В світовій пресі є публікації про визнання нинішніми ватажками сепаратистів фінансування їхніх угруповань на Донбасі Москвою. Також пишуть і про ключову роль Німеччини в тому, аби тримався спільний європейський фронт щодо подовження західних санкцій проти Росії. І є також публікації, які говорять про нерішучість Національного банку України стосовно очищення кредитного портфеля найбільшої приватної фінансової установи України – «Приватбанку».
Агентство Reuters пише про признання одним з колишніх ватажків сепаратистів, що Москва фінансує два сепаратистські угруповання на Донбасі.
Колишній «міністр» Олександр Ходаковський своїм зізнанням суперечить Москві, яка стверджує, що не фінансує сепаратистів і, як наслідок цього, не може, мовляв, вплинути на бойовиків, аби вони пристали на мир з Києвом, зазначає агентство.
Ходаковський раніше був «міністром» державної безпеки та «секретарем» ради безпеки угруповання «ДНР» перед тим, як його звільнили минулого року через суперечності з ватажком «ДНР», нагадує Reuters.
Журналісти агентства запитали Ходаковського, чи Росія платить пенсії та зарплати на окупованій частині Донецької та Луганської областей, Ходаковський сказав: «Так. Це головні сфери. Бюджетний сектор та пенсії, які мають покриватися як пріоритети».
«Без сторонньої допомоги неможливо утримувати територію навіть коли у вас найбільш ефективна податкова система. Рівень допомоги з Росії перевищує фінансові обсяги, які ми збираємо на території», – сказав Ходаковський.
Речниця Міністерства фінансів Росії сказала, однак, агентству, що в російському федеральному бюджеті не передбачені витрати на пенсії та зарплати на Донбасі.
За даними агенції, офіційно доступні цифри російського держбюджету не мають показників щодо фінансових перерахунків до Східної України, але приблизно п’ята частина бюджету Росії є засекреченою.
Речник «міністерства» фінансів угруповання «ДНР» сказав агентству, що джерела фінансування не можуть бути розкриті через міркування безпеки, а сконтактувати з «мінфіном» угруповання «ЛНР» журналістам Reuters не вдалося.
Населення окупованих території сходу України становить приблизно 6,55 мільйона людей, згідно з офіційними українськими даними. Відповідно до даних, оприлюднених донецькими сепаратистами, від березня 2015 року загальний обсяг пенсійних та соціальних виплат становив 750 мільйонів доларів. Ця цифра не включає зарплати держсектору, а також витрати в угрупованні «ЛНР».
Як зауважує агентство, ця цифра все одно є незнаною на тлі російських бюджетних витрат, які на цей рік перебувають на позначці 250 мільярдів доларів. «Але нестача грошей така відчутна, що Москва планує збільшити запозичення та запровадити непопулярні заходи на кшталт замороження пенсій для людей пенсійного віку, які продовжують працювати», – зазначає агентство.
Американо-український експерт Оксана Бедратенко пише в статті на сайті Атлантичної ради, що Німеччина є головною в питанні утримання західних санкцій проти Росії.
Вона пише, що ефективність санкцій проти Росії залежить від здатності міжнародної спільноти до спільного рішучого підходу. США твердо перебувають в авангарді запровадження та утримання санкцій, але у вересні дискусія в ЄС щодо продовження санкцій виявила зростаючі внутрішні суперечності, що дало нагоду оглядачам припускати можливість послаблення економічних санкцій ЄС, коли настане час їхнього перегляду у січні 2017 року, йдеться в статті.
«Аналітики та експерти нині дивляться на те, як відбуватимуться внутрішні дискусії в Німеччині. Німеччина відіграє ключову роль в посередництві щодо реалізації Мінських угод, до яких прив’язані санкції. Тверда позиція Німеччини, що санкції будуть зняті лише в разі повного виконання мінських домовленостей є ключовою для утримання єдності європейців», – зазначається в статті на сайті Атлантичної ради США.
Перед тим, як в липні ЄС подовжив санкції проти Росії, лунали голоси в Греції, Чехії, Угорщині, Словаччині та Італії, які наголошували на економічних аргументах для послаблення санкцій, стверджуючи, що аграрії у відповідних країнах серйозно постраждали від втрати доступу до російського ринку внаслідок санкцій, йдеться в статті.
«Незважаючи на різні підходи в ЄС, консенсус щодо санкцій має все ще міцний фундамент прихильників, який включає Німеччину, Британію, Польщу, Румунію та Балтійські держави. В цьому контексті Україна повинна збільшити свої дипломатичні зусилля для забезпечення підтримки з боку Німеччини та Франції – посередників в Мінському процесі – і й надалі інформувати міжнародну спільноту про ситуацію на Донбасі та викривати російську пропаганду», – йдеться в статті.
Американське економічне видання The Wall Street Journal опублікувало статтю під заголовком «Приватбанк» сидить на стосі кредитів спорідненим структурам».
За останні пару років Національний банк України закрив 82 проблемних банки і привніс чистішу фінансову підзвітність та прозоріші дані про власників банків. «Але він зупинився перед «Приватбанком», найбільшою приватною фінансовою установою країни», – пише газета.
Банком володіє Ігор Коломойський, який фінансував добровольчі батальйони, які допомагали українській армії в боротьбі проти підтримуваних Росією сепаратистів на сході України, нагадує видання. «Приватбанк» тримає третину усіх депозитів країни і на нього припадає 75 відсотків всіх фінансових операцій.
«В той час як «Приватбанк» каже, що заробив 10,7 мільйонів доларів в 2015 році, він також сидить на стосі кредитів спорідненим компаніям, що, як вважають аналітики, становить 40 відсотків його кредитного портфеля», – пише The Wall Street Journal.
Нацбанк тисне на банки в Україні, аби вони зменшили кредитування пов’язаних з ними структур та рекапіталізацію, забираючи ліцензії в тих, хто не діє відповідно до цих порад. Але Нацбанк неохоче береться за «Приватбанк», що, на думку інвесторів та аналітиків, може загрожувати ідеї фінансового очищення.
«Є ще один дуже великий знак питання – і це є «Приват», – каже Ґергард Бьош, перший заступник голови «Райффайзен Банк Аваль», п’ятого банку в Україні.
Нацбанк характеризує «Приватбанк» як єдину приватну фінансову установу серед трьох стратегічно важливих банків країни. «Це робить його ключовим для крихкої економіки України», – йдеться в статті.
«Якщо «Приват» лопне, тоді й країна лопне», – цитує видання депутата парламенту Павла Різаненка.
Протягом років банки в Україні діяли переважно як особисті підрозділи найбагатших людей країни, нагадує видання.
«Вони повинні були мати футбольний клуб, газету, коханку та банк для своєї коханки», – пожартував в інтерв’ю газеті The Wall Street Journal колишній заступник голову Нацбанку України Владислав Рашкован.
