Доступність посилання

30 вересня 2016, Київ 11:20

Уряд виконує План дій щодо прав людини на 10 відсотків – УГС і офіс омбудсмена


Київ – Український уряд виконує стратегію з прав людини в основному на папері. Так вважають правозахисники Української Гельсінської спілки та ще низки правозахисних організацій. Вони провели моніторинг виконання державної стратегії з прав людини, щоб зрозуміти, наскільки ефективно український уряд її реалізує. Зокрема, в Україні недостатньо взаємодіють правозахисники і чиновники, визнають і в УГС, і в офісі уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Тим часом у грудні уряд повинен буде звітувати щодо реалізації стратегії перед президентом Петром Порошенком і цей звіт зацікавить західних партнерів України. Зі свого боку, частина урядовців стверджує, що в цілому уряд керується Стратегією прав людини, і відкидає звинувачення щодо дискримінації вимушених переселенців із окупованих територій.

В Українській Гельсінській спілці, яка є серед ініціаторів моніторингу про перебіг реалізації плану дій щодо урядової Стратегії з прав людини, заявляють про неоднозначні результати моніторингу.

Стратегія з прав людини – другий за значущістю документ в Україні, після Конституції. Адже права людини є головною цінністю держави

«Стратегія з прав людини – другий за значущістю документ в Україні, після Конституції. Адже права людини є головною цінністю держави. Загалом ми налаштовані оптимістично. Але в реалізації плану дій ми бачимо недостатній рівень координації між посадовцями та правозахисниками. До того ж, частина зобов’язань, які уряд взяв на себе, у нинішніх умовах виконати важко», – визнав виконавчий директор УГС Аркадій Бущенко під час зустрічі з журналістами в інформагенції «Главком».

Він наголошує, що у грудні уряд звітуватиме щодо виконання плану дій із реалізації Стратегії з прав людини перед президентом України.

Михайло Чаплига, представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, також брав участь у моніторингу. За його спостереженнями, чиновники часто не розуміють, як взаємодіяти із правозахисниками і з суспільством у сфері захисту прав людини. В цілому виконання Плану дій він вважає незадовільним.

«Виконано лише 10 відсотків заходів, передбачених Планом дій на сьогоднішній день. Громадянське суспільство очікує від уряду не декларацій а виконання зобов’язань», – зазначає Чаплига.

Зі свого боку, українські урядовці звітують про успіхи у різних напрямках реалізації прав людини. Так, прем’єр Володимир Гройсман констатує, що Кабмін вперше за попередні роки вчасно підготував проект державного бюджету, який є основою для соціальних виплат та реалізації інших прав громадян.

​Також Гройсман наголосив, що уряд робить зусилля для реалізації права українців на інформацію, згадуючи про приєднання України до Міжнародної хартії відкритих даних.

Найбільші проблеми з правами людини пов’язані з конфліктом на сході України – «Донбас SOS»

За словами правозахисників, традиційні проблеми із захистом прав людини в Україні стосуються і роботи пенітенціарної системи. Але в нинішньому звіті серед основних больових точок називають проблеми з виплатами і нарахуваннями українським військовим та ветеранам конфлікту, про дотримання їхніх пільг, визначених законом.

Координатор громадської ініціативи «Донбас SOS» Ольга Гвоздьова стверджує, що ключові проблеми з дотриманням в Україні основоположних прав людини пов’язані зі збройним протистояння урядових сил із бойовиками та російських військовими на Донбасі.

«Коли в держави немає грошей – вона може створити «списки» і припинити виплати. Такі «списки СБУ» створені для сотень тисяч українських громадян, на основі яких припиняють соціальні виплати. Фактично постанова уряду номер 365 відокремлює ВПО (внутрішньо переміщених осіб) від решти людей та створює для них дискримінаційні механізми», – каже правозахисниця.

Із кінця лютого 2016 року низка місцевих управлінь праці та соціального захисту населення почали масово знімати внутрішньо переміщених осіб з обліку.

Ця процедура відбувається нібито на підставі неопублікованих розпоряджень Міністерства соціальної політики України, згідно зі списками, складеними Службою безпеки України та Державною прикордонною службою. Для багатьох переселенців це означає припинення всіх соціальних виплат і навіть пенсій.

У списки потрапили внутрішньо переміщені особи, які нібито проживають на тимчасово непідконтрольній території України, і, відповідно, не мають права на довідку переселенця і не можуть отримувати адресну грошову допомогу від української держави.

Віце-прем’єр Павло Розенко вважає це наведенням порядку зі зловживаннями статусом переселенця, і наголошує, що виплати ВПО забирають не назавжди, а припиняють на час перевірки. Якщо виявиться, що людина дійсно живе не в Донецьку, а в Краматорську або Києві, то виплати повинні повернути, говорить чиновник.

Павло Розенко

Павло Розенко

Крок за кроком вичищаємо систему виплат від липових переселенців та людей, які співпрацюють з терористичними угрупованнями

«Ми крок за кроком вичищаємо систему виплат від липових переселенців та людей, які співпрацюють з терористичними угрупованнями. Перекриваються реальні корупційні та фіктивні схеми, що вимивали з бюджету мільярди гривень» – наводить аргументи Розенко.

​За словами урядовця, 150 тисяч переселенців не пройшли спільну перевірку уряду та СБУ, а отже – є фіктивними.

«Донбас SOS» і УГС натомість пропонують створити прозорий механізм перевірки, де проживають вихідці з окупованих територій, і не використовувати, на їхню думку, «непублічні, не передбачені законодавством України «списки СБУ».

Зі свого боку, в УГС найбільшою проблемою в сфері прав людини вважають недотримання права на справедливий суд в Україні.

«Якщо не провести судову реформу і не забезпечувати права на справедливий суд, то в Україні не буде грошей ні на що інше, в тому числі на дотримання прав громадян, які постраждали від конфлікту на Донбасі», – зазначає Аркадій Бущенко.

Відповідно, на думку одного з лідерів УГС, будь-які ініціативи щодо захисту прав людини впираються в те, чи є у держави гроші на їхню реалізацію.

Президент України Петро Порошенко затвердив своїм указом 25 серпня 2015 року Стратегію з прав людини. До її формування долучилися і урядовці, й правозахисники. В указі зазначалося, що затвердження Стратегії зумовлене необхідністю вдосконалення діяльності держави щодо утвердження та забезпечення прав людини, створення дієвого механізму захисту в Україні прав і свобод, вирішення системних проблем у цій сфері. Пізніше, у листопаді, уряд затвердив постанову про план виконання Стратегії з прав людини.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG