Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:52

Київ – Сім місяців військовий зі Львова давав собі раду з довідками, ходінням кабінетами, написанням листів, щоб оформити посвідчення, отримати різні виплати та комісуватись. Усе ­­– за принципом «зроби сам», але він пішов далі – і почав допомагати побратимам. Загалом зараз, за словами юристів, які надають бійцям правову допомогу, кількість звернень до них зменшується. Проте деякі проблеми, зокрема, фактично безстроковий контракт добровольців, що служать з весни 2014-го «до закінчення особливого періоду», поки що вирішити не вдається.

У серпні 2014-го львів’янин прийшов добровольцем у військкомат – так він став бійцем на псевдо «Пушок» у Третьому територіальному батальйоні Львівщини «Воля». Виконував разом із побратимами складні завдання на Луганщині, був і у місті Щастя, за яке тоді тривали запеклі бої. Про пережите згадує неохоче, але щасливий, що всі його друзі залишились живими.

Не треба жити минулим, але не потрібно про нього забувати

«Не треба жити минулим, але не потрібно про нього забувати. Минуле тягне назад, треба йти далі, – вважає чоловік. – Почуваю себе нормально. Це не перша моя війна, була миротворча місія».

У березні 2015 року військового комісували через хворобу, далися взнаки стреси і навантаження. Відтак ­– інвалідність. Родина стала найбільшою опорою, розповідає «Пушок». Разом із тим потрібно було комісуватись із армії, підтвердити участь у бойових діях на Донбасі, оформити пенсію, отримати матеріальну допомогу. А це – мало не десятки довідок. «Пушок» вирішив захищати свої права сам. Вивчав законодавство за допомогою інтернету.

Все вивчав: які документи брати, як вони правильно мають виглядати

«Все вивчав: які документи брати, як вони правильно мають виглядати. Є багато адекватних людей, просто треба зрозуміло донести інформацію – показати папери, посилання на законодавство. Коли сам береш папери і контролюєш їхній рух по кожному етапу, то не чекаєш місяць на розгляд. Я тоді не працював через стан здоров’я, мав вільний час, по колу планував щодня куди йти і ходив, спілкувався з людьми», – згадує чоловік.

А коло кабінетів і установ виглядало так: військовий госпіталь, військово-медична комісія, управління соцзахисту, гуманітарний департамент, земельне управління. І, як результат, «Пушок» залагодив свої справи – і допоміг майже 150 іншим ветеранам.

Почав допомагати хлопцям: одному, другому, третьому, четвертому...

«Почав допомагати хлопцям: одному, другому, третьому, четвертому... Виконавців мало, а прохачів багато, – розповідає «Пушок». – Коли дзвониш на Схід і кажеш командиру, що треба документи на звільнення – то ніхто цього не буде шукати, тому що у них є інші завдання, бо вони на Сході. Бо 40% не отримували УБД (статус учасника бойових дій – ред.) на той момент, бо не було підтверджувальних документів».

Найбільше труднощів із оформленням документів було у 2014-2015 роках – юрист

Найбільші труднощі у військових із оформленням документів були у 2014-2015 роках, у Центрі правової допомоги у Львові за цей час допомогли понад тисячі бійцям, згадує представник центру Сергій Різник. Справи щодо компенсацій бійцям вигравали у судах.

Кожен юрист, де б він не працював, мав би орієнтуватись у питаннях військового права

«Зараз суттєво знизилась кількість звернень від учасників АТО, членів їхніх родин. Зараз варто вже перейти на інший рівень. Кожен юрист, де б він не працював, мав би орієнтуватись у питаннях військового права», – каже він.

Сьогодні й справді можна говорити вже і про напрацювання певного досвіду як представниками державної влади, так і громадськими організаціями та налагодження документообігу, вважає полковник Віталій Голота, представник головного управління морально-психологічного забезпечення військ Збройних сил.

Віталій Голота

Віталій Голота

Зараз системної проблеми щодо оформлення у Збройних силах немає, тільки поодинокі випадки

«Президент уже засвідчив про 280 тисяч учасників бойових дій, тобто зараз вже всі командири знають, як діяти у тих чи інших ситуаціях. У 2014-му тільки у травні ухвалили закон, у серпні видали постанову, яка регламентувала порядок надання статусу учасника бойових дій. У вересні тільки почала працювати відповідна державна служба. Зараз системної проблеми щодо оформлення у Збройних силах немає, тільки поодинокі випадки», – каже він.

Із початку конфлікту ухвалили деякі зміни до законодавства, тому зараз частина звернень стосується виконання його положень на місцях, погоджується Зоя Заміховська, координатор проекту «Правова допомога учасникам АТО». Проте, за її словами, робота з військовими стосується не тільки пільг і земельних ділянок.

«Окрема категорія звернень стосується також юридичного супроводу у кримінальних справах. Адже часто бійців звинувачують у, наприклад, незаконному зберіганні зброї. Або мають місце випадки завдання тілесних ушкоджень або й вбивств серед військовослужбовців – так само ми намагаємось оперативно надати послуги адвоката», – каже юрист.

«Вічний» контракт

Під час виступу на Софійській площі до Дня захисників України президент Петро Порошенко заявив, що демобілізація шостої хвилі вже почалась, і до кінця місяця ці люди повинні повернутись додому. Тим часом, сьогодні на фронті, серед інших, є така категорія людей, що підписали контракт «на особливий період». Це – люди, які пішли на фронт добровольцями ще у 2014-му і досі служать, а розірвати контракт вони не можуть, каже депутат від «Батьківщини» Альона Шкрум. За її даними, таких людей близько 20 тисяч.

Альона Шкрум

Альона Шкрум

«Хлопцям насправді потрібна хоч якась визначеність, – наголошує політик. – Тобто вони не говорять, що хочуть додому завтра, вони розуміють, що триває війна. Але вони хочуть розуміти: служити мені ще рік чи 18 місяців, чи два роки, чи навіть три роки, але скажіть мені, скільки, щоб я розумів, побачу я дружину і дітей на Різдво чи не побачу».

Альона Шкрум разом із кількома іншими депутатами ініціювала законопроект, який мав би врегулювати це питання і дозволив би переукласти такі безстрокові контракти на якийсь певний зафіксований період. Однак президент Петро Порошенко його ветував, і це підтримав профільний парламентський комітет.

Відповідно до висновку президента, законопроект потрібно відхилити, тому що у разі його ухвалення, право на звільнення одночасно отримають 57 тисяч людей – це близько 20% від усього особового складу, тоді як щомісяця контракт на службу підписують близько 6 тисяч людей – і виникне нестача кадрів.

Українські війсьовослужбовці біля Попасної. 2 жовтня 2016 року

Українські війсьовослужбовці біля Попасної. 2 жовтня 2016 року

Депутат від «Самопомочі» Тарас Пастух, який вніс під час голосування зміни у законопроект, які розширили кількість людей, що підпадають під його дію, каже, що теоретично можна ще подолати вето президента, але навряд чи у парламенті буде необхідна кількість голосів.

«Виходячи з того, якраз була внесена Пашинським (депутат від «Народного фронту» Сергій Пашинський – ред.) пропозиція, що 300 голосів ми знайти не зможемо, тому пропоную одразу підтримати вето президента й пробувати напрацьовувати якийсь інший варіант рішення цієї проблеми. Хоча ні від Генерального штабу, ні від Міністерства оборони іншого способу вирішення ми не почули», – зазначає Пастух.

Віталій Голота це заперечує. За його словами, Генеральний штаб зацікавлений у тому, щоб замінити контракт «до кінця особливого періоду» на чіткий строковий контракт – тоді можна чітко сказати, скільки і коли людей приходить у військо і йде з війська. Генштаб брав участь у розробці заветованого законопроекту до внесення у нього правок, і зараз готовий запропонувати новий законопроект, зазначає полковник.

«Ця проблема відома. І сподіваюсь, у найближчому майбутньому нову редакцію законопроекту, який врегульовує і припинить практику таких контрактів, ми всі побачимо», – каже Голота.

Зараз, за даними, оприлюдненими президентом, в Україні військову службу несуть понад 200 тисяч людей.

Що потрібно зробити бійцям одразу після демобілізації, щоб привести до ладу свої папери?

Віталій Голота радить, у першу чергу, звернутись до військкомату і стати там на облік. За його словами, військові комісаріати чекають таких людей і можуть дати повну вичерпну інформацію щодо порядку подальших дій.

Якщо людина отримала посвідчення учасника бойових дій ще у військовій частині, то їй потрібно прийти в органи соціального захисту, зареєструватися там, щоб її внесли в єдину базу пільговиків, і далі вже оформлювати відповідні комунальні та інші пільги.

Якщо ж папери, які підтверджують право на отримання пільг, видали військовому на руки, то потрібно звернутися у військовий комісаріат, і посвідчення учасника бойових дій йому або їй мають оформити протягом 2-3 тижнів.

Поділіться своєю історією ­– і ми розкажемо її у прямому ефірі. Пишіть на сторінки Радіо Свобода у соціальних мережах із хештегом #право_на_дію.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG