13 жовтня австралійський митець Ґвідо ван Хелтен завершив великий мурал в Авдіївці, місті на сході України, де й досі триває протистояння між українськими військовими та російсько-сепаратистськими силами. Від початку конфлікту два з половиною роки тому конфлікт забрав життя понад 9600 людей. Еймос Чаппл, журналіст Радіо Свобода, мав ексклюзивну можливість спостерігати за створенням арт-проекту та бачити реакцію місцевих жителів – від збентеження до захоплення.
Митець прифронтової зони (фотогалерея)
1
Захищений бронежилетом та балістичним шоломом, Ґвідо ван Хелтен (Guido van Helten) завершує портрет місцевої жительки
2
За день до цього ван Хелтен відвідав місцеву школу, щоби сфотографувати Марину Марченко, 73-літню вчительку, яку він обрав для зображення. «Я побачив велику доброту в її очах, – говорить митець. – Також мені хотілось, щоби моя робота мала місцевий колорит»
3
Спершу ван Хелтен відмовився від цієї будівлі, коли дізнався, що вона знаходиться на лінії вогню, та сепаратисти матимуть змогу його побачити. Але, не знайшовши іншої підходящої стіни, він згодився працювати з цією. Це вперше, коли австралієць опинився в зоні конфлікту
4
Поки ван Хелтен піднімається на своє робоче місце, український військовий проходить повз графіті: «Боже, борони Авдіївку»
5
В 100 метрах від місця, яке ван Хелтен обрав для свого муралу, стоїть український військовий блокпост
6
Розпочинається робота над портретом. Ван Хелтен каже, що він не має наміру робити політичну заяву своєю роботою. «Хто я такий, щоб робити заяви про складну ситуацію тут? Чесно кажучи, я думаю, якби я пішов по інший бік, то побачив би те саме: тих самих дітей в класах. Тут розмова не про добро і зло»
7
Над місцем роботи ван Хелтена видніються сліди від артилерійського або танкового обстрілу. Ця будівля стоїть пусткою з 2014 року, після того, як ракети «Град» поцілили в одну з квартир, убивши двох цивільних
8
Ван Хелтен каже, що він вже давно відкладав цей проект, задуманий київським мистецьким колективом Art United Us («Мистецтво поєднало нас»), бо він почувається некомфортно через «цю вимушену нинішнім часом сміливість у вуличному мистецтві, де йдеться про найбільшу, найнебезпечнішу роботу у таких умовах»
9
Ван Хелтен використовує фотографію на мобільному як замальовку. «Я думаю, – каже він, – що допоки люди не бачать в цьому розбишацтва, з цього може вийти щось хороше»
10
«Ймовірно, ці люди ще ніколи нічого подібного не бачили, – говорить митець. – Якщо мені вдасться змусити їх замислитись про що-небудь, крім війни, то воно вже того варте»
11
Жителька слідкує, як мурал набирає форму. Зазвичай люди реагують позитивно; один із військових навіть сказав ван Хелтену, що йому подобається те, що робить художник. Але двоє місцевих поцікавилися, чому обладнання не використовується заради ремонту приміщень. Одна жінка навіть сказала: «В стелі мого будинку діра, крізь яку крапає дощ, чому ж ви лише малюєте тут? Хлопці, це неправильно»
12
22 відтінки сірого було використано для цього муралу. Ван Хелтен каже, що існує думка, що мистецтво – це цінна річ, на яку витрачається багато грошей. «Але проекти, подібні до цього – інші, – каже він. – Я нічого не прошу за це, а роблю у свій вільний час. Гео Лерос із Art United Us каже, що всі затрати на подорож та матеріали оплатив приватний спонсор»
13
Ван Хелтен прислуховується після гучного вибуху неподалік. Кілька днів, що він працює над муралом, у другій половині дня починаються вибухи та кулеметні постріли. Незабаром після цього фото ван Хелтен спитає: «Якщо сепаратисти прорвуть лінію оборони чи підуть у наступ, ми ж про це дізнаємось, так?»
14
Попри те, що він поза зоною досяжності снайперів, ван Хелтен чекає настання темряви, щоби домалювати найвищі, найбільш відкриті частини муралу
15
Ван Хелтен відмовляється від святкування першого дня: «Мені необхідно бути зосередженим. Перше – доробити роботу, друге – лишитися живим»
16
Житло по сусідству, в яке влучив «Град» у 2014 році
17
Як тільки вщухає дощ та гул мінометів, ван Хелтен іде до краю дороги, щоби перевірити, як виглядає мурал
18
Готовий портрет. Робота ван Хелтена стала дивиною для міста. Коли він покинув Авдіївку, місцеві жителі потроху стали збиратися навколо муралу та фотографувати роботу
