створити майбутнє, починаючи від сьогодні. Якщо б декомунізація відбулася ще з 1991 року, або президентом став би Чорновіл, а не Кравчук? Якою тепер була б Україна? Треба пошукати такі точки в історії, коли ми могли б піти іншим шляхом. Або, що б нам могла дати Помаранчева революція? Треба робити аналіз, але й розуміти, що минулого не повернути, тож тепер слід будувати майбутнє.

– Виступаючи у Європарламенті, Ви закликали «не знімати санкцій, доки «медвідь» не засвоїть урок». Вочевидь, тему санкцій часто порушували у діалозі з представниками ЄС?

Санкції впроваджувалися під певні умови. Крим досі окупований, Донбас також окупований Росією, ведеться війна. Урок узурпатором ще не засвоєний. Тому потрібно далі тримати і вчити

– Санкції впроваджувалися під певні умови. Крим досі окупований, Донбас також окупований Росією, в Україні ведеться війна. Не виконані умови, виконання яких мало б зняти санкції. Такі країни, як Франція, США, Англія були гарантами безпеки України при її ядерному роззброєнні, згідно із Будапештським меморандумом. Про це теж слід пам’ятати. Євросоюз позиціонує себе як організація, яка дотримується свого слова. Але про це треба її країнам нагадувати: вони повинні дотримуватися своїх цінностей, про які вони так гучно заявляють. Тож вважаю, що (пом’якшувати санкції) зарано, бо урок узурпатором ще не засвоєний. Тому потрібно далі тримати і вчити.

– Що було найскладніше витримати в російському ув’язненні, і що Вам допомогло вистояти?

Найважче було витримати саму Росію. Що мені допомогло вистояти? Це те, що я українка

– Найважче було витримати саму Росію. Це зовсім чужа мені субстанція. Що мені допомогло вистояти? Це те, що я українка. Мені цього цілком достатньо для того, щоб я перемогла й пережила все.

– Що простіше – військова авіація чи українська політика?

– Військова авіація. Вона приємніша й простіша.

– Як Вам Ваш досвід пілота допомагає в політичній діяльності?

– Взагалі, людині допомагає весь її життєвий досвід. Для мене це не лише досвід пілота, а й все, що я пережила. Якби я була тільки пілотом, то не змогла б зробити нічого іншого. Я була Надією Савченко, нею і залишаюся. Моє життя продовжується і я, опираючись на свій досвід, дію далі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG