Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 22:45

Російська агресія проти України: зведення з культурного фронту


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Київ – Агресію Росії проти України називають «гібридною війною», і у цій війні окреме «поле бою» – за душі і серця людей – мають мистецтво, діячі культури. До того ж кожна війна народжує як нові мистецькі твори, так і цілі пласти культури, яка походить з війни і створює пантеон військових героїв та антигероїв. Своїми завданнями у нинішній гібридній війні Росії проти України українські митці називають, серед іншого, підняття бойового духу бійців і поширення українського «музичного світу» на схід і південь країни.

5 жовтня 2016 року, місто Краматорськ Донецької області. Концерт популярної української групи «Океан Ельзи», на який зібрались тисячі людей – як зі звільнених територій Донбасу, так і з окупованої його частини.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський на своїй сторінці у Facebook назвав «Океан Ельзи» «потужним океаном українського духу».

Павло Жебрівський

Павло Жебрівський

Величезна подяка гурту «Океан Ельзи» і особисто Святославу Вакарчукові за цей неймовірний подарунок для нашого краю. Ваші пісні надихають і окриляють різні покоління

«Той шалений ажіотаж і неймовірна кількість людей, які за десятки, а подекуди і за сотні кілометрів приїхали у Краматорськ, зайвий раз засвідчує, що Донеччина – це Україна, і тут живуть справжні патріоти, які люблять українську пісню. Впевнений, що саме з таких маленьких кроків день за днем ми піднімемо з руїн наш край. Дуже вдячний кожному мешканцю Донеччини, який сьогодні разом з нами! Величезна подяка гурту «Океан Ельзи» і особисто Святославу Вакарчукові за цей неймовірний подарунок для нашого краю. Ваші пісні надихають і окриляють різні покоління, вони об’єднують і дають надію», – вважає Жебрівський.

Співачка, засновниця волонтерської мистецької групи «Народна філармонія» Руслана Лоцман гаряче підтримує виступи українських музикантів перед мешканцями Донбасу та військовослужбовцями, які боронять Україну. Лоцман та її «збірна команда» співаків і музикантів регулярно виступають на передовій та у населених пунктах Донбасу, які перебувають під контролем Києва.

«Для мене те, що відбувається в Україні вже кілька років поспіль, увійшло у моє життя і життя моєї родини. Багато хто з моїх друзів і рідних стали волонтерами, багато друзів і знайомих стали на захист країни зі зброєю у руках. Ми, митці, почали гуртуватись ще у квітні 2014 року.

Нині наша робота – це заглиблення у той світ, в якому тепер живуть і воїни, і ті люди, які мешкають на Донбасі

Нині наша робота – це заглиблення у той світ, в якому тепер живуть і воїни, і ті люди, які мешкають на Донбасі. Маємо зрозуміти їхні проблеми і чому так сталось, що почалась війна, і через засоби мистецтва ми лікуємо душі, надихаємо наших воїнів, підтримуємо наших людей», – каже Лоцман в інтерв’ю Радіо Свобода.

Міністр культури Євген Нищук вважає, що українські артисти концертами підтримують бойовий дух солдатів та поширюють українське мистецтво на сході країни. І хоча спершу виникали сумніви, чи потрібні, наприклад, концерти на передовій, та радість бійців, які почули улюблених виконавців або улюблені пісні, підтвердили правильність такого кроку, розповів Нищук в ефірі «Еспресо ТБ».

Євген Нищук

Євген Нищук

«Як виявилось, перші проби, коли поїхали наші митці у ті частини, які фактично перебувають на лінії вогню, виявились дуже потрібні. Потрібні ця емоція, той заряд, який іде чи від музики, від пісні чи просто від спілкування», – каже міністр.

Завдання митців – фіксувати те, що діється «у зоні війни» – митці

А допоки українські музиканти формують «український музичний мир» на сході, сповнені вражень літератори і кінематографісти фіксують війну через історії її учасників. Героями документальних і художніх книг і фільмів стають українські солдати-захисники донецького аеропорту (що їхні історії зібрали журналісти Радіо Свобода у книжці «АД 242») і бійці добровольчих батальйонів (про яких документалісти Леонід Кантер та Іван Ясній зняли фільм «Добровольці Божої чоти»).

Київський режисер Анастасія Старожицька завершує монтаж документального фільму про війну – з екрану українцям покажуть і розкажуть свої історії мешканці Донбасу та їхні захисники. За словами Старожицької, кадри бойових дій на екрані не повинні затьмарювати людські образи, адже головні герої війни і творів мистецтва на військову тематику – це люди.

Людина іде на війну, людина там стикається з якимись подіями і їх крізь себе пропускає

«Людина іде на війну, людина там стикається з якимись подіями і їх крізь себе пропускає. Щодо «картин війни», то якщо подивитись на фотографії Сергія Лойка, якщо дивитись на світлини донецького аеропорту – то це, як вже раніше хтось казав, Спілберг тут би знімав свою стрічку», – зазначила режисер у розмові з Радіо Свобода.

За час нинішнього військового конфлікту на сході в Україні з’явився цілий літературний напрямок – це військова література. Друком виходять поетичні збірки, художні повісті і романи (серед яких читачі і критики вирізняють «Аеропорт» Сергія Лойка), присвячені війні та людині на війні. При цьому автори цієї «воєнної літератури» намагаються бути чесними і без фальші писати про те, що відбувається з людьми, які перебувають «у зоні війни», розповів у своїй лекції у Києві відомий письменник і громадський діяч Сергій Жадан.

Сергій Жадан

Сергій Жадан

Те, що ми бачимо на телеекранах або на моніторах з якихось офіційних новинних сайтів, мало нагадує те, що відбувається насправді у зоні війни

«Письменник нині має дуже важливе завдання: це – фіксація речей, які не потрапляють до загальної суспільної уваги під час війни. Те, що ми бачимо на телеекранах або на моніторах з якихось офіційних новинних сайтів, мало нагадує те, що відбувається насправді у зоні війни на Луганщині і Донеччині», – каже Жадан.

Про події на Донбасі, серед інших, оповідають і драматурги, так, у Дніпрі відбувається перший в Україні фестиваль театральних постановок про антитерористичну операцію на сході України. Фестиваль назвали «Миротворці», у ньому беруть участь колективи з різних регіонів України, зокрема академічний музично-драматичний театр із Луганська, який після окупації міста працює в Сєвєродонецьку, а також столичний «Театр Переселенця».

Повернення додому через «мистецьку терапію»

Жадан також зауважив: для багатьох солдатів, які повертаються додому з зони воєнних дій, культура – це частина механізму соціальної і психологічної реабілітації. Тож медики і митці спільно підтримують бійців та їхніх рідних, запровадивши курси «митців-початківців». Там через засоби мистецтва бійців повертають до мирного життя. І, як стверджують волонтери з центру «Мистецька криївка», чимало бійців відкривають у собі справжні мистецькі таланти. Свідчення цього –виставки їхніх картин, скульптур, концерти з участю ветеранів АТО, які виконують власні музичні твори.

На підтримку ветеранів, які потребують реабілітації, 7 жовтня у Києві українські митці і дипломати влаштували творчу акцію «Я Ветеран».

Глядачі почули реальні історії повернення з перших вуст від самих бійців, а також почули пісні, присвячені захисникам України, у виконанні Оркестру почесної варти Окремого полку президента України.

Історії бійців, складний процес повернення з війни додому – це вже проживала Україна раніше, і ті страждання зафіксовані українськими митцями попередніх поколінь. І, як зауважували Євген Нищук і Сергій Жадан, українська історія зробила чергове коло: у бій за незалежність і територіальну цілісність України ідуть нащадки Січових стрільців – оборонців УНР, та вояків УПА, які воювали за Україну у Другу світову війну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG