Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:20

Ринок землі має початися з можливості продажу права її оренди – Кутовий


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Аграрна галузь наступного року не залишиться без державної підтримки: адресну допомогу отримають насамперед господарства, які обробляють до 500 гектарів землі. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий. Урядовець також переконаний, що правила створення і функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення ще потребують широкого обговорення.

– Із самого початку діяльності міністерство зафіксувало програму «3+5» (комплексний стратегічний план реформування аграрної галузі, в якому визначено три основні пріоритети: реформа системи держпідтримки з акцентом на дрібних фермерів, завершення земельної реформи та реформа державних підприємств, а також п’ять напрямків, які перетинаються з ними: розвиток ринків збуту, органічне виробництво і нішеві культури, розвиток сільських територій, зрошення та безпека харчової продукції – ред.), і в контексті державної підтримки, а це один із тих трьох ключових пріоритетів для міністерства, було сказано, що міністерством планується підтримка для малих гравців, що мають менше 500 гектарів. Чому менше 500? Тому що переважно більшість аграріїв – це якраз маленькі господарства, до 500 гектарів, і ми на них зосередили свою увагу. Але це не означає, що взагалі галузь не буде мати підтримки, зокрема інші виробники, яких називають середнячками, адже дуже часто інфраструктура у селах саме на них тримається.

В цьому бюджеті передбачені п’ять з половиною мільярдів, це майже в 20 разів збільшення підтримки аграріїв

Тому в цьому бюджеті передбачені п’ять з половиною мільярдів, це новела. І це дуже суттєве збільшення в порівнянні з попереднім роком. Якщо говорити про цифри, то це збільшення не у 2-3 рази, а майже в 20 разів збільшення підтримки аграріїв. І що дуже важливо, там запроваджено механізм підтримки фактично «на один гектар», так ми його називаємо. Кого безпосередньо ми будемо підтримувати в рамках одного гектара? Тих, хто має тваринництво, тих, хто займається нішевими культурами, тих, хто інвестує в українське машинобудування, купуючи українську техніку. Тобто ці правила ми безпосередньо будемо відпрацьовувати. Сьогодні буде засідання аграрного комітету, де ми так само будемо дискутувати у Верховній Раді на ці теми. Але загальний підхід такий.

Тарас Кутовий

Тарас Кутовий

– Тобто підхід буде різнитися як за розміром виробників, так і за конкретною галуззю: це рослинництво, тваринництво, садівництво, овочівництво, так?

– Звичайно. Основна підтримка планується на тваринництво, овочівництво й садівництво. Оскільки після скасування спецрежиму (оподаткування) основне навантаження, в контексті економіки виробництва звичайно, знаходиться там. Сьогодні я їду з візитом на національний день свиноферми, там буде більше двохсот виробників. Ми будемо з ними так само обговорювати ці питання в контексті якраз програми: яким чином ця програма має працювати? Якщо говорити, що спецрежим у нас скасовується, то мова йде не про спецрежим, як про назву, а мова йде про підтримку галузей. І безпосередньо галузей всередині АПК.

– Власне від цього нерозуміння механізмів і виникають страйки і мітинги аграріїв. Ще одне дискусійне питання – це ринок землі. Президент, виступаючи у Верховній Раді, закликав депутатів не займати позицію страуса і працювати над створенням ринку землі. Яким Ви бачите подальший розвиток цієї ситуації?

– Я б на вашу першу ремарку сказав, що треба відрізняти аграрні страйки від політичних аграрних рухів, підтримуваними рядом аграріїв. Якщо говорити про сьогоднішню дату, то відповідні події були оголошені безпосередньо на політичному заході політичній партії. Тому для мене особисто це політична акція. Якщо говорити про аграріїв, фермерів, асоціації, то ми як мінімум раз в два тижні зустрічаємося і з асоціаціями, і з громадською радою, і всі питання оподаткування, у тому числі і земельну реформу, обговорюємо. Я би все-таки розділяв національний рух і політичні амбіції конкретних політичних сил.

Не можна ховатися від обговорення та підготовки питання ринку землі. Чому з року в рік повинен продовжуватися мораторій без обговорення безпосередньо правил на цьому ринку?

Що стосується ринку землі, то звернення президента полягало у тому, що не можна ховатися від обговорення та підготовки питання ринку землі. І це абсолютно правильно. Якщо ви поставите питання: сьогодні когось влаштовує ситуація в земельних відносинах в Україні, то дуже мало хто вам відповість, що так. То ж чому не може бути відповіддю робота дійсно у цьому напрямку? Чому з року в рік повинен продовжуватися мораторій без обговорення безпосередньо правил на цьому ринку? Ніхто ж не говорить, що правила повинні бути 100% такими і ніякими іншими.

– Чи обговорено ці правила, чи підготовлено базу, щоб, наприклад, скасувати мораторій вже 1 січня наступного року?

Базова позиція в контексті ринку обігу земель сільськогосподарського призначення, яку я пропонував, – це право продажу прав оренди на землю. Друге – банківська застава цих прав оренди

– Базова позиція в контексті ринку обігу земель сільськогосподарського призначення, яку я пропонував і яку я вважаю за правильну, – це право продажу прав оренди на землю. Тобто фактично власність залишається у фізичної особи власника паю, вона отримує пайові платежі, земля нікуди не зникає, але інвестор має якість певні гарантії і має питання ліквідності цієї землі, яка знаходиться у нього в обробітку. Це перше – право продажу права оренди, наголошую. Друге – банківська застава цих прав оренди, щоб банківський сектор міг кредитувати аграрну сферу, маючи базовий актив як стабільність тих підприємств, які вони кредитують.

Бо сьогодні як відбувається? Підприємство може підписати пайовий договір на 7 років, але в процесі цього, умовно кажучи, банки, якщо прокредитували, а підприємство збанкрутувало – земля може бути завтра перепідписана на когось іншого. І у підприємства немає землі, а, відповідно, й цінності немає. Тому банки сьогодні не поспішають кредитувати аграріїв, а відповідно і ставка велика, оскільки вони ризики всі закладають в ставку, пов’язану з втратою ефективності того підприємства, яке вони кредитують.

Тому питань більше ніж достатньо, ми зараз ведемо широке обговорення. Чому, до речі, ми досі не подаємо якийсь фіксований документ? Бо ми хочемо дійсно в діалозі отримати формулу, яка сьогодні буде робочою. Яка в тому числі, не буде соціально збурювати людей, але при цьому всьому дасть можливість робити кроки вперед. А дійсно, ховати голову в пісок і казати, що такої проблеми не існує – існує така проблема, треба нею займатися.

– Але уряд веде цей діалог ще поки не з парламентом. Коли можливе скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення?

Ми продовжували мораторій саме не один рік для того, щоб все таки кінцевий документ, закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, винести на обговорення Верховної Ради

– Я до посади міністра був головою профільного парламентського комітету. Ця дискусія ведеться постійно. Крім того, закон про подовження мораторію, я є автором цього закону разом з іншими народними депутатами, який набрав майже конституційну більшість тоді. Ми продовжували мораторій саме не один рік (до кінця 2016 року – ред.) для того, щоб все таки кінцевий документ, закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, винести на обговорення Верховної Ради.

– І це планувалося зробити в березні 2016 року.

– Так, на березень планувалося, але ви зараз самі порушуєте ці питання в контексті того, яке є напруження довкола цього питання. Мені здається, що набагато важливіше сьогодні винести правильний документ, аніж просто сказати, що ми вам вкинули документ у Верховну Раду, а ви далі розбирайтеся. У нас відповідальна позиція уряду – ми хочемо подавати у Верховну Раду документи, які мають можливість бути проголосовані.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG