Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 19:55

Росія поширює на сході України образ Заходу як ворога (світова преса)


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Київський англомовний часопис The Kyiv Post розмірковує над злетом політичної кар’єри сина президента України Олексія Порошенка. Один з найпопулярніших щоденних часописів Іспанії El Mundo торкається теми затримання у Росії українського журналіста Романа Сущенка. Німецька газета Die Zeit пише про московських покровителів, які віддають накази проросійським сепаратистам на сході України, зокрема, у царині інформаційної політики.

Англомовний київський часопис The Kyiv Post друкує статтю «Що говорить успіх сина Порошенка Олексія про те, як його батько облаштовує справи?» У матеріалі пишеться, що біографія сина президента України Олексія Порошенко розповідає значно більше, аніж лише про якості президентського сина. Ця біографія, на думку газети, дає погляд на те, у який спосіб Петро Порошенко часто використовує свою політичну владу і здійснює чільні призначення на посади, не обов’язково керуючись якостями людини, а спираючись на лояльність, своїх бізнесових партнерів та навіть членів родини. Стрімкий підйом 31-річного сина президента, який має дипломи провідних університетів, до керівництва родинним бізнесом та, зрештою, до політичного Олімпу як депутата парламенту, власне, про щось-таки свідчить. Для декого це ще раз наголошує на глибоко вкоріненому в Україні кумівстві і сімейності, які Київ намагається викорінити вже три роки, відколи демонстранти стояли на Майдані під кулями снайперів, аби скинути проросійського клептократа-президента. Часопис зазначає, що під час інтерв’ю англомовний і подекуди доволі знервований Олексій Порошенко відкидає такі порівняння.

Олексій Порошенко запитує: чи журналіст, який брав у нього інтерв’ю, бачить щось спільного між ним та синами президента Януковича? Згідно з його декларацією про доходи, Олексій Порошенко має у власності авто-кабріолет марки BMW, джип Land Rover Discovery та легендарне радянське авто марки «Чайка», яке возило можновладців. Щодо свого батька, Олексій каже, що він набув свої статки ще перед тим, як став президентом, а не після того. Звісно, він наголошує, що порівняння його батька з Януковичем не має сенсу. Син президента також захищає послужний список свого батька у плані здійснення реформ. Часопис додає, що Олексій Порошенко навчався у найпрестижніших університетах та учбових закладах світу, від неймовірно престижного Ітонського колледжу в Англії і до Лондонської школи економіки та бізнесових шкіл у Сінґапурі та Франції. Газета, втім, пише, що більшість професійного досвіду Порошенка-молодшого набувалась або завдяки, або під наглядом його батька. Водночас Олексій Порошенко наполягає, що його батько не має нічого спільного з його кар’єрним просуванням.

Цікавим, на думку The Kyiv Post, виглядає факт, що Порошенко-молодшого свого часу було обрано до Вінницької облради за списком партії Юлії Тимошенко. Невдовзі після революції на Майдані Олексій перейшов до «Блоку Петра Порошенка» і обрався до Верховної Ради саме за списком партії свого батька. Знов-таки, порівнюючи синів Порошенка та Януковича, часопис пише, що тоді як син Януковича Віктор майже ніколи не відвідував парламентські засідання, Олексій Порошенко виглядає більш серйозним у цьому плані. Як законодавець Порошенко-молодший співпрацював у написанні 23 законопроектів, з яких 6 уже набули статус закону. Але, говорячи про політичну кар’єру Порошенка-молодшого, видання наводить слова Дарії Каленюк, виконавчого директора Центру протидії корупції в Києві, яка каже, що здобути парламентське місце в одномандатному окрузі в Україні без адмінресурсу чи хабарів практично неможливо. А Олексій Порошенко не був відомий своїми неабиякими досягненнями у громадській діяльності. Отож його поява у парламенті пов’язана лише з одним фактом, що він є сином президента Порошенка, вважає вона.

Іспанський часопис El Mundo ще 3 жовтня вмістив матеріал «Росія заарештовує українського журналіста, якого звинувачує у шпигунській діяльності у Москві». Видання повідомило, що московський суд схвалив двомісячний арешт для українського журналіста Романа Сущенка, якого росіяни підозрюють у веденні розвідувальної діяльності. Сущенко, згідно з тим рішенням російських судових властей, залишатиметься під вартою до 30 листопада як запобіжний захід. Російська Федеральна служба безпеки, повідомивши про арешт українського громадянина, додала, що Сущенко нібито навмисно збирав таємну інформацію, яка визначалась як «державна таємниця», щодо російських Збройних сил та Національної гвардії Росії. Все це, за словами росіян, могло зашкодити оборонним можливостям їхньої країни.

Іспанське видання пише, що українська агенція новин «Укрінформ» повідомила, що Сущенко є її співробітником, працюючи з 2010 року у Франції. Згідно із заявою «Укрінформу», Сущенко взагалі перебував у відпустці і відвідував столицю Росії приватно. Часопис нагадує, що злочин, пов’язаний з веденням шпигунської діяльності, карається у Росії вироком позбавлення волі на термін до 20 років. Українська агенція новин відкидає всі звинувачення, висунуті проти її співробітника російською стороною. Служба української розвідки також заперечує, що Сущенко міг би бути її агентом.

El Mundo далі пише, що росіяни вказують на те, що Сущенко перебував на терені Росії без журналістської акредитації, виданої Міністерством закордонних справ Росії. Згідно з російськими законами, всі закордонні журналісти, які працюють у своїй професійній ролі на терені Росії, мають отримати таку акредитацію від російської влади. Але теоретично, як зазначає іспанський часопис, якщо хтось перебуває на терені Росії у приватних справах, він зовсім не мусить потребувати ніякої акредитації. У зв’язку з цим газета пише, що випадок із затриманим українцем нагадує арешт американця Раяна Фоґла 2013 року, якого росіяни звинуватили у веденні шпигунської діяльності на користь ЦРУ. Фоґл працював третім секретарем американського посольства у Москві. Він залишив Росію по тому, як його було оголошено «персоною нон-ґрата».

«Росія заарештовує українського журналіста, якого звинувачує у шигунській діяльності у Москві – читайте»

Німецьке періодичне видання Die Zeit друкує матеріал «Енергійна пропаганда та ненависть на замовлення». У статті, що вийшла англійською мовою 30 вересня, йдеться про те, що у липні 2016 року, як вважають, група проукраїнських активістів оприлюднила в інтернеті близько 10 тисяч листів електронної пошти. Всі 11 гігабайтів даних надійшли з так званого «міністерства інформації» сепаратистського керівництва на сході України. Переважно це листування між «міністром» та його «радниками» з Росії, які виступають у ролі кураторів для сепаратистів. При цьому, як додає газета, президент Росії постійно відкидає той факт, що ватажки сепаратистів отримують накази безпосередньо з Москви.

Німецький часопис повідомляє, що журналісти німецького телеканалу ZDF та газети Die Zeit витратили кілька місяців, щоб перекласти все те листування з російської на німецьку, а також проаналізувати його деталі. Видання зазначає, що після цього перед очима постали конкретні свідчення тих масштабів, у яких Росія поширює на сході України образ Заходу як ворога. Водночас перехоплені листи електронної пошти відкривають картину цілої командної структури, яка існує у Росії для сепаратистів у східній Україні.

Німецьке видання пише, що два автори, які писали і отримували електронну пошту з Росії, використовували різні імена. Один з них звався «Артем», а інший вживав нібито своє справжнє ім'я Андрій Годнєв. Їхній документ «Внутрішня інформаційна стратегія «Луганської народної республіки» мав би слугувати підручником для бойовиків, які контролюють певні регіони на сході України. У цьому посібнику на 41 сторінці пояснюється, у який саме спосіб сепаратисти мусять контролювати повідомлення у місцевій пресі, що подавати на радіо та телебаченні.

Засадничим моментом цих настанов є те, що «фашистські» Сполучені Штати є корінням усього зла. А українське керівництво, у їхній версії, має поставати олігархічною проамериканською хунтою, вбивцями та злодіями, безпринципними людьми, які не зупиняються ані перед чим.

Die Zeit повідомляє, що наприкінці того «підручника» подавався список на 3 сторінки, у якому значились телефони та адреси електронної пошти «фахівців», із якими треба консультуватися. Головно це націоналістичні російські політики та політологи з Москви. Поміж них – неоімперіаліст Олександр Дугін, який колись заявив, що лібералізм – це абсолютне зло, голова комітету із закордонних відносин російської Державної думи Олексій Пушков та Сергій Глазьєв, радник президента Росії Володимира Путіна з питань України. Ті, що складали «внутрішню інформаційну стратегію» сепаратистів, приділяють особливу увагу соціальним мережам, зазначаючи, що за настроями у мережі Facebook, його російському еквіваленті «ВКонтактє» та в мережі Twitter треба щільно стежити. Також висловлюється потреба створити «групу коментування» в цих мережах із числа молодих активістів. Ця група має створювати враження своїми дописами, що їхня точка зору є найпопулярнішою і правильною. Вся ця тактика, як підсумовує німецьке видання, глибоко походить корінням із радянської системи КДБ. І беручи до уваги, що президентом Росії є колишній агент КДБ, а у його оточенні більш ніж достатньо його колишніх колег, така «внутрішня інформаційна стратегія», яку виробили у Кремлі для проросійських сепаратистів на сході України, не може бути нічим новим або ефективним, вважає видання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG