Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 03:59

Вивести економіку з тіні за короткий час можливо лише в авторитарній державі – експерт


@shutterstock

@shutterstock

Аби вивести економіку з тіні, Україні потрібні щонайменше 10 років реформ. Тільки тоді жителі відчують зміни, а політики отримають свої політичні дивіденди, вважає економічний експерт групи Реанімаційний пакет реформ Євген Олійников. В управлінні держфінансами мають відбутися стратегічні зміни, бізнес повинен довіряти державі, для чого вона має бути послідовною і прогнозованою – лише тоді вдасться легалізувати заробітні плати, зауважив експерт в ефірі Радіо Свобода.

– Чи можливо вивести бізнес із тіні в короткі терміни, чи, може, комусь вигідно, щоб економіка залишалась в тіні?

Аби економіка вийшла з тіні, бізнес має довіряти державі

– Я, може, скажу непопулярну річ, але тут питання не в тому, що це комусь вигідно чи ні, а в тому, що за короткий час вивести економіку з тіні, тим більше за такої масштабної тінізації, як у нас, можливо тільки, якщо побудувати цілком авторитарну державу. І це буде з однієї простої причини: для того, аби економіка вийшла з тіні, бізнес має довіряти державі. В якому сенсі? В дуже конкретному. Бізнес має бути впевнений, що коли держава встановлює певні правила гри або бере на себе якісь зобов’язання, вона їх дійсно буде дотримуватися, а не змінювати кожного року під конкретну ситуацію.

Бізнесмен, дивлячись на це, думає: хлопці, вибачте, але виходити з тіні якось страшно

А що відбувається у нас? З одного боку, ми кажемо, що ми будемо створювати привабливий інвестиційний клімат, знижувати податки і все інше, а з іншого – ми спостерігаємо постійні атаки на спрощену систему оподаткування, то з одного боку, то з іншого. З одного боку, ми знижуємо ЄСВ (єдиний соціальний внесок), з іншого – підвищуємо податок на доходи фізичних осіб. З одного боку, кажемо, що зменшуємо тягар на зарплату, але при цьому давайте в два рази збільшимо мінімалку, тобто фактично примусову базу, з якої все буде нараховуватися. І бізнесмен, дивлячись на це, думає: хлопці, вибачте, але виходити з тіні якось страшно. Я сьогодні вам повірю, вийду, а ви завтра збільшите податки, і я вже не зможу знизити зарплату. Хто ж мені повірить, що при мінімальних податках я платив стільки, а тепер буду платити менше – такого ж не може бути. Тому ніякої детінізації в короткочасний термін не відбудеться.

– Тобто прогнозованість і послідовність дій влади – головна передумов відновлення довіри бізнесу до влади. А чому немає довіри до владних органів, може, тут є ще корупційна складова?

– Це, безумовно, має певний сенс, але тут є й інше питання. Можемо подивитися на прикладі єдиного соціального внеску, який знижували. Що в своїй основі має єдиний соціальний внесок? Я відраховую частину своєї заробітної плати, але потім отримую пропорційну пенсію, за загальним правилом. Давайте подивимося, що відбулося в останні роки. Причому не тільки в кризові 2014-2015 роки, але в принципі це було протягом і 2010-2013 років, коли соціальні виплати, які здійснювала держава, індексувалися не на реальне зниження доходів, не на реальну інфляцію, а розраховану за певними дуже особливими формулами.

Держава не створила повноцінної накопичувальної пенсійної системи, про яку багато говорять

Тобто в людини є простий вибір: або я отримую ці гроші в конверті і куплю на них долари, і покладу у шафу, і через десять років ці гроші збережуть свою вартість. Або я повірю державі, віддам гроші до державного пенсійного фонду, і через 20-30 років отримаю в розмірі, який буде дорівнювати в кращому випадку півдолара, а то й взагалі 10 центів. Тобто такий простий приклад. Держава не створила повноцінної накопичувальної пенсійної системи, про яку багато говорять з1990 років.

– Може українцям вигідно отримувати зарплату в конвертах, адже таким чином вони можуть користуватися всіма видами пільг субсидій. Може це теж не стимулює людей виходити з тіні?

Немає жодного сенсу детінізувати свою заробітну плату, показувати її реальний розмір для того, аби не втратити субсидію

– Безумовно. У ситуації, коли у нас отримувачами субсидій виступають фактично, за повідомленнями уряду, більше 70% населення, отримання мінімальної заробітної плати офіційно стає суттєвим джерелом надходжень для пересічного українця. Тому звісно, йому немає жодного сенсу детінізувати свою заробітну плату, показувати її реальний розмір для того, аби не втратити субсидію. Тобто фактично він нічого не виграє. Те, що він отримував на руки, і так буде отримувати, але допомогу від держави сьогодні він втратить в обмін на якусь теоретично можливу пенсію колись. Якщо доживе, і якщо до того часу держава знову не змінить правила.

– На Вашу думку, з яких кроків варто починати заходи з детінізації та легалізації заробітних плат – із жорсткого покарання за ухиляння від сплати податків чи, навпаки, з послаблення навантаження та контролю?

– З одного боку, у нас і так вже покарання більш ніж достатньо жорстке і достатньо великі штрафи, які обчислюються десятками тисяч гривень навіть просто за необлікованого працівника, незалежно від розміру його заробітної плати. І кримінальне покарання за ухиляння від сплати податків, за невиплату заробітної плати. Тобто все це вже є. Зниження податків відбувається, але в цьому якраз уряд важко звинувачувати, вони послідовно знижують навантаження на заробітну плату. Єдине, що ця ідея з мінімальною заробітною платою, яку треба різко підвищити, не збільшуючи інші соціальні стандарти, в мене викликає дуже серйозні запитання.

Головне, що має зробити уряд – це почати будувати систему стратегічних змін в управлінні держфінансами

Але головне, що має зробити уряд – це почати будувати систему стратегічних змін в управлінні держфінансами з чітким розумінням, що ті, хто сьогодні її почнуть будувати, вони політичні девіденди від цього не встигнуть отримати от зараз, от сьогодні.

– Тобто знову йдеться про непопулярні кроки?

Аби перейти до нормальної пенсійної системи, нам треба почати з кроків, які дадуть результат через 10 років

– Ні, справа не в тому, що вони будуть непопулярні. Для того, аби перейти до нормальної пенсійної системи, нам треба почати з кроків, які дадуть результат через 10 років. Вони не те, що непопулярні, вони будуть з точки зору громадянина сьогодні непомітні. Це не такий популярний крок, як наприклад, підвищити соціальні стандарти, як у нас любила робити одна екс-прем’єрка. Взяти різко кошти з бюджету кинути на підвищення, а далі Пенсійний фонд розбалансується і як його збалансувати вже незрозуміло.

Треба почати робити реформи для країни, а не для власного політичного капіталу

Тут якраз треба роботи кроки, коли ми, з одного боку, будемо дуже повільно підвищувати соціальні стандарти, але з іншого боку, за рахунок підвищення економіки з часом ми отримаємо достатньо коштів, щоб спочатку зробити його (Пенсійний фонд) бездефіцитним, а потім перейти до повноцінної накопичувальної системи, коли людина дійсно знає, що її кошти зберігаються на пенсійному рахунку. Але це реально 10 років. Той, хто почне сьогодні, той зможе через 10 років сказати, що він це започаткував, і все. Тобто отримати з цього політичні дивіденди він не зможе, і так у кожному напрямку. Фактично треба почати робити реформи для країни, а не для власного політичного капіталу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG