Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 06:32

(Рубрика «Точка зору»)

Громадський резонанс навколо загадкової смерті ідеолога та юриста полку «Азов» Ярослава Бабича потроху робить свою справу. Розслідування обставин загибелі патріота, яке на початку червня поточного року без зайвого шуму припинила Нацполіція, поновлено. Прокуратура Київської області скасувала постанову про закриття кримінального провадження, а два тижні тому вдова Бабича домоглася визнання її потерпілою у справі.

Днями Лариса Бабич нарешті отримала можливість ознайомитися з усіма 7 томами матеріалів кримінального провадження. Парадокс, але всі перераховані події породили набагато більше питань, ніж відповідей. Єдине, що зараз можна з повним правом стверджувати – що слідство у справі практично не проводилося і його результати були елементарно сфабриковані.

Ярослав Бабич

Ярослав Бабич

Результати слідства: а що це взагалі було?

Почнемо з того, що з самого початку правоохоронці розробляли шість версій загибелі молодого чоловіка: доведення до самогубства; заздалегідь сплановане умисне вбивство на замовлення; вбивство, пов’язане з професійною діяльністю; кримінальне правопорушення, вчинене з метою помсти; нещасний випадок; кримінальне правопорушення, вчинене у зв’язку з борговими зобов’язаннями. Саме про це свідчить план слідчих та розшукових дій, затверджений начальником Ірпінського міськвідділу міліції і його першим заступником.

Нагадаю, що в серпні минулого року розслідування смерті Бабича забрани з Ірпеня до ГУ УМВС в Київській області.

Так ось, що стосується, наприклад, розслідування останньої версії, то поліція не спромоглася навіть зробити запити до банків на предмет перевірки фінансового стану загиблого. У відповідь на відповідне питання адвоката потерпілої, слідчий Марина Катрич зізналася, що вони... тільки-но почали проводити всі необхідні слідчі дії в даному напрямку. Це вже після закриття кримінального провадження та скасування постанови поліцейських прокуратурою згодом!

Аналогічна картина з відпрацюванням інших версій. У кримінальному провадженні містяться протоколи опитувань приблизно двох десятків свідків, серед яких добра половина – це соратники Бабича по службі в «Азові». При цьому, поліцейські навіть не спробували опитати мешканців будинків, сусідніх із тим, в якому знайшли тіло Ярослава. Адже вікна кімнати, в якій саме сталася трагедія, відокремлює від прилеглого будинку якихось 20-30 метрів. А раптом ймовірні вбивці спускалися в квартиру з даху? Для того, щоб здійснити те саме «заздалегідь сплановане умисне вбивство на замовлення»!

Те ж саме з експертизою дверного замка. У справі немає навіть згадок про те, що для потрапляння в квартиру Бабича замкова щілина свердлилася дрилем. Також ні експерт, ні слідчі не замислились над тим, чи можливо закрити двері зі зворотного боку із залишеним у замку ключем. Адже подібні випадки зовсім не рідкість у криміналістиці.

Крім того, під час ознайомлення з матеріалами справи адвокат Тетяна Іванова помітила, що на більшості документів вручну підчищена нумерація паперів та замінена на іншу. Слідча Катрич стверджує, що це було зроблено нею для зручності роботи. Але при цьому цифри чомусь виправлені нею навіть в останніх томах кримінального провадження, які складалися вже поліцією Київської області, а не їх попередниками з Ірпеня.

Також Іванова стверджує, що істотна частина наявних експертиз взагалі не доступна для вивчення. Друк документів настільки неякісний, що їх неможливо прочитати фізично. Можна ознайомитися лише з висновками експертів, відображеними вже в інших документах. Зазвичай так буває, коли результат слідства заздалегідь вирішений і справу навіть не планують передавати в суд. Звертаю увагу, що мова йде про оригінали документів, а не про ксерокопії.

Цікаво й те, що левова частка фотографій з місця події існує виключно в електронному вигляді та не долучена слідчими в матеріали справи. Наразі ознайомитися можливо лише з десятком фотографій, половина з яких чорно-білі та неякісні. Решта фото на порядок кращої якості демонстрували Ларисі Бабич та Тетяні Івановій у приватному порядку на комп’ютері в кабінеті слідчого. Не доступні для ознайомлення й дані про вхідні та вихідні телефонні дзвінки з мобільника Ярослава і його абонентів. Їх також немає в письмовому вигляді.

Лариса Бабич

Лариса Бабич

Але найбільш підозрілим є факт повної відсутності в матеріалах кримінального провадження посмертної психолого-психіатричної експертизи, висновків сексопатолога. У зв’язку з цим взагалі не зрозуміло, на якій підставі, за винятком «внутрішнього переконання», правоохоронці, які закривали справу, дійшли до висновку про смерть Бабича в результаті невдалих сексуальних ігор. Виходить, що єдина, по суті, ознака, яка грає на користь настільки екзотичної версії смерті людини – це відсутність одягу на тілі загиблого! При цьому, сама ж слідча Катрич у розмові з адвокатом Івановою зізналася в абсолютній відсутності в неї досвіду розслідувань самогубств на ґрунті необережного задоволення інстинктів статевими збоченцями.

До речі, подальшим розслідуванням знов займається вчорашня студентка юридичного вузу Марина Катрич, яка повністю розписалася у своїй професійній некомпетентності та упередженості місяцями раніше.

Родина Бабичів. Літо 2010 року

Родина Бабичів. Літо 2010 року

На кому замикається коло?

Кому ж вигідно, щоб справа про смерть патріота розслідувалася абияк? Очевидно, що у відповіді на дане питання криється дуже багато, якщо не все.

Після того, як в кінці травня поточного року громадськість всерйоз зайнялася пошуком істини в загадковій смерті Ярослава Бабича, непідробний інтерес до неї раптом виник у Антона Геращенка – народного депутата та позаштатного радника міністра МВС. Останній навіть призначив зустріч найактивнішим з групи підтримки Лариси Бабич. Характерно, що однією з умов Геращенка було неодмінна відсутність на заході вдови покійного.

Лариса Бабич

Лариса Бабич

Як стверджують учасники зустрічі, зокрема, блогер Богдана Бабич, яка проводила журналістське розслідування щодо смерті Ярослава Бабича, риторика народного депутата під час бесіди з громадськими активістами зводилася лише до двох тез. По-перше, вдова Бабича скандалить, вимагаючи для себе жирні відступні у вигляді грошей або будь-яких привілеїв. По-друге, ніяких загадок у справі не існує, вона повністю розкрита, а смерть наступила в результаті необережності загиблого, який був сексуальним збоченцем. Мовляв, таке часто трапляється з бійцями в АТО, коли поруч довгий час немає жінки.

На підтвердження щирості своїх намірів народний депутат навіть влаштував для неї неформальну зустріч із першим заступником начальника ГУНП в Київській області, начальником слідчого управління Олександром Осиповим.

Окремої згадки заслуговує те, що Геращенко під час зустрічі відверто збрехав активістам. Зокрема, він запевняв співрозмовників, що висновки слідства щодо смерті Бабича підтверджуються виявленими на місці події біоматеріалами у вигляді сперми покійного. В першу чергу слова народного депутата, очевидно, адресувалися до юриста-кримінолога Ганни Маляр, яка також була присутня під час розмови. Пізніше, з отриманням статусу потерпілої вдовою покійного, стало достовірно відомо, що ніяких підтверджень словам Геращенка в матеріалах кримінального провадження немає.

Але суть навіть не в цьому. Цікаво інше. Чим пояснюється жвавий інтерес Антона Геращенка до смерті Бабича? Чому зустрітися з активістами та переконати їх у правоті правоохоронців виявив бажання народний депутат, а не співробітник поліції або хоча б прокурор? Хто наділив Геращенка повноваженнями організовувати зустрічі слідчих із адвокатами, таким чином впливаючи на розслідування? Між ким він є посередником?

Я впевнений, що відповіді на, перш за все, ці питання здатні пролити світло на справжні обставини та причини смерті Ярослава Бабича.

Артем Фурманюк – журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свободи

Радіо Свобода готове надати можливість висловитися усім особам, які згадані у цій статті

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG