Будь ласка, поверніть мобільний пристрій у горизонтальне положення

Петриківський живопис є одним із символів українського народного мистецтва. Розпис стін рослинними орнаментами був традиційним способом прикрашування домівок у багатьох українських селах, проте саме в Петриківці Дніпропетровської області народився стиль, який став відомим далеко за його межами.

Селище розташоване біля міста Дніпра, і наразі в ньому мешкає близько 4000 людей. Життя більшості з них так чи інакше пов’язане з малюванням. Тут працюють чимало майстрів, які є професійними художниками і заробляють на життя продажем сувенірної продукції чи картин. Пересічні петриківці, як правило, теж уміють малювати: цьому вони навчаються у старшого покоління в своїх родинах, а також у школах та коледжах.

Місцеві скаржаться, що зараз петриківський живопис переживає не найкращі часи: припинила роботу велика художня фабрика, і художники повинні самі реалізовувати свої роботи. Але люди вірять у те, що з часом Петриківка стане важливим туристичним центром, а вироби й картини з народним орнаментом користуватимуться великим попитом серед українців та іноземців.

У селі вважають петриківський живопис мистецтвом свободи. Орнамент зберіг вільний політ думки, сміливу композицію і яскраві кольори. У народному мистецтві зберігається ментальний код нації, і петриківському живопису є що розповісти про українців. Треба лише уважніше придивитися.

Мандрівка Петриківкою.

У ПОДОРОЖ
Для більш комфортного перегляду натисніть
F11
Вид на село. Ігор Лісний, житель Петриківки, показує його безкраї простори. У селищі поблизу міста Дніпра проживає близько 4000 людей
Петриківський розпис походить від селянського хатнього стінопису. Вкривати стіни розписом у різні періоди було притаманним для багатьох частин України, але саме у Петриківці це набуло довершеності і згодом стало відомим на всю країну
Діти вчаться малювати петриківські візерунки ще змалку. Першими учителями стають мами та бабусі, а складніші орнаменти їм допомагають опанувати на уроках малювання в загальноосвітній чи художній школі
Студентка професійно-технічного училища малює одну з картин
Майстриня Валентина Панко працює в музеї, де виставлені картини її батька, Федора Панка. Основний заробіток майстрів зараз – це картини на продаж та сувенірна продукція
Розписаний майстрами 120-метровий паркан, занесений у книгу рекордів Гіннеса як найдовший розписаний паркан у світі
Іван Дмитрюк працює учителем малювання в петриківській школі. Каже, що часто залишається тут після уроків
На дошці в кабінеті малювання висять плакати, за допомогою яких школярі вивчають різні техніки петриківського розпису
Багато майстринь зазвичай малює вдома. Наразі Галина Назаренко працює над арт-проектом, розмальовуючи зброю та гільзи із зони АТО
Один із малюнків на стіні покинутої фабрики «Дружба», що припинила свою роботу в 2000-х роках. У радянські часи понад півтисячі людей працювали тут, виготовляючи сувеніри з петриківським розписом. Такі малюнки є на всіх трьох поверхах фабрики, яка зараз у стані занепаду
Художник Володимир Глущенко розмальовує сувенірну дошку в своєму кабінеті Експериментального центру петриківського розпису. Володимир входив у творчу групу майстрів, які працювали на відомій фабриці «Дружба». Після закриття фабрики деякі майстри перейшли на роботу до Експериментального центру, де працюють і досі
Розписана у старовинному стилі хатинка у дворі Миколиного хутора – однієї з туристичних цікавинок села. Місцеві жителі поступово відновлюють занедбані традиції розпису, щоб привабити туристів і повернути Петриківці неповторність
Валентина Дека проводить екскурсію своїм хутором. Розпис на стінах та стелі її будинку зберігся ще від початку 20-го століття і вважається сімейною гордістю. Кожне нове покоління доповнює будинок новими розписами
Заслужений майстер народної творчості Василь Соколенко демонструє старовинну піч, розписану в традиційному стилі. Мистецтво петриківського розпису було започатковане як настінний живопис, а вже потім перейшло на папір, кераміку й дерево
Митець у кімнаті свого дому, який він власноруч перетворив на «садибу-музей»
Основним інструментом художника є пензлик із котячої шерсті. Місцеві жителі запевняють, що жодна тваринка через це не постраждала, у селі котів люблять
Офтальмологи перевіряють зір у мешканців села в приміщенні одного з петриківських музеїв

Поділитися:

Долучайтеся: