Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 04:16

В Україні – сплеск партбудівництва


Олексій Кошель, голова Комітету виборців України

Олексій Кошель, голова Комітету виборців України

Упродовж останніх трьох років в Україні створено понад півтори сотні політичних партій. Причому, значна частина цих проектів мають штучний характер і створені з метою подальшого продажу статутних документів. Про це заявляють у Комітеті виборців України і закликають «зупинити потік штучних партій». Про особливості українського партбудівництва в інтерв’ю Радіо Свобода розповів голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

– За підсумками минулого року Ви вже заявляли, що в Україні створена рекордна кількість партій. Цього року ця тенденція триває?

Активізується громадянське суспільство – і спостерігається сплеск партбудівництва. І в цьому немає нічого поганого

– Так. Загалом, за останні три роки в Україні було створено, фактично, половину від усіх існуючих політичних партій. І цьому є певне пояснення. І після революційних подій 2004-2005 років ми спостерігали сплеск створення політичних партій. І після Майдану також активізується громадянське суспільство – і спостерігається сплеск партбудівництва. І в цьому немає нічого поганого. Але ми фіксуємо зростання великої кількості технічних партій – тобто, партій, які реєструються з метою продажу пакету статутних документів або для торгівлі посадами членів дільничних виборчих комісій. Така технологія дуже часто має місце на виборах.

– А яких партій створюється більше?

Дуже часто партії створюються виключно з метою продажу статутних документів. Свідоцтво про реєстрацію, статут, печатка – продаж цих документів перетворився на своєрідний бізнес

– На превеликий жаль, дуже часто партії створюються виключно з метою продажу статутних документів. Свідоцтво про реєстрацію, статут, печатка – продаж цих документів перетворився на своєрідний бізнес.

Є думка, що не принципово скільки партій – нехай ми навіть зареєструємо кілька тисяч – але, все одно, дієвих буде не більше кількох десятків. З одного боку, це так, але з іншого – надмірна кількість партій – а Україна є рекордсменом Східної Європи за кількістю політичних партій – підриває довіру і до партій, і до виборчого процесу, і до обраної представницької влади.

– Даруйте, а хто купує партії?

Якщо ми подивимося на історію чинних парламентських партій, то побачимо, що кілька з них зареєстровані на базі штучних політичних сил

– Дуже часто, коли створюється нова політична сила, лідери не бажають витрачати кілька місяців на створення осередків, на реєстрацію – і купують готовий пакет документів. Якщо ми подивимося на історію чинних парламентських партій, то побачимо, що кілька з них зареєстровані на базі штучних політичних сил. Для участі у виборах, потрібно, щоби партія була зареєстрована не менше, ніж за рік до виборів. Відповідно, користуються такою технологією: перейменовують стару політичну силу, яка існує лише на папері – і, таким чином, виходить нова політична сила.

Інфографіка Комітету виборців України

Інфографіка Комітету виборців України

– Очолюваний Вами Комітет виборців України закликає «зупинити потік штучних партій». А як штучну партію відрізнити від справжньої? Бо, якщо дотримані норми законодавства, отже, наче і не штучна.

– На сьогодні, коли створюється політична сила і збираються підписи громадян, дуже часто має місце ситуація, коли одна людина може поставити підпис за дві-три, інколи навіть чотири партії, які часто навіть із протилежною ідеологією. Наприклад, сусідня Молдова врегулювала це питання. Там передбачили, що критерієм для реєстрації партії є не кількість підписів, які часто є фіктивними, а кількість громадян, які задекларували, що є членами цієї політичної сили, а також – кількість офіційно зареєстрованих осередків.

Партії, по-перше, займаються організацією свят і фестивалів. По-друге, це робота з благоустрою і допомога виборцям. А найменше, чим займаються партії – це пропозиція альтернативних проектів рішень

Друга проблема, не менш важлива: як наповнити партії змістом?

Ми проаналізували, чим займаються партії на місцях. Наші результати показали, що партії, по-перше, займаються організацією свят і фестивалів. По-друге, це робота з благоустрою і допомога виборцям.

Партії, фактично, як працювали під час виборів – прибирали, фарбували і допомагали цільовим групам громадян – тим самим вони займаються і в міжвиборчий період

А найменше, чим займаються партії – це пропозиція альтернативних проектів рішень, проведення круглих столів, конференцій, мітингів з метою обговорення цих пропозицій. А це, власне, головне, чим би мали займатися партії.

Наше дослідження показало, що партії, фактично, не вийшли за рамки виборчого формату. Як вони працювали під час виборів – прибирали, фарбували і допомагали цільовим групам громадян – тим самим вони займаються і в міжвиборчий період. Нам потрібно поламати цю ситуацію. Тому що, на превеликий жаль, дослідження показало, що сьогодні серед парламентських партій немає жодної політичної партії в класичному розумінні цього слова. Швидше, це є певні політичні клуби.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG