Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 13:01

Незабаром українського меду, кукурудзи, добрив та взуття може побільшати на ринках європейських країн. Єврокомісія пропонує збільшити експортні квоти на певні українські товари на додаток до тих, що вже передбачені двосторонньою зоною вільної торгівлі. Потенційно це може принести українській економіці додаткові 200 мільйонів доларів, проте останнє слово ще за Радою ЄС та Європарламентом.

​Єврокомісар з торгівлі Сесілія Мальмстрем привезла до Києва хороші новини. Україні пропонують розширити квотні позиції, які держава продає на ринки ЄС без сплати мита.

Сесілія Мальмстрем

Сесілія Мальмстрем

«Я приїхала, щоби зустрітись із членами уряду, прем’єр-міністром, депутатами та представниками бізнесу. І щоби обговорити, як ми можемо ще покращити дію зони вільної торгівлі. Маю сказати, ми вже бачимо позитивні сигнали», – сказала єврокомісар.

Це стосується, у першу чергу, сільськогосподарських товарів. Зокрема, річні квоти для ячменю збільшать на 350 тисяч тонн, пшениці – на 100 тисяч тонн на рік, кукурудзи – на 650 тисяч тонн, вівса – на 4 тисячі тонн. Квоти на помідори та вироби з них збільшать на 5 тисяч тонн на рік, а це половина того, що держава вже експортує в рамках ЗВТ. Українського натурального меду можна буде продавати на 3 тисячі тонн на рік більше, а це та позиція, квоти по якій вичерпуються дуже швидко. Покращать умови і для українських добрив, взуття, електрообладнання та металопродукції.​

Нові євроквоти можуть принести 200 мільйонів доларів – Кутовий

Якщо пропозицію ухвалить Рада ЄС та Європарламент, то нові умови діятимуть протягом трьох років. Це може принести додатково Україні 200 мільйонів доларів на експорті, кажуть у міністерстві агрополітики та промисловості.

ЄС є стратегічним партнером України

«ЄС є стратегічним партнером України. Позитивна динаміка до збільшення частки ЄС у загальній торгівлі сільськогосподарською продукцією – закономірний результат послідовної роботи наших аграріїв та уряду», – заявив міністр цього відомства Тарас Кутовий.

Тарас Кутовий

Тарас Кутовий

​Україна змогла домовитись не про всі бажані позиції для збільшення квот – бонусів для м’яса курки та індички не буде. Утім, враховуючи економічні труднощі у низці країн-членів ЄС (зокрема, і через санкції щодо Росії), Україна вдячна вже за ту пропозицію, яку отримала. Про це заявила віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Розглядаємо ту пропозицію Європейської комісії як позитивний, серйозний крок для розширення наших можливостей на ринку Євросоюзу

«Ми розглядаємо ту пропозицію Європейської комісії як позитивний, серйозний крок для розширення наших можливостей на ринку Євросоюзу. Переконані, у нас ще є багато сфер, у яких ми можемо рухатись», – сказала Климпуш-Цинцадзе.

Від України також чекають скасування мораторію на вивезення лісоматеріалів до Євросоюзу, зазначила віце-прем’єр. Його вважають у Євросоюзі дискримінаційним і таким, що суперечить умовам ЗВТ. Климпуш-Цинцадзе запевнила, що незабаром це питання мають вирішити.

Це жест доброї волі Євросоюзу – експерт

Квоти на товари, які пропонує збільшити Єврокомісія, є дуже популярними серед українського бізнесу, каже керівник Центру економічних досліджень Вероніка Мовчан. Наприклад, ЗВТ передбачає річну квоту на мед у 5 тисяч тонн. Якщо ж її збільшать іще на 3 тисячі тонн – це покращить ситуацію, хоч і не надто суттєво. Адже щорічно Україна виробляє 70 тисяч тонн меду, а експортує – 36 тисяч тонн. При цьому, варто розуміти, що квоти – досить умовне та неточне слово, каже Мовчан. Адже Україні не ставлять обмеження у тому, який обсяг товару постачати після перевищення ліміту безмитного експорту.

Вероніка Мовчан

Вероніка Мовчан

«Європейський союз, розуміючи складну ситуацію в Україні, фактично, робить – жест доброї волі. Він трішки активізує лібералізацію. До речі, ми всі говоримо про тарифні квоти. А я думаю, що значно важливішим є прискорений графік онулення в’їзних мит», – каже експерт.

Мова йде про те, що окрім згаданого збільшення квот, для деякого українського добрива, взуття, міді, алюмінію, деякого електричного обладнання можуть призначити нульове мито, оминаючи перехідні періоди.

«Тому що, наприклад, виробники взуття були дуже засмучені, що їм треба чекати по 4-5 років, поки ставка стане нульовою», – каже Мовчан.

Наразі частка ЄС в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції складає 33,9%, інформують у міністерстві агрополітики та промисловості.

За даними Держстату, у першому півріччі 2016 року експорт українських товарів був на рівні 16,623 мільярда доларів, імпорт – 17,305 мільярда доларів. Порівняно з першим півріччям минулого року експорт української продукції скоротився на 10,7%, тоді як імпорт – на 5,3%.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG