Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:28

Київ – Колишній президент Чехословаччини, а потім перший президент Чехії Вацлав Гавел залишається в Україні символом чесної політики, політики, зверненої до людини, її сумління та її гідності. Вацлав Гавел підтримував зв’язки з українськими дисидентами, особливо з учасниками кримськотатарського правозахисного руху, а в часи Помаранчевої революції став на бік демократії і вільного вибору вільних громадян.

Вацлав Гавел – людина, авторитет і популярність якої досі шириться за межі Чехії. Гавел став символом боротьби з комуністичним режимом, боротьби тихої, але від того не менш затятої. Після придушення радянськими військами масових виступів у Чехії 1968 року він провів кілька років у в’язниці, а потім змушений був стати робітником.

І лише після Оксамитової революції його соратники переконали драматурга та інтелектуала стати публічним політиком. Час, коли він очолював державу, чехи згадують як час, коли держава здійснила «небачений стрибок» в економічному та демократичному розвитку.

Для українських демократичних політиків його опір режиму був прикладом, а його робота на посаді президента країни засвідчила: чесність і політика є сумісними. За словами керівника Меджлісу Рефата Чубарова, Вацлав Гавел був «інтелектуал, який усе життя намагався внести чесність у політику». Гавел вірив у те, що правда переможе, а політика буде чесною і прозорою, кажуть фахівці.

Як зазначив п’ять років тому в інтерв’ю Радіо Свобода український письменник, філософ і колишній дисидент Євген Сверстюк, «Гавел втілював у собі принцип свободи».

Євген Сверстюк

Євген Сверстюк

При цьому, згадував Сверстюк, під свободою чеський інтелектуал і політик розумів «можливість діяти відповідно до совісті, правди і закону».

Вацлав Гавел закликав нації до оновлення, до відповідальності за своє життя і до активності

«Тож Вацлав Гавел закликав нації до оновлення, до відповідальності за своє життя і до активності. Він закликав демократичним способом обирати очільників, людей чесних, яким можна вірити, людей, які можуть представляти народ», – відзначав Сверстюк.

Гавел до останніх днів життя підтримував країни колишнього соціалістичного табору в їхньому прагненні побудувати демократичні держави, при цьому часто згадував і Україну. У день свого 70-річчя Гавел отримав від України найвищу державну нагороду – ордена Ярослава Мудрого.

«Я глибоко ціную цю найвищу українську нагороду і хочу зазначити, що від самого початку підтримував Помаранчеву революцію і перехід до демократичного ладу в Україні.

Я залишуся другом України і готовий завжди підтримати цю країну в разі потреби

Попри те, що я вже не є президентом Чехії, я залишуся другом України і готовий завжди підтримати цю країну в разі потреби», – відзначив Гавел у розмові з журналістами видання «Дзеркало тижня».

Гавел та українські «шістдесятники»

Як і українські дисиденти-«шістдесятники», так і Вацлав Гавел навіть за умов репресій не боялись відстоювати свою позиції і брати відповідальність за свої вчинки у власні руки. Відповідальність – це те, чого бракує нинішній владі і громадськості України, чому варто повчитись у попередніх поколінь патріотів. Так вважає відомий письменник і громадський діяч Сергій Жадан.

Сергій Жадан

Сергій Жадан

Нинішня війна на сході України – насправді не лише війна Росії проти України, а і війна України проти «совка», з впливом якого свого часу, мирними методами, боровся і Гавел, і українські патріоти. Як зазначив Жадан, цей досвід не можна замовчувати – хоча б тому, що без його використання неможливо ані подолати наслідки тоталітаризму, ані перемогти в нинішній війні. Неважливо, чи мова йде про досвід «шістдесятників», чи про досвід вивчення Голокосту і Голодомору.

«Чи не найгірше – це прикриватись якоюсь «політичною доцільністю», якимись ідеологемами, закривати для себе якісь пласти історії.

На моє переконання, ця невидима лінія фронту проходить на лінії цінностей – радянських цінностей і ліберальних цінностей, західних цінностей

На моє переконання, ця невидима лінія фронту проходить на лінії цінностей – радянських цінностей і ліберальних цінностей, західних цінностей», – зазначив Жадан під час виступу перед учасниками міжнародної конференції до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру.

Ідеї щодо демократичних змін і боротьби з минулим, яке Гавел характеризував як тоталітарне і несправедливе, змінили не лише Україну, а і всю Європу. Тож цілком справедливо буде назвати Вацлава Гавела будівничим сучасної Європи, зазначила в розмові з Радіо Свобода виконавчий директор аналітичного центру «Інститут східноєвропейського розвитку» Мрідула Ґош.

Мрідула Ґош

Мрідула Ґош

«Я би Гавела поставила серед тих видатних європейців, які будували сучасну посттоталітарну Європу. Бо ж усе починалось із того знаменитого есе Гавела «Сила безсилих», де він чітко підкреслює і розкриває сутність дисидентства. Він не закликає до насильства. Це дуже важливо, за це Європа і цілий світ обіймають його як рідну людину. Також вважаю, що потім були дуже помітні і важливі його дії пост-президентського етапу: Гавел був залучений у розбудову своєї країни. А ще він не боявся називати речі своїми іменами», – каже Ґош.

На її думку, наразі Європі бракує політиків і мислителів рівня Гавела – якби Гавел був живий, Україна нині мала б потужну підтримку з боку Євросоюзу, а Росії було б непереливки з її імперською, загарбницькою політикою, вважає аналітик.

«Шкодую, що Гавела немає серед нас, хоч його спадщина живе. Я впевнена: якби він був живий, тому ж Олегові Сенцову надавалась би потужна підтримка з боку Європи. Відсутність Гавела ми відчуваємо», – зазначила Ґош у розмові з Радіо Свобода.

Гавел і декомунізація

Вацлав Гавел заслуговує на те, щоб його ім’я було «закарбовано» у назвах вулиць в українських містах. Так, київський правозахисник Зорян Кісь ініціював у рамках декомунізації перейменувати бульвар Лепсе на бульвар Гавела.

Зорян Кісь

Зорян Кісь

Я сидів у мережі Facebook і побачив, як одна людина спитала, чому в Києві досі немає вулиці Гавела. І я подумав, що перейменування – це було б непогано

«Вийшло так, що я тісно займався цією ідеєю: я сидів у мережі Facebook і побачив, як одна людина спитала, чому в Києві досі немає вулиці Гавела. Це якраз відбувалось тоді, коли я був удома – а я живу на бульварі Лепсе. І я подумав, що перейменування – це було б непогано, тим більше, що я правозахисник, я ідеаліст. Тож для мене було б дуже важливо і цікаво жити на такій вулиці – на бульварі Вацлава Гавела. Я створив Facebook-сторінку, яка отримала досить багато прихильників», – зазначив Кісь в ефірі каналу «Ідеаліст».

Взагалі ж, молоді українці вбачають у постаті Вацлава Гавела символ європейської демократичної Чехії, яка позбулась тоталітаризму і корупції. Так вважає викладачка чеської мови Юлія Олексієва з Києва. Її студенти читають літературні твори Гавела в оригіналі і часто обговорюють не лише літературних героїв Гавелових драм, а і роль Гавела в чеській та європейській політиці і драматургії.

«Гавел – це людина, яка постала як письменник, як драматург, як дисидент і, певна річ, як політичний діяч. Це останній президент Чехословаччини і перший президент Чехії.

Мені здається, що ця людина може стати прикладом для наших управлінців

Мені здається, що ця людина може стати прикладом для наших управлінців. Дві такі постаті, як Томаш Масарик і Вацлав Гавел, – це дві найяскравіші постаті», – зазначила Олексієва у розмові з Радіо Свобода.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG