Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 22:04

Криголам «Крим»: експерти порівнюють «морський» позов України зі справою Arctic sunrise


Президент Росії Володимир Путін в окупованому Росією українському Криму, 2015 рік

Президент Росії Володимир Путін в окупованому Росією українському Криму, 2015 рік

Київ – Україна позивається до Міжнародного арбітражного трибуналу ООН з морського права щодо незаконного використання її акваторій і шельфу, анексованих Росією разом із Кримом. У Москві звинувачення відкидають, називаючи позов «претензією» на сам півострів. Деякі українські експерти позитивно оцінюють перспективи згаданого провадження, але «на етапі укладання остаточного миру».

Президент України Петро Порошенко звинуватив Кремль у крадіжці природних ресурсів та забрудненні територій навколо анексованого Криму і доручив МЗС подати позов до трибуналу ООН із морського права.

Про підготовку такого позову голова українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін говорив напередодні, зазначаючи, що провадження буде «всеохоплюючим» та передбачатиме, зокрема, виплату російською стороною значних компенсацій за завдані збитки.

У четвер цю інформацію прокоментували у російському МЗС, зазначивши, що повідомлення про арбітраж не отримували, і порушення міжнародного права заперечують.

Зокрема, речниця установи Марія Захарова заявила: «У результаті «возз’єднання» Криму з Росією (Верховна Рада визнала у 2014-му півострів тимчасово окупованим – ред.) Україна «більше не є» прибережною державою щодо прилеглих до Криму морських акваторій, отже, відповідними правами вона «не володіє». Ця українська ініціатива є нічим іншим як «претензіями» на сам Крим. Очевидно, державна належність суходолу не є предметом конвенції з морського права».

Великий шанс, що рішення трибуналу буде на користь України – Коваль

Україна і Росія підписали Конвенцію із морського права і обрали спеціально створений арбітраж інструментом для вирішення спорів між країнами – тепер Київ цей інструмент і використовує, пояснює юрист-міжнародник Дмитро Коваль. За його словами, нині згадана справа – на початковій стадії: Росія має підтвердити свою участь у процесі і обрати своїх арбітрів. Втім, Москва може відмовитись це робити, як у справі щодо арештованого криголаму Greenpeace «Arctic sunrise», однак тоді арбітрів визначить сам трибунал, говорить експерт.

«Не обов’язковою є участь другої сторони, аби спір тривав, – каже він.– Щоразу Росії буде даватись певний час для відповіді, для вживання певних заходів, але, незважаючи на те, що Росія не буде цього робити, швидше за все, виходячи з того, як вона поводилась раніше у спорі з Нідерландами, справа буде продовжуватись. Великий шанс, що рішення буде на користь України».

Водночас, зауважує Коваль, відкритим залишається питання щодо виконання Росією рішення трибуналу.

«Те, що може Україна отримати реально – це політичні дивіденди певні, окрім того, це може вилитись у ті чи інші компроміси з боку Росії, – вважає юрист. – Щодо «Arctic sunrise» вона ніяким чином не визнавала рішень, які були винесені арбітражем, але, тим не менш, звільнила моряків».

Якоїсь громіздкої процедури, яка мала би тривати два роки, для звернення до арбітражу не потрібно – дивно, що українське МЗС не зробило цього раніше, зазначив у коментарі Радіо Свобода юрист-міжнародник Борис Бабін.

За його словами, раніше МЗС отримало 60 мільйонів гривень на послуги радників для підготовки позову до Міжнародного кримінального суду за трьома конвенціями, включно із «морською».

Важливо, аби звернення до трибуналу мало належне документальне забезпечення, зокрема, матеріалами кримінальних проваджень, адміністративної практики з боку прикордонної служби України і відомостями, які мала надати морська адміністрація, зауважує експерт.

Але знаєте, у чому проблема? В тому, що в Україні немає національної морської адміністрації із 2015 року – після ліквідації Укрморрічінспекції

«Але знаєте, у чому проблема? В тому, що в Україні немає національної морської адміністрації із 2015 року – після ліквідації Укрморрічінспекції. І тут у мене є певні побоювання, що ті особи у Мінінфраструктури, які в силу виконання своїх обов’язків виконують функцію адміністрації, мають достатню компетенцію, щоб сприяти МЗС у вирішенні цього складного міжнародного питання», – каже Борис Бабін.

Необхідна складова – вичерпання досудового діалогу – Яхно

За ці два роки Україна зіткнулась не тільки з анексією Криму та агресією на сході – йдеться і про постійний політичний та економічний тиск з боку Росії, а також всілякі інформаційні провокації, зауважує політолог Олеся Яхно. Тому, на її переконання, дуже важливою є робота на різних напрямках, зокрема і судовому.

«І ми повинні розуміти, що ці позови можуть затягтися на тривалий період, але це пов’язано не з тим, що Україна повільно щось готує, а з тим, що є певна досудова практика, яка передбачає обов’язковість для сторін вичерпання саме досудового діалогу. Це, власне, так необхідна складова, яку не здійснила Грузія у 2008 році, коли вона хотіла подати позов у Міжнародний суд ООН щодо расової дискримінації, цей позов не прийняли, бо не була вичерпана ця досудова процедура», – зазначає експертка.

За словами Олесі Яхно, зроблені сьогодні Україною кроки «на етапі укладення остаточного миру» сприятимуть тому, що агресор буде змушений понести відповідальність.

Станом на тепер Україна подала низку позовів проти Росії до Європейського суду з прав людини: один – за фактом захоплення контролю Росією над Кримським півостровом і подіями, які відбулися пізніше на сході України і стосуються порушень прав людини, другий – щодо незаконного вивезення дітей-сиріт із Луганщини (з окупованого міста Сніжне) на територію Росії.

Також ще одне провадження у справах «Україна проти Росії» Європейський суд із прав людини відкрив за фактом порушення прав лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва та його сина Хайсера Джемілєва.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели низку економічних санкцій.

Між тим, як виявили журналісти-розслідувачі, представники деяких країн активно ведуть торгівлю з анексованим півостровом, не припиняючи з ним морського сполучення.

Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG