Доступність посилання

logo-print
07 грудня 2016, Київ 16:43

Війна в Україні збільшила зацікавленість поляків українською культурою – Чеховська


Ілюстративне фото. Марш солідарності з Україною. Варшава, листопад 2014 року

Ілюстративне фото. Марш солідарності з Україною. Варшава, листопад 2014 року

Варшава – Відлуння війни на сході України відчутне не лише в українській, але й польській культурі, передусім у літературі. Криваві події на Майдані, агресія Росії в Криму та на Донбасі знайшли своє відображення у численних книжках-репортажах з України, а також у художній літературі, поезії та в польських перекладах з української. Війна наклала свій відбиток і на найбільші польські літературні заходи, зокрема фестиваль імені Джозефа Конрада. Під тиском польських літературних середовищ організатори цього фестивалю відкликали запрошення для російського письменника-націоналіста Захара Прилєпіна, який активно підтримує російську агресію в Україні.

Другий рік поспіль на головному польському літературному конкурсі Nike присутні українські теми. Серед номінантів цьогорічного конкурсу – репортаж з України Зємовіта Щерка «Татуаж із тризубом». Польські читачі цієї книжки кажуть, що вона показує українські парадокси й допомагає краще зрозуміти постмайданну воюючу Україну.

Обкладинка книги Зємовіта Щерека «Татуаж із тризубом»

Обкладинка книги Зємовіта Щерека «Татуаж із тризубом»

Українські мотиви є також в епічному романі «Якубові книги» Ольги Токарчук, лауреатки минулорічної премії Nike. Події твору розгортаються на території Поділля у ХVIII сторіччі, незадовго до розділу Речі Посполитої між сусідами. Проте, як зазначають деякі рецензенти, насправді у романі йдеться про складну дійсність сучасної Центрально-Східної Європи. Виступаючи на цьогорічній урочистості вручення премії, Ольга Токарчук сказала: «Писання книжок знову, як у минулому, стало небезпечним заняттям. Але парадоксально – це добрий знак, бо він свідчить про те, що книжки важливі, а це комплімент для письменника чи письменниці. У цьому я пересвідчилася протягом минулого року, подорожуючи з «Якубовими книгами» Польщею.

Я переконалася, що ми залишаємося країною притомних і порядних людей, країною уважних читачів, причому не тільки книжок, але й того тексту, який пише для нас дійсність

Власне, там, у малих бібліотеках, у будинках культури під час зустрічей з читачами – у малих бібліотеках я переконалася, що ми залишаємося країною притомних і порядних людей, країною уважних читачів, причому не тільки книжок, але й того тексту, який пише для нас дійсність».

Чому відкликали запрошення на польський фестиваль для російського письменника?

Люди культури у Польщі не можуть вдавати, що російсько-українська війна їх не стосується. Про це заявляють організатори престижного міжнародного фестивалю Джозефа Конрада, який щороку відбувається у Кракові. Цьогоріч одним із гостей цього свята літератури мав бути Захар Прилєпін, російський письменник, який відкрито підтримує російську агресію в Україні. Коли про це дізналися польські літератори, перекладачі та критики, на адресу фестивалю пролунала гостра критика.

Тому організатори цього заходу відкликали запрошення для Прилєпіна й оприлюднили заяву. У ній, зокрема, сказано: «Не література і не погляди, але активна участь Захара Прилєпіна на одному боці воєнного російсько-українського конфлікту наперед визначає результат будь-якої дискусії і викликає серед багатьох наших друзів рішучий протест. Ми ознайомилися з їхніми голосами і розуміємо їх. Культура є сферою роззброєння надмірних емоцій, а не їх озброєння. Дистанціюючись від будь-якої форми мілітаризму, ми вирішили скасувати запрошення Захара Прилєпіна. Ми не хочемо, щоб фестиваль Конрада став місцем політичних протиріч».

Ґжеґож Янковіч, програмний директор фестивалю Конрада пояснює, що таке рішення було непросто прийняти, адже Прилєпіна у Польщі знають і читають. Не бракувало людей, які хотіли його послухати або ж узяти участь у безпосередній дискусії.

«Ми зробили все, що можна в такій ситуації зробити, не можемо зробити нічого більше, не можемо більше допомогти, та ми не хотіли б також зашкодити», – пояснив Янковіч.

Юстина Чеховська, літературознавець і перекладачка з польського Товариства перекладачів літератури підтримує відкликання запрошення для Захара Прилєпіна. Вона вважає, що таке рішення відкриє очі польським шанувальникам творчості Прилєпіна на його позалітературну діяльність. «Триває бурхлива дискусія на різних форумах, бо люди вважають, що людина людиною, а література літературою. Я також так вважаю, але оскільки ці погляди настільки крайні, то вони не можуть бути приватною справою письменника, тому я підтримую відкликання цього запрошення.

Українсько-російський конфлікт і напружена ситуація у Польщі не сприяють такому діалогу, навіть якщо всі обіцяли б розмовляти тільки і винятково про літературу

Вважаю, що українсько-російський конфлікт і напружена ситуація у Польщі не сприяють такому діалогу, навіть якщо всі обіцяли б розмовляти тільки і винятково про літературу, то я побоююся, що сьогодні за такої ситуації, яку ми маємо в Польщі, Європі і світі, це не виконало б поставленого завдання», – сказала перекладачка.

Війна як фактор пожвавлення культурного обміну

Водночас, зазначає Юстина Чеховська, спершу Майдан, а потім війна на сході України для поляків стали потужним каталізатором значно глибшого зацікавлення українською культурою. За останні два-три роки в Польщі видали десятки книжок, присвячених Україні, зокрема художніх. Це, наприклад, переклади нових творів Юрія та Софії Андруховичів, Оксани Забужко, Сергія Жадана, Наталії Сняданко. Світло денне побачили й польськомовні антології сучасної української поезії, зокрема, майданної та воєнної. Видано й низку репортажів з України, написаних польськими авторами – скажімо, «Вбити дракона» Катажини Квятковської-Москалевич чи «Прийде Мордор і нас з’їсть» Земовіта Щерека.

Обкладинка книги Катажини Квятковської-Москалевіч «Вбити дракона»

Обкладинка книги Катажини Квятковської-Москалевіч «Вбити дракона»

Те, що постійно відбувається в Україні, починаючи з 2013 року, впливає на наш менталітет, на нашу польську свідомість

«Це дуже важливо, тому що те, що сталося на Майдані, і те, що постійно відбувається в Україні, починаючи з 2013 року, впливає на наш менталітет, на нашу польську свідомість, звертає увагу на те, що ми, ті, які завжди прагнемо на Захід і стежимо за новинками з Заходу, можливо, повинні затриматися й поміркувати про те, що насправді діється за нашим східним кордоном і значною мірою є частиною нас самих, тому що в нашій історії таки багато спільного», – розмірковує Чеховська.

Перекладачка звертає увагу на парадоксальний факт, що військові дії в Україні позитивно вплинули на культурний обмін між Польщею та Україною. Українці активніше, ніж раніше, відкривають для себе польську культуру, а поляки – українську.

«Натомість, лише тепер, після конфлікту, починається це відкриття. Я знаю, що польських письменників запрошують в Україну, де вони беруть участь у різних фестивалях – і це для поляків дуже важливо. Важливий діалог між польськими та українськими поетами, письменниками.

Якщо в таких конфліктах є якийсь позитив, то це те, що вони єднають людей саме через культуру. Я дуже це відчула, що люди зацікавилися культурою

Тож, якщо в таких конфліктах є якийсь позитив, то це те, що вони єднають людей саме через культуру. Я дуже це відчула, що люди зацікавилися культурою, багато читали, розмовляли про літературу», – говорить Чеховська.

Чеховська вважає, що, попри атмосферу тривоги й непевності, яка поширюється у Європі, польсько-українські стосунки можуть скласти іспит саме завдяки активному культурному обміну.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG