Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 05:10

Суддям-сепаратистам голова Верховної Ради запропонував призначити пенсію


Верховна Рада планує шанобливо провести на пенсію півтора десятка суддів, які зараз працюють на угруповання «ЛНР». Ще десяток хочуть звільнити за власним бажанням без будь-яких доган.

Проект такої постанови внесений особисто головою Верховної Ради Андрієм Парубієм 28 вересня.

Законопроект-«бліцкриг»

На офіційному порталі Верховної Ради оприлюднений проект постанови про звільнення суддів № 5191 від 28 вересня 2016 року. Цей проект постанови майже цілком присвячений суддям, які зараз займаються «судочинством» на окупованій частині Луганщини, яку нині контролює за підтримки Росії угруповання «ЛНР», що визнане в Україні терористичним. Частина з них подала заяви про вихід у відставку, решта хоче звільнитися за власним бажанням. Автори проекту постанови пропонують задовольнити ці прохання.

Дивує, що ініціатором проекту постанови зазначений голова Верховної Ради Андрій Парубій, який нещодавно очолював Раду національної безпеки і оборони, тобто має розумітися на питаннях стосовно окупованих територій.

Інша дивина – швидкість проходження документа. 28 вересня проект переданий у тираж, того ж дня він отриманий Верховною Радою і блискавично включений останнім питанням до порядку денного пленарного засідання 29 вересня! Щоправда, результат розгляду на момент підготовки цього тексту невідомий. Є сподівання, що постанову просто не встигли розглянути.

Чи не найбільше у цій історії вражає інше. Як взагалі парламентський Комітет з питань правової політики та правосуддя міг надати цей проект? Для звільнення судді Комітет має отримати позитивний висновок від Вищої ради юстиції. Між тим, стосовно багатьох суддів із проекту постанови № 5191 існують дисциплінарні провадження, що є перешкодою і для звільнення за власним бажанням, і тим більш – для відставки!

Провадження на гальмах

Рік тому низка суддів, які співпрацюють із організацією «ЛНР», вже намагалася вийти у відставку, а дехто звільнитися за власним бажанням. Проект постанови надійшов до Верховної Ради, але цього не сталося. На перешкоді став розголос фактів участі цих суддів у так званому «судочинстві» згаданого угруповання. Одним із перших ЗМІ, які повідомили про колаборацію суддів, було Радіо Свобода.

Журналіст надіслав запити до Вищої ради юстиції України (ВРЮ), до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). До запитів були додані відомості про призначення нібито діючих українських суддів «суддями» «ЛНР» – про це повідомляли сепаратистські сайти.

Але навіть після цього минув рік, поки ВККСУ спромоглася відкрити дисциплінарні провадження щодо суддів-перебіжчиків. Лише 16 вересня на засіданні комісії ухвалили таке рішення.

Стосовно декого з них це була не перша спроба. Наприклад, у квітні вже розглядали питання про відкриття провадження по судді Апеляційного суду Луганської області Сергієві Туренку.

Про його колегу з того ж суду Ніну Кравченко ВККСУ також розглядала дисциплінарну справу, але водночас комісія рекомендувала… відправити її у відставку у зв’язку з досягненням 65 років. ВРЮ, щоправда, у лютому 2016 відмовила. Але ж цікаво, що у новому рішенні комісії про відкриття дисциплінарних проваджень Ніна Кравченко фігурує знов.

Недоочищена влада

Взагалі питання щодо суддів, які залишилися на території, котру контролюють угруповання «ЛНР» та «ДНР», їхні колеги із ВККСУ та ВРЮ розглядають украй повільно і вочевидь без ентузіазму.

Семеро суддів Апеляційного суду Луганської області, які залишились на окупованій частині, не виконали вимог Закону «Про очищення влади» та не надали заяв, що до них не застосовуються заборони цього закону. Про це йшлося у статті Радіо Свобода річної давності. Але Вища рада юстиції відкрила низку проваджень про несумісність лише у квітні 2016 року.

Зокрема, в ухвалі ВРЮ від 6 квітня стосовно підстав для звільнення «несумісного» Євгена Реуса зазначається, що їй передували аж два звернення від Міністерства юстиції. Перше – за підписом заступника міністра (серпень 2015), а друге – від самого міністра (листопад 2015). Від звернення міністра і до ухвали ВРЮ – майже півроку!

Такі провадження, які мають закінчитися звільненням «за негативними мотивами», відкриті також щодо суддів Луганського апеляційного суду Ніни Галан, Андрія Медведєва, Любові Батяшової… А зараз ми читаємо їхні імена у проекті постанови Верховної Ради про відставку і звільнення за власним бажанням.

Українська пенсія за службу угрупованню «ЛНР»?

Відомості про участь суддів, які залишилися на неконтрольованій урядом території Луганщини, у сепаратистській «юстиції» не є таємницею. У вільному доступі є навіть світлини з призначень «суддів» із участю ватажка угруповання Ігоря Плотницького.

Дехто працює над «законодавчими актами». Зокрема, судді Ніна Галан та Ніна Кравченко розробили для угруповання «ЛНР» так звані «Сімейний кодекс» та «Цивільний кодекс». Разом із ними над «Цивільним процесуальним кодексом» працювала їхня колега Лариса Пащенко. Ще один суддя Апеляційного суду Сергій Туренко приєднався до цього колективу під час роботи над «Земельним кодексом».

Інші – у так званому «міністерстві юстиції» угруповання (зокрема, згаданий суддя Апеляційного суду Луганської області Євген Реус). Більшість – на посадах «суддів» у містах та районах. За неофіційним повідомленням співробітника однієї правоохоронної установи на Луганщині, стосовно багатьох із них відкриті кримінальні справи та зібрані товстезні томи матеріалів.

І ось спікер Верховної Ради, екс-голова РНБО Андрій Парубій пропонує із шаною проводити цих суддів у відставку. Дуже цікаво: чи, на його думку, робота на угруповання «ЛНР» увійде до трудового стажу, за який має платити пенсію Україна?

Зараз на сайті Верховної Ради відсутня інформація про голосування за постанову № 5191 про звільнення суддів 29 вересня. Якщо питання не було розглянуте, то тепер вже парламент до нього не повернеться. Із 30 вересня вступив у силу Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», ухвалений 2 червня.

Відтепер у парламенту немає повноважень призначати та звільнювати суддів. Призначатиме суддів на посаду президент за представленням Вищої ради правосуддя (ВРП). Ця рада ухвалює звільнення суддів.

Але, з огляду на дворічне поводження ВККСУ та ВРЮ із суддями-сепаратистами, замислюєшся: що дорожче посадовцям судової гілки влади – правосуддя чи корпоративна солідарність.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG