Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 12:18

Без зв’язку і без імені: Гельсінська спілка презентувала звіт про полонених


Під час одного з обмінів полоненими недалеко від Донецька. Вересень 2014 року

Під час одного з обмінів полоненими недалеко від Донецька. Вересень 2014 року

Київ – Понад дві сотні справ колишніх та теперішніх полонених стали основною звіту Гельсінської спілки «Тотальна безкарність в зоні АТО». Презентація цього дослідження відбулася у Києві 10 жовтня. Родичі чекають повернення з полону декого з них вже майже два роки. Між тим, як зазначають правозахисники, у них є запитання щодо «обмінного фонду» з обох сторін.

Український військовий із Кропивницького Сергій Глондар у полоні – майже два роки, розповідає його сестра Людмила. За словами дівчини, його група потрапила у засідку, коли вивозила поранених з-під Дебальцева, трьох із п’яти затриманих «казаками» бійців пізніше звільнили.

Історія брата Людмили увійшла до звіту Української гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) «Тотальна безкарність у зоні АТО: розслідування незаконних затримань та рабської праці». Це вже друге дослідження організації, побудоване на свідченнях людей, які після полону в угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» звернулись до правозахисників, або родичів теперішніх полонених, говорить редактор звіту Надія Волкова. За її словами, зараз УГСПЛ працює із понад 200 таких справ, більша частина їх передана на розгляд Європейського суду з прав людини. Також планується подання до Міжнародного кримінального суду, каже Волкова.

Людмила, сестра Сергія Глондара

Людмила, сестра Сергія Глондара

За час перебування Сергія Глондара у полоні родичам іноді дозволяли поговорити з ним по телефону, але вже чотири місяці зв’язку немає, і ніякої інформації про ймовірний обмін полоненими сім’ї не надають, розповідає Людмила.

«У серпні ми зустрічалися з представником ООН Фіоною Фрейзер, яка відвідувала їх там і передала нам звідти листи. Проте хочу вам сказати, що під час особистої розмови, коли їй були показані фото мого брата, вона його не впізнала. Тобто там міг стояти будь-який хлопчина», – каже вона.

На полонених українцях використовують методику, як під час Чеченських воєн – Тука

Під час активних воєнних дій на Сході України обміни проводити було набагато простіше, фактично це відбувалось на рівні польових командирів, зазначає Георгій Тука, заступник міністра з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Сьогодні, за його словами, ситуація інакша, але на кожній зустрічі у Мінську переговорники намагаються вирішити цю проблему.

Георгій Тука

Георгій Тука

Наших громадян використовують як заручників

«Наших громадян використовують як заручників, – каже Тука.– Для того, щоб обмежити можливість спілкування із зовнішнім світом, використовується механізм, який використовувався під час першої і другої Чеченських воєн: під час утримання людей позбавляють прізвища та імені, їм присвоюється ідентифікаційний номер, здійснюється постійна ротація цих людей між певними точками утримання. Таким чином люди не встигають обростати якимось зв’язками, аби мати можливість дати на волю хоч якусь інформацію».

Повністю прозорим, на думку чиновника, обмін полоненими не є у жодній із країн, тож родичам розповідають те, що їм можна розповісти.

Дехто з тих, кого видали «ДНР» і «ЛНР», не хотіли бути обміняними – Луньова

Тим часом, питання щодо так званого «обмінного фонду» є з усіх сторін конфлікту, вважає юристка «Схід-SOS» Альона Луньова. За її даними, частина людей, яких українська влада до рішення суду у їхніх справах передає іншій стороні, не хоче потрапити на підконтрольні угрупованням «ДНР» та «ЛНР» території.

«Тому що на нашу гарячу лінію дуже часто звертаються люди, які не хочуть бути обміняними, які були звинувачені у скоєнні кримінального правопорушення на території України. Це – жителі підконтрольної території: це Щастя, це Станиця Луганська. І ці люди не хотіли би бути там. Але тим не менш, їх не дуже спитали і обміняли», – зауважує юристка.

Сьогодні триває розслідування однієї загальної справи щодо полонених, каже представник Головної військової прокуратури Антон Рубан. За його словами, слідство встановило існування понад 60 таборів для полонених на непідконтрольних Україні територіях, де утримувалось понад 3 тисячі людей. 19 вересня прокуратура передала до суду справу щодо ватажка батальйону «Сомалі» Михайла Толстих («Гіві» – ред.), інші справи – досі у розробці, каже Рубан.

Станом на 6 жовтня, за даними СБУ, у полоні на непідконтрольній території перебуває 109 людей.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG