Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:24

Донбас і Мінські угоди. «Вранці гроші – увечері стільці»: про кордон і вибори


Крайня точка, підконтрольна українській стороні у Станиці Луганській. 10 жовтня 2016 року

Крайня точка, підконтрольна українській стороні у Станиці Луганській. 10 жовтня 2016 року

Спершу вибори на Донбасі, а потім повернення контролю над кордоном, чи навпаки? Дискусії щодо цього аспекту мінських угод не вщухають після пленарного засідання Парламентської асамблеї Ради Європи та заяв президента Франції Франсуа Олланда. Міжнародна спільнота щосили пришвидшує реалізацію мінських домовленостей, проте вони майже не працюють, говорять експерти. Обстріли в зоні АТО тривають. Розведення військ провели лише на двох позиціях. Українська сторона вимагає від спостерігачів СММ ОБСЄ постійного моніторингу лінії розведення.

​Лише після виборів на Донбасі Україна зможе повертати контроль над кордоном, зауважив президент Франції Франсуа Олланд після пленарного засідання Парламентської асамблеї Ради Європи 11 жовтня.

Франсуа Олланд

Франсуа Олланд

«І на завершення цього процесу уряд, влада України мають повернути собі контроль за своїм кордоном. Але мінські домовленості – це послідовність етапів. Кожен із них має бути виконаний. Звичайно, це спочатку припинення бойових дій, безпека, відведення озброєнь, але потім – вибори. І цей процес стосується і української сторони, яка підписала угоди, і російської сторони, через її вплив, який вона має на тих, хто керує на сході, і також стосується Франції і Німеччини, бо ми зараз теж є підписантами мінських домовленостей», – сказав французький президент, відповідаючи на запитання журналістів після засідання.

Ця заява Олланда викликала резонанс в українських медіа та серед високопосадовців. Утім, він лише повторив зафіксований та підписаний Україною пункт мінських угод.

Перший віце-спікер парламенту та учасниця переговорів Контактної групи в Мінську Ірина Геращенко переконана, що домовленості передбачають дещо інше.

Ірина Геращенко

Ірина Геращенко

«Це позиція Франції і Німеччини, яка уособлює позицію ЄС: безпека – вибори (за українським законодавством і міжнародними стандартами, це важливо і це вчора сказав Олланд, до речі) – кордон», – написала вона на сторінці у Фейсбуці.

За її словами, українська позиція дещо інша: «Безпека (не тиждень без вогню, а виконання безпекового блоку повністю, разом із виведенням іноземної зброї і техніки) – гуманітарний блок (звільнення всіх незаконно утримуваних, без всякого непристойного шантажу амністією, яка має вступити в силу тільки з політичним блоком) – кордон (СММ ОБСЄ має бути на кордоні вже зараз!) – політичний блок (вибори за українським законами і міжнародним спостереженням)».

«Колись Рада безпеки ООН оголошувала Сребреницю безпечною зоною – це закінчилось різаниною»

Та двозначності у трактуваннях мінських угод не уникнути, каже експерт-міжнародник Геннадій Друзенко. За його словами, мінський процес «мертвий» і базується на недосконало виписаних документах. Тому хронологія виконання пунктів і викликає стільки дискусій. І саме тому зараз президент Франції Олланд та канцлер Німеччини Ангела Меркель використовують їх як спосіб натиснути на Україну, зробити крок назустріч Росії та підіграти противникам санкцій у власних країнах, говорить він.

Геннадій Друзенко

Геннадій Друзенко

«Ці дискусії через брак масштабності. Мінський процес мав лише один позитивний наслідок – зменшення ескалації конфлікту. Ті, хто буває на сході, говорить із солдатами, розуміє, що вони нічого не варті, пункти не виконані. Чому політики кажуть, що іншого виходу немає?» – зауважує Друзенко.

Західні учасники переговорного процесу щосили підтримують ілюзію, що спокій там тримається, тож можна розводити війська та проводити вибори, каже він.

«Це дуже нагадує практику міжнародних договорів, яка вже не раз зазнавала жахливого фіаско. Колись Рада безпеки ООН оголошувала Сребреницю безпечною зоною. Це закінчилось різаниною, в якій убили понад 8 тисяч босняків», – говорить Друзенко.

Зараз умов для виборів на Донбасі немає – «Опора»

У рамках мінських угод вибори – це інструмент врегулювання ситуації, утім жодних умов для їхнього проведення зараз немає, каже аналітик Громадської мережі «Опора» Олександр Клюжев.

«Без вирішення питань, які стосуються безпеки людей, без створення рівних можливостей для різних кандидатів на місцевих виборах – таких підстав я не бачу», – каже Клюжев.

Наразі реалізовуються лише пілотні проекти щодо розведення військ, тож вибори на Донбасі з усім дотриманням вимог України та міжнародної спільноти в найближчий час провести не вдасться, каже він.

Україна має бути суб’єктом, не об’єктом мінського процесу – Тодоров

Підписуючи за гострих обставин мінські домовленості всі сторони розуміли, що це є лише тактичним кроком у конфлікті. Саме тому зараз, коли їхній провал стає все очевиднішим, Україні варто гучніше заявляти про свої права та думки щодо Донбасу, говорить експерт-міжнародник Ігор Тодоров. Це повторює позицію в цьому питанні Ірини Геращенко.

На думку Тодорова, варто робити також рішучіші дипломатичні кроки, щоби показати: Україна є суб’єктом, не об’єктом переговорного процесу.

Розірвання дипломатичних відносин, денонсація договору про дружбу та співробітництво 1997 року. У ньому Росія визнає територіальну цілісність України

«Розірвання дипломатичних відносин, денонсація договору про дружбу та співробітництво 1997 року. У ньому Росія визнає територіальну цілісність України», – говорить експерт.

Розраховувати, що бойові угруповання «ДНР» і «ЛНР», які є лише маріонетками Кремля, чи сама Росія виконуватимуть домовленості – не варто, наголошує Тодоров. Єдиний спосіб «вибити» чужий контроль із Донбасу – виснажити Росію, зокрема, її економіку, тривалим конфліктом та санкціями, додає експерт.

Путін звинувачує Україну в саботуванні мінських угод

У рамках переговорів Кремль дотримується позиції, буцімто, це Україна саботує домовленості. Зокрема, як заявив президент Росії Володимир Путін, це стосується змін до Конституції та «особливого статусу Донбасу».

Володимир Путін

Володимир Путін

«Я вже сто разів сказав: ми не можемо замість чинної київської влади внести зміни до конституції, що є ключовим фактором. Ми не можемо замість київської влади імплементувати вже ухвалений Радою закон про особливий статус Донбасу. Він же і досі не реалізується», – заявив Путін у відповідь на запитання від учасників форуму «Росія кличе».

Попереду – новий виток переговорів у «нормандському форматі». Є дискусії щодо того, чи варто президенту Петру Порошенку їхати до Берліна на вечерю з Путіним у «нормандському форматі», адже діалог із Кремлем у глухому куті. На думку експерта-міжнародника Друзенка, їхати можна було б, якби була виконана хоч одна умова. А поки цього немає – не варто тиснути руку агресору. Натомість, фахівець із міжнародних відносин Тодоров вважає, що такими є реалії переговорного процесу, і зустріч у «нормандському форматі» можна використати для корисних Україні домовленостей.

«Червоні лінії»: на які компроміси погоджуватись не варто

Низка українських аналітичних центрів підготували для української сторони «червоні лінії» – тобто межі для компромісу, далі яких ступати не варто. Їх виклала директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук у блозі на «Українській правді».

Щодо припинення вогню та дотримання режиму тиші Україні варто наполягати на режимі тиші аж до повернення контролю над кордоном. Це мають фіксувати моніторингова місією ОБСЄ та Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК), пише вона.

Вибори мають проводитись лише на повністю демілітаризованій території, та скасувати їх можна у разі припинення перемир’я. Волевиявлення має бути в рамках українського законодавства, а голосувати можуть лише ті, хто був зареєстрований у Донецькій та Луганській областях станом на 1 квітня 2014 року. Щонайменше за 2 місяці до початку і під час виборчої кампанії має бути відновлений повноцінний доступ українських ЗМІ.

Амністія не повинна суперечити українському законодавству та не може поширюватися на злочини проти людяності та воєнні злочини, йдеться в рекомендаціях.

«Перемир’я» триває: 44 обстріли у свій бік зафіксували Збройні сили України

Мінський процес, усупереч численній критиці українських експертів, триває, і значно зменшив кількість обстрілів у зоні АТО. І хоча за 12 жовтня українська сторона зафіксувала 44 обстріли по своїх позиціях та має 4 поранених – це неспівмірно менше, аніж було раніше. Про це говорить Богдан Бондар, начальник об’єднаного оперативного штабу ЗСУ.

Богдан Бондар

Богдан Бондар

«Але в той же час, після виконання Україною і ЗСУ перших кроків щодо розведення сил і засобів у зоні Петрівського – активізація пішла знову з використанням артилерії, мінометів», – каже він.

В угрупованні «ДНР», зі свого боку, звинувачують українських військових у нічних обстрілах Петровського району Донецька і Горлівки. Як заявляють бойовики, внаслідок цих обстрілів пошкоджені три будинки. В угрупованні «ЛНР» кажуть, що українські військові 11 жовтня двічі порушили режим тиші.

Розведення військ – ще один ключовий аспект мінських угод – може продовжитись у Станиці Луганській 13 жовтня. Про це інформують у Головному управлінні розвідки Міноборони. Україна вимагає повного моніторингу СММ ОБСЄ.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG