Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 00:37

Берлін – «Комітет східноєвропейських економічних відносин» – один із тих голосів у Німеччині, що закликає до пом’якшення і, наприкінці, скасування санкцій, запроваджених Євросоюзом проти Росії за її агресію в Україні. Ця організація – щось на кшталт бізнес-асоціації, і представляє інтереси близько 200 німецьких компаній, які працюють на ринках на схід від країни. Зокрема – у Росії. В комітеті мають свій погляд на Мінські домовленості і вважають, що Захід має демонструвати Росії готовність до компромісу.

«Комітет східноєвропейських економічних відносин» діє у Німеччині з 1952 року. «Німеччина завжди мала хороші контакти у Східній Європі, у Росії, – каже речник організації Андреас Метц. – Але після Другої світової війни виникла своя специфіка: Німеччина була поділена, більшість контактів розірвали».

«Тож комітет заснували, щоб відновити втрачені контакти. І подекуди там, де між країнами не було зв’язків на рівні політиків, цілком можливим був діалог на рівні бізнесу», – додає він.

Послаблення санкцій – в обмін на поступове виконання «Мінська»

У червні цього року голова ради комітету Вольфґанґ Бюхеле закликав до «початку кінця санкцій» Євросоюзу проти Росії. Бюхеле заявив, що Євросоюз мав би послаблювати санкції поступово, відповідно до реалізації того чи іншого пункту Мінських домовленостей.

Публічно опонувати комітету тоді взявся посол України у Німеччині Андрій Мельник. В інтерв’ю виданню Handelsblatt дипломат наголосив: позиція організації, яку представляє Бюхеле, – контпродуктивна і ніяк не сприяє досягненню мети, що лежить в основі обмежувальних заходів. А саме – відновленню територіальної цілісності і суверенітету України. Посол наголосив: санкції можуть бути скасовані лише після повного виконання «Мінська».

Андрій Мельник

Андрій Мельник

«Євросоюз має продемонструвати стратегічне терпіння, солідарність, єдність і твердість своєї позиції щодо Росії», – зазначив Андрій Мельник.

«Не впевнений, чи Україна хоче реалізувати «Мінськ»

«Нам здається, це не дуже розумно: казати, мовляв, давайте спершу повністю виконаємо «Мінськ», а вже потім ми, може, скасуємо якісь із обмежувальних заходів», – пояснює позицію комітету Андреас Метц. Ми зустрічаємося у центральному офісі організації у Берліні.

Метц каже: так, самого лише припинення вогню для послаблення санкцій недостатньо. «Але якщо буде подальший прогрес, то послаблення санкцій могло б бути стимулом (для Росії – ред.) демонструвати поступ і надалі», – додає він.

Речник комітету нагадує: є пункти Мінських домовленостей, виконання яких залежить від України – зокрема, проведення виборів на непідконтрольній території. «Але я не впевнений, чи вони взагалі хочуть реалізувати «Мінськ»: на рівні політиків можна почути, мовляв, ми не хочемо імплементувати ці домовленості», – зазначає Андреас Метц.

На його думку, мета санкцій полягала у тому, щоб упевнитися, що проект «Новоросія» не втілиться. Андреас Метц вважає, що цієї мети досягли.

Він додає: Україні, на його думку, нині важливо зосередитися на реформах. Метц каже: можливо, варто було б «заморозити» ситуацію на Донбасі на кілька років. За цей час, мовляв, якщо Україна досягне успіху, жителі окупованих територій матимуть привід порівняти і замислитись, де б їм було краще.

Непідконтрольна частина Донбасу – це частина України, так, але не така вже й велика частина

«Непідконтрольна частина Донбасу – це частина України, так, але не така вже й велика частина, – веде далі Андреас Метц. – І підтримка там промисловості – це дуже коштовна справа. Можливо, Україні було б простіше реформуватися і досягати успіхів без цього тягара».

Німці ставлять під сумнів надійність Росії

Експерт Фонду Маршала (GMF) Йорґ Форбіг зазначає: хибно вважати «Комітет східноєвропейських економічних відносин» єдиним голосом бізнесу у Німеччині. На думку Форбіга, через тісні зв’язки з російським бізнесом організація упродовж цих двох років постійно перебуває у зоні ризику перетворення на інструмент вирішення політичних, а не комерційних питань.

Він також ставить під сумнів вплив публічної позиції комітету щодо санкцій і конфлікту на сході України на громадську думку у Німеччині. «Такі організації переважно не працюють через громадськість – щоб вирішити питання, які турбують їхні компанії-члени, вони йдуть напряму до впливових людей у тій чи іншій сфері», – пояснює Йорґ Форбіг.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель (праворуч) та президент Росії Володимир Путін. Архівне фото

Канцлер Німеччини Анґела Меркель (праворуч) та президент Росії Володимир Путін. Архівне фото

За словами оглядача, вплив через такі канали не матиме глобального ефекту доти, доки жорстку позицію по санкціях займає канцлер Німеччини Ангела Меркель. Йорґ Форбіг також звертає увагу на соціологію: навесні цього року більшість опитаних німців поставили під сумнів надійність Росії як партнера.

Передумови для зниження торгівлі були ще до санкцій

У коментарі Handelsblatt у червні посол України в Німеччини Андрій Мельник зазначав: «Комітет східноєвропейських економічних відносин» вводить громадськість в оману, створюючи враження, нібито німецька економіка завалиться без російського бізнесу.

Й у самому комітеті визнають: скорочення обсягів торгівлі між Німеччиною і країнами Східної Європи розпочалося задовго до санкцій. Андреас Метц зазначає: пік економічної взаємодії припав на 2012 рік, після цього щороку фіксували поступовий спад. За його словами, неабиякі надії німецький бізнес покладав на декларовану колишнім президентом Росії, а нині – прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим модернізацію російської економіки. Яка, однак, не відбулася.

Торгівля з Росією, зрештою, скоротилася вдвічі

«Після запровадження санкцій негативні тенденції прискорилися, – розповів Андреас Метц. – Торгівля з Росією, зрештою, скоротилася вдвічі: з 40 до 20 мільярдів євро».

Він також визнає: компанії, які раніше співпрацювали з Росією, не чекають на скасування санкцій, склавши руки. Через ослаблення євро німецькі компанії зараз мають неабиякі можливості для експорту. Зокрема, у США: ця країна наразі – найбільший торговельний партнер Німеччини. Росія за підсумками 2015 року у цьому рейтингу – на 13-му місці.

Матеріал підготовлено у рамках програми тристороннього журналістського обміну «Журналістика й інформаційна війна» за підтримки Міністерства економічної співпраці й розвитку Німеччини й організованої The German Marshall Fund of the United States та Українським кризовим медіацентром

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG