Адвокати Небесної сотні представили громадськості доповідь «Відповідальність за порушення закону під час та після подій Євромайдану в Україні», де юристи проаналізували причини неефективного розслідування та підсумували результати розслідування злочинів.
У прокуратурі одна і та ж проблема – відсутність незалежності слідчих від прокурорів і політичний вплив керівництва прокуратури на розслідуванняПавло Дикань
Як зазначають захисники Небесної сотні, через неефективні дії Генпрокуратури та спротив розглядові справ у судах наразі досягти значного прогресу у цих справах не вдалося. За словами юристів, фактично єдина справа – ключове судове засідання щодо вбивства 39 майданівців, ведеться майже взірцево. Там немає очевидних порушень і дотримуються норм процесуального законодавства. Але справи Майдану не обмежуються лише справами розстрілів, ще є близько сотні справ, які теж потребують розслідування, зауважують адвокати.
«За три роки проведення розслідування змінилося вже 4 генпрокурори, але у прокуратурі одна і та ж проблема – відсутність незалежності слідчих від прокурорів і політичний вплив керівництва прокуратури на розслідування. За три роки ці фактори нікуди не ділися, і на сьогодні вони є головною причиною, чому ми не маємо значних результатів», – говорить адвокат Небесної сотні Павло Дикань.
Наразі Генеральна прокуратура завершила досудове слідство стосовно колишнього командира роти столичного «Беркуту», командира взводу та п’ятьох їхніх підлеглих міліціонерів, які заподіяли тілесні ушкодження відвідувачам «Українського дому», про це повідомила прес-служба ГПУ.
Раніше начальник департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк повідомляв також про притягнення до відповідальності 20 колишніх співробітників ДАІ, а також керівництва київської ДАІ.
«За останній час притягнуто до відповідальності 20 колишніх даішників і керівництво київської ДАІ, їм пред'явлено підозри щодо фальсифікації матеріалів та притягнення до адмінвідповідальності представників Автомайдану», – зазначив Горбатюк.
«Половина складу суду ухвалювали рішення у справах, за які зараз судять представників прокуратури, правоохоронних органів чи самих суддів»
За словами адвоката Небесної сотні Романа Маселка, не сприяють розслідуванню справ і суди – ключові справи Євромайдану переходять у судовий розгляд і в переважній більшості починаються проблеми з поверненнями обвинувальних актів, перекиданням їх з одного суду до іншого та затягуванням строків розгляду. З моменту передачі справи до суду до моменту першого засідання може пройти від 6 до 18 місяців, наголошує Маселко. Причиною такого затягування є присутність у судах тих осіб, які виносили вироки ще за часів Майдану і наразі лишилися на своїх місцях, зазначає юрист.
У часи Майдану суди стали ключовою ланкою репресивної системи. Понад 350 суддів, які безпосередньо розглядали справи, пов’язані з МайданомРоман Маселко
«У часи Майдану суди стали ключовою ланкою репресивної системи. Понад 350 суддів, які безпосередньо розглядали справи, пов’язані з Майданом. Безпосередньо в Києві та Київській області їх сконцентровано близько 250 осіб. Вони в переважній більшості зараз перебувають на своїх посадах і в деяких судах – їх понад 10, а то й до половини складу суду, – говорить Маселко. – Навіть сама їхня присутність впливає на настрої суддівського корпусу. Як може йти мова про неупередженість, якщо половина складу суду ухвалювали рішення у справах, за які зараз судять представників прокуратури, правоохоронних органів чи самих суддів?»
29 вересня на позачерговому засіданні Верховної Ради звільнили 29 суддів за порушення присяги. Серед звільнених суддів – здебільшого ті, які порушували справи проти майданівців, зокрема суддя Печерського райсуду Світлана Волкова, яку звинувачують в ухваленні незаконного рішення про звільнення з-під варти колишнього командира спецроти «Беркуту» Дмитра Садовника.
У вересні 2014 року екс-командир роти «Беркута» Дмитро Садовник, якого також підозрюють у розстрілі 39 майданівців, втік з-під домашнього арешту, його оголосили у розшук.
Для розгляду цього питання було скликане позачергове засідання парламенту.
Аби домогтися ефективного розслідування, юристи наполягають на вдосконаленні кримінально-процесуального законодавства, подовженні строків досудового розслідування та нульовій толерантності до порушників закону серед правоохоронців, співробітників МВС, слідчих та прокурорів, причетних до винесення та підтримки незаконних рішень в період Євромайдану.
Наразі в суді розглядають справу проти колишніх «беркутівців» Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського. Їх обвинувачують у розстрілі активістів Майдану у Києві в лютому 2014 року. 27 вересня Святошинський районний суд Києва продовжив їм арешт до 25 листопада.
У лютому 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто осіб, сотні були поранені, найбільше з яких – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».
За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.
