Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 11:53

Берлін – Прем’єр-міністри кількох західних федеральних німецьких земель закликали запровадити нові економічні санкції щодо Росії – тепер уже через її військові дії у Сирії. Те саме також запропонувала представник фракції «Зелених» у Бундестазі Катрін Ґерінг-Еккардт, експерт із зовнішньої політики Норберт Рьоттген, депутат Європарламенту, християнський демократ Ельмар Брок.

На це відреагували голови урядів трьох східних земель, котрі вважають, що, всупереч бомбардуванням в Алеппо, Німеччина не має запроваджувати економічні обмеження, натомість скасувати старі. Тож у Німеччині нині триває дискусія тих, хто «за» і «проти».

Економічні санкції Євросоюзу щодо Росії, котрі підтримала ФРН, запроваджено після анексії нею Криму і початку війни на сході України у 2014 році. Кремль відповів тим самим, після чого торговий оборот між двома країнами, за офіційною статистикою, скоротився із 105 мільярдів євро у 2013 році до 52 мільярдів євро у 2015-му. Найбільше це позначилося на економіці східних німецьких земель.

Надіслали «сигнал», але … не для всіх

Чимало політиків вимагають скасувати таке економічне обмеження, оскільки, на їхню думку, вони потужно «вдарили» і по російській економіці, і німецькій. Штефан Майстер – керівник програм Східної Європи і Центральної Азії у Німецькому союзі зовнішньої політики вважає, що санкції, спочатку запроваджені як покарання за збитий літак та анексію Криму, були слабкими. Йшлося лише про те, щоб надіслати сигнал. Адже, приміром, енергетичний сектор вони взагалі не зачепили, сказав Штефан Майстер в інтерв‘ю Радіо Свобода.

Штефан Майстер

Штефан Майстер

Cанкції в енергетичному секторі обійшлися б і ФРН, й іншим країнам ЄС занадто боляче. ЄС не дійшов би спільного рішення щодо справді серйозних санкцій

«Cанкції в енергетичному секторі обійшлися б і ФРН, й іншим країнам ЄС занадто боляче. ЄС не дійшов би спільного рішення щодо справді серйозних санкцій, котрі б зачепили фінансовий чи енергетичний сектор. Вони не повинні були комусь занадто допекти. Так і досі: енергопостачання здійснюється безперебійно. А такі підприємства, як «Вінтерсхаль» цього року одержали рекордні прибутки від забезпечення російським газом», – сказав Майстер.

Натомість видання Spiegel Online оприлюднило позицію щодо санкцій голів земельних урядів Мекленбургу-Передньої Померанії, Саксонії та Саксонії-Анхальт, котрі є противниками їх запровадження. Прем’єр землі Мекленбург-Передня Померанія, соціал-демократ Ервін Зеллерінг заявив, що він «не високої думки про заклики колег запровадити нові обмеження проти Росії». Адже в обох країн є спільний інтерес – повернутися до тіснішого співробітництва. Політик зазначив, що це було б надзвичайно справедливо для його регіону, який має сталі економічні зв’язки з Росією. Також Зеллерінг цілком підтримує свого однопартійця, голову зовнішньополітичного відомства Штайнмайєра, який, на його думку, робить ставку на діалог з Москвою.

Прем’єр-міністр Саксонії-Анхальт Райнер Хазелофф ще категоричніший: «Санкції проти Росії нічого не дали Заходу, але завадили економічному обміну, фірмам, які традиційно мали контакти з російськими підприємцями». На його думку, економічні санкції є «виявом дефіциту політичної винахідливості, тож потрібно робити ставку на діалог і розумні рішення, а не на ескалацію».

А власні прибутки ближчі, ніж чиїсь проблеми

Тим часом Штефан Майстер вважає, що які б списи не ламали політики навколо санкцій, а там, де присутній економічний, бізнесовий інтерес, особливо, де задіяні великі капітали, зокрема в постачанні енергоресурсами, у цьому разі газом, то «процесу» неможливо запобігти політично. Тож, доходить він висновку, ніхто не має інтересу зіпсувати відносини з Росією: «Ви можете це називати подвійними стандартами. Але така реальність: з одного боку, є наміри покарати винуватця, а з іншого – не заходити так далеко, щоб повністю обірвати зв’язки з Росією».

Старший директор програм берлінського Фонду Маршалла «Німеччина-США» Йорг Форбріг вважає таку полярність думок нормальним явищем:

Слід усвідомити, що різні голоси щодо питання Росії чи війни в Україні лунають не лише з однієї країни, приміром, з Німеччини. Така сама ситуація і в ЄС, і в трансатлантичній спільноті. Це нормально: тривають дискусії

«Насамперед слід усвідомити, що різні голоси щодо питання Росії чи війни в Україні лунають не лише з однієї країни, приміром, з Німеччини. Така сама ситуація і в ЄС, і в трансатлантичній спільноті. Це нормально: тривають дискусії щодо певної проблеми, і є численні фахівці з різними думками. Є ті, хто швидко і чітко зрозумів, що у цьому разі йдеться про системний конфлікт між Росією та Заходом. Ті, хто першими це зрозумів – поляки, балтійці, грузини і, звичайно, українці. Але у західних країнах розуміння цього відбувається дуже повільно», – зазначив Форбріг у коментарі для Радіо Свобода.

На його думку, правильне розуміння суті проблеми часто приходить поступово. Як, приміром, з німецькою соціал-демократією, представники котрої розуміють, що це конфлікт. Але з минулого досвіду вони також знають, що кооперація – правильна стратегія. Форбріг переконаний, що різноманітні думки, звичайно, відображаються у дебатах, котрі необхідні для пошуку шляхів вирішення проблеми.

Йорг Форбріг

Йорг Форбріг

«Враховуючи це, – говорить Йорг Форбріг, – то неймовірно цікаво спостерігати, що Захід досить жорстко відреагував політичними і економічними санкціями на російську агресію в Україні і досі стоїть на своєму. Я хочу нагадати, що такі заходи зовсім немалозначимі, якщо навіть в Україні чи деінде бажають ще жорсткіших кроків».

Водночас противники санкцій намагаються переконати уряд ФРН у тому, що Німеччина та Росія потребують одна одної, закликаючи прискорити скасування економічних заходів впливу та запевняючи, що ні до чого доброго антиросійські санкції ЄС не доведуть. І що «Росія – важливий торговельний партнер, котрого не варто втрачати у тривалій перспективі».

Тримати двері відчиненими для діалогу

Натомість голова Європарламенту Мартін Шульц, як інші німецькі політики, вважає, що «важливо тримати двері відчиненими для діалогу з Москвою, але при цьому зберігати і єдність країн Заходу». Про це він заявив на одному з форумів у Пассау. Також голова комітету з міжнародних справ Європарламенту Ельмар Брок переконаний, що Європа не повинна надсилати Москві неправильні сигнали про швидке скасування санкцій, бо це створює перепони для встановлення миру в Україні. Брок закликав продовжити обмежувальні заходи проти Росії ще на один рік – уже в грудні. На першому форумі імені Бориса Нємцова у Берліні євродепутат заявив, що оскільки у Європі вирішили «не вести війну через Україну», то санкції є правильною відповіддю, щоб «агресор зрозумів, що агресія коштує дорого».

Мартін Шульц

Мартін Шульц

Санкції мають відносно мало впливу на рішення Кремля. І навпаки: важливий сигнал, котрий надсилають санкції – це достатня єдність Заходу в засудженні дій Кремля

Щодо цього розмірковує Йорг Форбріг: «Я маю сказати, що санкції мають відносно мало впливу на рішення Кремля. І навпаки: важливий сигнал, котрий надсилають санкції – це достатня єдність Заходу в засудженні дій Кремля. Розглядаючи різні функції санкцій, виникає запитання: «Чи існує нині можливість запровадження наступних?» Політично це нині дуже складно. Якщо ж буде знайдений шлях запровадження нових санкцій, то створити такі, котрі насправді мали б вплив на дії Кремля, дуже-дуже складно».

Важливий не так процес, як результат

Не тільки Йорг Форбріг, а й чимало політиків та експертів доходять висновку, що нині не так важливо перейматися полярністю думок тих, хто наполягає на жорсткій політиці щодо Росії, і тих, хто пропонує ширшу співпрацю з нею. Важливо, який буде результат. Хоча, усупереч різноманітності думок і підходів, нині існує достатньо об’єднаний фронт європейців і американців, одностайних у позиції щодо дотримання санкцій проти Росії.

Тим часом наприкінці жовтня лідери ЄС обговорюватимуть можливості поліпшення відносин з Росією так, щоб при цьому зберегти режим антиросійських санкцій. Також обговорюватиметься пакет санкцій проти Росії через її дії у Сирії. Чи буде досягнуто компромісу і як саме – важко передбачити, оскільки країни ЄС – Італія, Туреччина, Греція, Кіпр, Словаччина та Угорщина, навіть не приховуючи цього, прагнуть повернутися до ведення бізнесу з Росією.

Також можливе обговорення питання запровадження чи не запровадження економічних санкцій щодо Москви і на спільній вечері у форматі «нормандської четвірки» у Берліні 19 жовтня.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG