Парламент звільнив 29 одіозних суддів, які виносили неправосудні вироки учасникам Євромайдану та порушували суддівську присягу. На це депутатам знадобилось 90 голосувань та чотири з половиною години роботи під час позачергового засідання. Декого вдалось звільнити лише із 14-ї спроби. Експерти з очищення судової системи радіють, що ці судді врешті втратили посади. Проте процедура, за якою Верховна Рада «знімала мантії», викликала багато запитань у самих депутатів.
«Ми будемо чекати депутатів. Будемо їх збирати, доки не назбирається необхідна кількість голосів. Ми будемо сидіти, голосувати, поки ті голоси не знайдемо», – повторював спікер Андрій Парубій, закликаючи депутатів зібратись та проголосувати за звільнення суддів.
Загалом було винесено в парламент 33 постанови щодо суддів – і звільнено 29 суддів. Щодо всіх тих, хто мав злочини проти Майдану, рішення було позитивне. Для більшості необхідні 226 голосів знайшлись відразу. А когось вдалось звільнити лише із 14-ї спроби, як от Людмилу Бартащук, нині екс-суддю Апеляційного суду міста Києва (порушення присяги судді).
Серед найодіозніших особистостей – екс-суддя Печерського суду Києва Світлана Волкова, яка у вересні 2014 року відпустила керівника спецпідрозділу Беркуту Дмитра Садовника, через що він утік.
Втратили посади і судді Солом’янського суду Києва Алла Демидовська та Анатолій Макуха. Вони не лише ухвалювали неправосудні рішення проти автомайданівців, забираючи у них водійські права. Їх також у 2013 році впіймали на хабарі, і рішення у тій справі досі не було.
Багато дискусій було щодо звільнення суддів Апеляційного суду. Депутатам знадобилось чотири з половиною години, щоби знайти потрібні голоси. Деяким парламентарям колеги по фракції телефонували, комусь писали у соцмережах. Проголосувавши, зрештою, за низку апеляційних суддів, Верховна Рада закінчила роботу.
Вже 30 вересня парламент не мав би права звільнити суддів
Звільнити суддів не пізніше 29 вересня закликав Верховну Раду президент Петро Порошенко. Така точна дата пов’язана з тим, що вже від 30 вересня набудуть чинності зміни до Конституції України щодо правосуддя – і за «порушення суддівської етики» більше не можна буде звільнити. Окрім того, парламент таким чином узагалі втратить право звільняти «служителів Феміди» – ці повноваження перейдуть до Вищої ради юстиції. Ці зміни пов’язані з реформою судочинства в Україні.
Низка депутатів угледіли в цьому спробу перекласти відповідальність на парламент за ймовірний провал голосування, адже зазвичай на позачергові засідання важко скликати народних обранців. Окрім того, щодо багатьох суддів подання лежали ще з січня, а звільняти їх взялись аж у вересні.
«І, будь ласка, запитайте членів профільного комітету, зверніться до апарату Верховної Ради, чому постанови розглядаються в останній день перед вступом в силу конституційних змін?» – казала позафракційний депутат Вікторія Пташник.
Голосів за звільнення майже не вистачало, рішення переголосовувались саме тому, що багатьох депутатів не було на робочому місці. Це стосується не лише «Опозиційного блоку», що ще в середу оголосив про рішення не підтримувати звільнення, а й депутатів із коаліції.
«Ми маємо сьогодні участь 80 депутатів від «Блоку Петра Порошенка, десь 50 – від «Народного фронту», решта, ви бачите, там менші цифри. Президент ініціює це питання, при цьому фракція його імені присутня лише наполовину», – говорила віце-спікер Оксана Сироїд із фракції «Самопоміч» у кулуарах Ради.
У депутатів із «Опозиційного блоку», які не віддали голосів за звільнення, були власні претензії до процедури. Суддів не встигли попередити за три дні про голосування (як це передбачає регламент), аби ті з’явились до зали парламенту. А отже, вони матимуть право оскаржити своє звільнення у Європейському суді з прав людини, говорив депутат із фракції «Опозиційний блок» Василь Німченко.
«Я запевняю, що з точки зору закону – це нікчемні рішення. І повірте, люди будуть захищатися», – сказав він.
Тим часом, президент Петро Порошенко і сам підтримав день очищення суддів. Він підписав указ про звільнення одіозної судді Печерського суду Києва Оксани Царевич у зв’язку з порушенням присяги. Царевич була однією із суддів, які виносили свідомо неправомірні рішення щодо поїздки понад півтори тисяч людей у Межигір’я наприкінці грудня 2013 року.
Ми вітаємо це рішення – «Чесно. Фільтруй суд»
Депутати виконали свій конституційний обов’язок, каже Галина Чижик із проекту «Чесно. Фільтруй суд», вони звільнили людей, які не мали права працювати суддями. Це сталось завдяки поданню президента Порошенка, наполегливості спікера Парубія та тим депутатам, які голосували самі і продзвонювали відсутніх колег, говорить вона. Водночас, це сталось певним чином усупереч позиції голови комітету з питань правової політики та правосуддя Руслану Князевичу, додає вона.
«Те, які саме депутати відмовлялися голосувати за звільнення суддів за порушення присяги – це має бути відкрита інформація, і прізвища їх мають бути озвучені», – каже Галина Чижик.
Зберігається кучмівська вертикаль влади – Давидюк
Натомість, політолог Микола Давидюк переконаний, що президент і не намагався звільняти суддів, адже не націлений на судову реформу. Відтягнувши до останнього дня звільнення парламентом цих суддів він намагався зберегти керованих суддів, каже експерт.
«По суті, зберігається кучмівська вертикаль влади, коли є президент, у нього є свій генпрокурор і дуже-дуже лояльні залежні суди», – вважає він.
А проголосувати за звільнення 29 вдалось завдяки тиску медіа, активістів та методичному поверненню Парубієм проектів на переголосування, вважає Давидюк.
