Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:49

«Дніпро – місто трьох фортець», а не «місто совка»


Залишки валів земляної Богородицької фортеці ХVІІ століття Дніпро, Самарський район

Залишки валів земляної Богородицької фортеці ХVІІ століття Дніпро, Самарський район

Дніпро – Етнографічний парк хочуть створити на території Новобогородицької фортеці 17-го століття в Дніпрі, анонсує міська влада. Об’єкт вже почали «розкручувати» як місце для дозвілля, провівши видовищний фестиваль на День міста у вересні. Водночас археологи попереджають: будь-яким роботам такого характеру мають передувати ґрунтовні дослідження. Цього року на теренах фортеці розпочався черговий етап розкопок і вони ще не завершені. Водночас дехто з краєзнавців взагалі проти планів влади й заявляє, що реконструкція або створення будь-яких нових об’єктів на території тільки спотворить пам’ятку.

У Дніпрі розробили нову концепцію розвитку туризму – своєрідний «ребрендинг»: разом зі зміною назви з Дніпропетровськ на Дніпро місто хоче змінити й свій туристичний імідж – з місця кар’єрного зростання компартійних вождів і «заповідника тоталітаризму» на місто, яке має набагато давнішу історію, зокрема, славні сторінки за доби козацтва.

Начальник управління культури департаменту гуманітарної політики міськради Євген Хорошилов зазначає: один із проектів «Дніпро – місто трьох фортець» передбачає перетворення на туристичну родзинку залишків Богородицької фортеці (Стара Самар).

Пам’ятка національного значення розташована у віддаленому районі міста й дуже захаращена. Однак влада вважає: якщо на фестиваль «Самар-Дніпро-Фест» у вересні вона змогла зібрати 10 тисяч відвідувачів за один день, то може привабити тисячі туристів і надалі, зокрема іноземців. Що буде на цих теренах, етнографічний чи історико-ландшафтний парк, влада поки не визначилась, але плани амбітні, заявляє посадовець.

«Міський голова Борис Філатов поставив дуже амбіційні цілі – перетворити місто на таке, що не пасе задніх не тільки в Україні, а й світі. Зокрема, зробити його туристично привабливим. Досі в міській раді цим взагалі не займалися. Завдання поставлене, і зараз іде дуже копітка робота. Є дуже амбіційні плани, є дуже цікавий матеріал, є велика кількість однодумців, що відпрацьовують цей проект», – зазначив Євген Хорошилов.

На території колишньої фортеці

На території колишньої фортеці

«Реанімація» пам’ятки?

Детальніше про плани змін на теренах Богородицької фортеці знає розробник концепту Володимир Панченко. За його словами, проект обійдеться в мільйони гривень. Однак все це будуть кошти бізнесменів – меценатів, запевняє він. Директор комунального підприємства «Етнографічні парки Дніпропетровська» міськради Дмитро Каюк додає конкретики: на місці фортеці планують реконструювати низку об’єктів, зокрема «будинок полковника» та церкву.

Ми плануємо там здійснити реабілітацію, не реконструкцію, цієї пам’ятки. Тобто часткове відновлення об’єктів

«Все повинно бути в правовому полі й науково обґрунтовано. Так, ми плануємо там здійснити реабілітацію, не реконструкцію, цієї пам’ятки. Тобто часткове відновлення об’єктів. Ми плануємо зберегти підлісок, зберегти ландшафт. Далі – як нам скажуть історики й архітектори. Це може бути вежа, палісад, кузня, «будинок полковника». Там була церква. Я думаю, є сенс відновити церкву. Але все це поки що в планах. Це буде винятково після експертиз, зроблених відповідними фахівцями – археологами, правниками», – каже представник комунального підприємства.

Копнути у глибину тисячоліть

Та археологи сумніваються, що плани міської влади вдасться реалізувати швидко. У 2016 році почалися розкопки, які триватимуть мінімум рік, зауважує начальник Дніпровської археологічної експедиції НАНУ Дмитро Тесленко. Він каже: наразі на теренах фортеці виявлено два культурні шари: 3 століття нашої ери, так званої «черняхівської культури», та більш пізній, доби козацтва. Дослідникам ще належить перевірити припущення, що на цьому місці могли бути іще давніші поселення – 3 тисячоліття до нашої ери, зауважує фахівець.

«Будь-яким роботам такого характеру мають передувати археологічні дослідження, передбачені законодавством України. Лише після цього ми будемо визначати межі втручання в той чи інший археологічний шар. Треба сказати, що археологічні дослідження там проводились з 2001 року», – наголошує Дмитро Тесленко.

Археологічні знахідки на місці Богородицької фортеці: козацькі люльки, кахлі тощо

Археологічні знахідки на місці Богородицької фортеці: козацькі люльки, кахлі тощо

Історична правда й загроза культурному шару

Водночас дехто з краєзнавців взагалі сумнівається, що проект з «відродження» Богородицької фортеці – слушна ідея. Дослідник-ентузіаст і громадський активіст Віктор Векленко заявляє, що реконструкція або створення будь-яких нових об’єктів на території тільки спотворить пам’ятку. До того ж, наголошує він, треба дбати й про історичну достовірність.

Щоб створювати комплекс на фортеці, має бути якась концепція

«Найболючіша тема – це, власне, Богородицька фортеця. Пам’ятка національного значення. На ній достатньо багато копали археологи. Ми маємо приблизне уявлення, що де є. Але щоб створювати комплекс на фортеці, має бути якась концепція. Реально від Богородицької фортеці залишилось десь дві третини, тому що у 18 столітті вона перебудовувалась. Будь-який об’єкт має популяризувати історичну правду. Було озвучено плани щодо відновлення «садиби полковника». Це в центрі фортеці. Так от, «садиби полковника» не існує. Це робоча назва археологів: назву дали за місцем знахідки ґудзика з мундиру першої половини 18 століття. Ділянка «митниця». Її теж не існує – там просто були знахідки торговельних пломб. Ділянка «Церква». Церкви також там не знайшли. Було заявлено також про «будинок Мазепи». Щоб знайти цей об’єкт, треба розкопати 20 тисяч квадратних метрів, ця ділянка заросла деревами, чагарниками… Потрібна велика експедиція, оснащена і людьми, і фінансами. А це 600-700 тисяч гривень щонайменше тільки на заробітну плату. Щоб робити щось у тому місці, треба 5-7 років праці археологів».

Скільки коштуватиме таке «щастя» на Богородицькій фортеці? Не менше 120 мільйонів гривень, зауважує дослідник. «Це сума співставна з тим, скільки коштувала Хортиця, Чигирин. Наше місто не бідне, у нього є такі кошти. Але все упирається в магічне слово – «концепція». Хто це робитиме, що це буде, як? Ніхто уявлення не має. Про загрози. Було заявлено, що там буде створено, збудовано музей. Там ніяких новобудов не може бути! Якщо все це робити хватопеком, навіть прокладка комунікацій – світло, вода – знищуватиме не тільки культурний шар пам’ятки, а й саму пам’ятку», – вважає Віктор Векленко.

У міській раді натомість заспокоюють: концепція щодо Богородицької фортеці буде презентована тільки 2017 року. Перш ніж розпочинати будь-які роботи, запевняють, їй забезпечать належний захист від вандалів та «чорних копачів» й вирішать проблему зі зсувом на об’єкт сучасного цвинтаря. Плани щодо пам’ятки обіцяють також широко обговорювати з громадськістю.

Козацький етнофестиваль на території фортеці

Козацький етнофестиваль на території фортеці

Довідка

Стара Самар є пам’яткою козацької доби (XV-XVIII століття). Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на території, що відповідає сучасному Самарському району Дніпра. З нею пов’язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.

Унікальність Старої Самарі в тому, що це єдине велике поселення козацької доби в степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення та туристичного використання.

Богородицьку фортецю, залишки якої займають площу майже 70 гектарів, через незвичне проектування називають дивом українського фортифікаційного мистецтва: з висоти пташиного польоту вона нагадує черепаху. На думку вчених, фортеця постала не на порожньому місці: понад 1 тисячу 700 років тому там було поселення давнього племені.

Про унікальність місцини зараз нагадують хіба що охоронні таблички. Рови завалені будівельним сміттям, родючий шар ґрунту поступово знімають і вивозять місцеві мешканці, з боку до пам’ятки також підбирається сучасне кладовище, офіційно закрите ще у 80-ті роки.

2001 року постановою Кабміну цей об’єкт під назвою «Новобогородицька фортеця» визнано пам’яткою історії національного значення. З цього ж року на території Старої Самарі почалися археологічні дослідження. На 1,5 тис. квадратних метрів дослідженої території виявлено понад 10 тисяч артефактів.

Через брак фінансування археологічні дослідження проводяться з перервами.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG