Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:31

Журналісти пишуть листи Вацлаву Гавелу навіть після його смерті


Вацлав Гавел – дисидент, борець за права людини, письменник та драматург, тричі засуджений за антикомуністичну діяльність, останній президент Чехословачини та перший президент Чехії, уважно стежив за подіями в Україні, не міг обминути і пострадянський тягар в українсько-російських відносинах, усвідомлював, яким складним буде шлях українців до свободи, застерігав Україну перед «проблемою роздоріжжя». Яке значення для українців має ця світова постать, Радіо Свобода з’ясовувало в людей, які мають стосунок до Гавела.

Мустафа Джемілєв, дисидент, як і Вацлав Гавел, зустрічався з ним тричі. Їх об’єднувала правозахисна діяльність. Джемілєв відкрито виступав проти окупації Чехословаччини 1968 року, і ці протести стали одним із пунктів обвинувачень проти нього – «наклеп на зовнішню політику Радянського Союзу».

Про деталі першої зустрічі із Вацлавом Гавелом Мустафа Джемілєв розповів Радіо Свобода.

Мустафа Джемілєв

Мустафа Джемілєв

«Група дисидентів приїхала до Праги. Ми прийшли і чекаємо на зустріч із президентом. В ті часи заборон на куріння не було, але в деяких приміщеннях треба було питати дозволу. І от Лариса Богораз питає, поки ми чекаємо, чи можна тут курити. Відповідають, що, вибачте, не можна. А Лариса каже: «Ваш же президент курить». На що їй відповіли, що він єдиний, кому це дозволяється, бо він сидів у тюрмі, якщо серед вас є ті, хто сидів, то їм теж можна. І ми всі дістаємо цигарки, і в них очі збільшуються. Кажемо, президент ваш сидів там усього два роки, а тут є люди, по 10–15 відсиділи. Після цього зайшли до президента», – розповідає лідер кримськотатарського народу.

Говорили з Гавелом здебільшого про Україну і відверто, згадує лідер кримськотатарського народу. Вацлав Гавел приїжджав в Україну під час Майдану 2004 року, а востаннє Мустафа Джемілєв зустрічався з ним незадовго до його смерті. Тоді вони говорили про кримських татар.

«Він жваво цікавився проблемами кримських татар, а ми в той час говорили про необхідність скликання всесвітнього конгресу для обговорення цієї проблеми і просили його підтримки. Він погодився із задоволенням. Сказав: «Якщо скличете конгрес, то через свій стан навряд чи зможу приїхати, але все, що можу зробити – зроблю, лише надайте матеріали», – згадує Мустафа Джемілєв.

Для українських дисидентів Вацлав Гавел як один з лідерів супротиву був особою, яка надихала своїми вчинками.

У листі до Гавела я написала про анексію Криму – журналістка телеканалу ATR

Справа Вацлава Гавела має своє продовження в різних напрямках. В Чехії його ім’я мають бібліотеки, вулиці, площі та престижні премії. Радіо Свобода щороку оголошує конкурс серед журналістів на стипендію імені Вацлава Гавела. Завдяки цьому з’явився проект Наталії Седлецької «Схеми: корупція в деталях», Ольга Мальчевська показала світові фільм «Чеські друзі Кремля», а Сафіє Абляєва представила серію відеосюжетів «Історії успіху кримських татар «Qırımlılar».

Усі стипендіатки на етапі подання заявки писали «листа до Вацлава Гавела».

Сафіє Абляєва, журналістка кримськотатарського телеканалу ATR, згадує, що писала про Крим, розповідала Гавелу про ситуацію, що склалася з її народом.

Сафіє Абляєва

Сафіє Абляєва

«Я йому описувала ситуацію з правами людей у Криму, про те, що змінилося після анексії. Мені здавалося, що Гавел знав, що все це трапиться. Я писала про права людей і про відсутність будь-яких демократичних рішень на півострові. Для мене значуща роль Гавела є в тому, що він захищав політв’язнів. Лист я писала торік, за цей час ситуація в Криму лише погіршилася. Якби я писала йому зараз, то лист був би більш емоційним. Я б так само порушувала тему про найболючішу для мене тему – про кримських татар. Знаєте, журналістам не можна дозволяти собі емоції, але в листі до Гавела я б була більш емоційною», – зауважує Сафіє Абляєва.

За що актори вдячні Гавелу?

Вацлав Гавел був письменником та драматургом. За радянських часів його твори забороняли, тепер його п’єси грають у театрах.

У Києві до його 80-річчя в театрі імені Івана Франка показують виставу за твором «Санація» Вацлава Гавела. Побачать виставу українською і у Празі, куди збираються із показами актори театру.

Петро Панчук, заслужений артист України, грає одну з основних ролей у п’єсі. Із творчістю Гавела він познайомився завдяки запрошенню взяти участь у виставі.

Петро Панчук

Петро Панчук

«Коли я в перший раз нашвидкуруч прочитав п’єсу, вона мені не сподобалася, і я думав: що там грати? Але в міру того, як я став репетирувати і вникати в тексти Гавела, я почав у них закохуватися і бачу, що там настільки бездонна глибина для актора… В мого персонажа за п’єсою тексту небагато, ніби по фразі, але протягом усього сценічного існування дуже важливо для актора, коли ти можеш наповнити свій внутрішній світ цими проміжками мовчання. А взагалі драматургія його у «Санації» глибока, широка, і тут великий простір для актора в цій п’єсі», – ділиться своїми враженнями Петро Панчук.

У Вацлава Гавела є такий вислів: «П’єса має бути розумнішою за свого автора», і актори розуміють, про що йдеться.

У Чехії особистість Гавела користується великою повагою та шаною. Його особливістю була величезна повага до людей, до їхніх прав, він був переконаний, що без моралі, без правди не вистоїть жоден закон, не втримається жодна держава.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG