Від Сполучених Штатів все частіше лунає заклик до України: «не буде реформ – не буде підтримки». Це ж повторила і посол США в Україні Марі Йованович, відкриваючи антикорупційний семінар у Києві. Та це лише дипломатична «верхівка айсберга», впевнені експерти. Насправді ж тиск Вашингтона на Київ, аби боротьба з корупцією в Україні посилювалась, є значно суттєвішим, однак це залишається на рівні непублічних обговорень і заяв. Про це свідчить і нещодавнє зізнання віце-президента США Джо Байдена: він вимагав від президента Петра Порошенка відставки нині вже екс-генпрокурора Шокіна, а інакше держава б не отримала мільярдного траншу.
За місяць перебування в Україні на посаді посла США Марі Йованович помітила, що на всіх зустрічах топ-темою для обговорення є корупція. Саме її вона вважає ключовою проблемою держави, що заважає рухатись уперед.
За словами Йованович, Україна має встановити чіткі й зрозумілі правила гри на ринку і надалі реформувати сектор державних закупівель. Ключові відомства та інституції повинні ефективно працювати за прозорими правилами, незалежно від того, хто їх очолює, каже вона. Якщо державі вдасться подолати корупцію, це відкриє двері значним інвестиціям і дасть поштовх до розвитку економіки.
Українська влада задекларувала, що готова запровадити прозорі правила для ринку. І хоча результату, за словами посла, «не можна досягнути за один день», Україна повинна реформуватись і далі.
«Подолати цю проблему не вдасться за один день. Але якщо Україна і далі робитиме складні, проте необхідні кроки, щоб вивільнити свій потенціал, то Сполучені Штати будуть надійним партнером, як це було останні 25 років», – сказала вона.
«Петре, ти не отримаєш свого мільярда доларів»
Заклик «реформуйтесь, якщо хочете й далі мати підтримку» все частіше звучить від американських високопосадовців. Та за формально м’яким підштовхуванням часто є закулісна, значно суворіша риторика.
Віце-президент США Джо Байден розповів, що вимагав від президента України Петра Порошенка відставки генпрокурора (вже колишнього) Віктора Шокіна, погрожуючи невиплатою обіцяного траншу в один мільярд доларів. Про це він сказав в інтерв’ю виданню The Atlаntik 22 вересня.
Американський політик не уточнив, коли саме мала місце ця розмова, пригадав лише її приблизний зміст: «Петре, ти не отримаєш свого мільярда доларів. Ну добре, ти можеш залишити генерального прокурора, проте врахуй, що в цьому разі ми не будемо платити».
У лютому Порошенко запропонував Шокіну покинути крісло генерального прокурора. Наприкінці березня парламент проголосував за відставку.
«Вимоги МВФ підштовхнули до антикорупційних реформ усупереч волі політичної еліти»
Треба чітко розділяти публічну риторику й реальні кроки у міжнародних відносинах, особливо коли мова йде про дипломатію, говорить голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
Сполучені Штати дуже тверді у своїх вимогах, і найкраще це видно з того, що, не виконавши низку умов МВФ, Україна майже рік не отримувала траншу, каже експерт.
Міжнародний валютний фонд, який є одним із ключових кредиторів для української економіки, підштовхує до реформ за принципом Байдена і озвучує це відкрито: немає рішень – немає траншу. За кожен кредит Україна має запровадити перелік тих чи інших змін. 16 вересня Київ отримав третій транш, проте його розмір зменшився з 1,7 мільярда доларів до 1 мільярда через невиконання Україною всіх умов фонду. Аби отримати згодом четверту позику, Україна повинна провести пенсійну реформу, оптимізувати систему виплат житлових субсидій і виробити механізм підвищення тарифів на газ та опалення.
«Саме через цю вимогливість у фінансовій допомозі, підв’язаній під конкретні законопроекти та їх імплементацію, нам як країні вдалося отримати всі антикорупційні реформи: і відкриті реєстри, і створення антикорупційного бюро, і внесення до Кримінального кодексу кількох нових корупційних злочинів», – каже Шабунін.
Антикорупційні реформи в Україні запроваджуються всупереч волі політичної еліти і завдяки зовнішньому тиску, додає Шабунін.
Санкції для корупціонерів
Про рішучий тиск на Україну для боротьби з корупцією останнім часом заговорили західні медіа. Newsweek і The Washington Post закликають запровадити санкції проти українських корупціонерів, аби хоч так вирішити ситуацію.
Віталій Шабунін вважає, що західні партнери всерйоз розглядають цей крок і, ймовірно, навіть уже застосовують певні види санкцій до тих чи інших українських корупціонерів, хоча ці процеси протікають непублічно.
«Я сподіваюся, що українська влада не дійде до моменту, коли такі можливі санкції стануть видимими», – каже антикорупціонер.
«Корупція залишається однією з найбільших перепон на шляху України до реформ»
«Нульова терпимість до корупції»
Водночас українська влада запевняє, що бореться з корупцією. Президент Порошенко заявив, що очищення галузі держзакупівель заощадило державі сотні мільярдів доларів. Державі потрібна нульова терпимість до цієї проблеми, упевнений президент.
«Завдяки новим антикорупційним системам ми вирвали ці гроші і скерували на користь країни. Стара міліція була символом корупції впродовж багатьох років. Зараз ми маємо нову поліцію, якій довіряють люди», – сказав Порошенко, відкриваючи в середині вересня 13-у щорічну зустріч Ялтинської європейської стратегії.
Прем’єр Володимир Гройсман на засіданні уряду 27 вересня заявив, що Україна активно очищує митницю. Як наслідок, уже в серпні доходи від неї зросли. І зупинятись, запевняє він, ніхто не планує.
«У рамках податкової реформи в структурі Державної фіскальної служби плануємо створити окремий антикорупційний підрозділ», – сказав прем’єр.
«Гріх критикувати сусіда, що він тебе не підштовхує прибирати в квартирі»
Україні варто припинити перекладати свої завдання на плечі Сполучених Штатів чи інших міжнародних партнерів, переконаний журналіст-антикорупціонер Дмитро Гнап. Ніхто за українську владу не поборе в державі корупцію, адже, зрештою, майбутнє держави важливе лише для українців, каже він. Тож власних корупціонерів потрібно «заганяти у глухий кут» в Україні, а не чекати, що це зробить Байден, додає він.
«Громадяни України мають розуміти, що якщо твоє сміття лежить у хаті, то гріх критикувати сусіда, що він тебе не підштовхує прибирати в квартирі», – каже Гнап.
На думку Гнапа, українське суспільство «дозріло» до того, щоб боротись із корупцією, хоча цей процес і займе роки. Та якщо кожен українець робитиме зусилля у боротьбі з корупцією – не даватиме хабарів, повідомлятиме про нечесні випадки у співпраці з посадовцями – це з часом принесе Україні реальний прогрес, резюмує Гнап.
